Постанова № 18875245, 07.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2011 р. Справа № 2а-1041/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Максимчук І.Т.

представника відповідача Тімонова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від31.03.2011р. по справі№2а-1041/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквізіт-Інвест"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквізіт-Інвест" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (надалі по тесту відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 14.07.2010 р. №0000392200/0, від 09.09.2010 р. №0000392200/1, від 18.11.2010 р. №0000392200/2 на суму зобовязання з податку на прибуток у розмірі 289808,22 грн., у тому числі за основним платежем 193205,48 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 96602,74 грн

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від31.03.2011р. зазначений позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 14.07.2010 р. №0000392200/0, від 09.09.2010р. №0000392200/1, від 18.11.2010 р. №0000392200/2.

Відповідач не погодившись із зазначеною постановою суду подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального права, а саме, пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.6.1, пп. 7.6.4 п 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 12.05.2010 р. по 23.06.2010 р. на підставі направлення на перевірку від 12.05.2010 р. № 595, з продовженням на підставі направлення на перевірку від 10.06.2010 р. № 733, ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова була проведена планова документальна перевірка ТОВ “Аквізіт-Інвест”за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої складено акт від 01.07.2010 р. № 7004/2200/30592351.

Перевіркою встановлені порушення позивачем п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 та п.п. 7.6.4. п. 7.6. ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, яке полягає у тому, що ТОВ “Аквізіт-Інвест”не було відображено у складі валових доходів суму відсотків за векселями у розмірі 772821,92 грн. (по векселю АА 0241448 483013,7 грн. та по векселю АА 0241449 289808,22 грн.), що була отримана позивачем за договором купівлі-продажу цінних паперів №Д913/08;Д15/09-6 від 15.09.2008р., укладеному із ТОВ “АТН-Інвест”.

Згідно з актом від 01.07.2010 р. № 7004/2200/30592351 позивач неправомірно, в порушення пп. 7.6.4. п. 7.6. ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” відобразив суму відсотків за вказаними векселями, до складу доходів за векселями. За змістом акту перевірки, враховуючи факт продажу векселів АА 0241448 та АА 0241449 їх емітенту ТОВ “АТН-Інвест”, мала місце операція предявлення векселів до оплати, а тому сума відсотків за цими векселями мала бути включена до складу валового доходу ТОВ “Аквізіт-Інвест”.

На підставі акту від 01.07.2010 р. № 7004/2200/30592351 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 14.07.2010 р. №0000392200/0, від 09.09.2010 р. №0000392200/1, від 18.11.2010 р. №0000392200/2 на суму зобовязання з податку на прибуток у розмірі 289808,22 грн., у тому числі за основним платежем 193205,48 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 96602,74 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності висновків відповідача щодо порушення ТОВ “Аквізіт-Інвест”пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 та пп. 7.6.4. п. 7.6. ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в частині заниження податку на прибуток у сумі 193205,48 грн.

Між тим, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору Д840/08 від 22.08.2008 року позивач придбав у АТ «Страхова компанія «АВАНТЕ»два відсоткових векселя (8, 2% річних) АА 0241448 номінальною вартістю 5 млн. грн.. та АА 0241449 номінальною вартістю 3 млн. грн., емітованих ТОВ «АТН-Інвест»(векселедавець). Договірна вартість векселів 8772821, 92 грн.

Вексель це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобовязання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю) (п. 2 статті 3 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”).

Відповідно до ст.5 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі передбачена можливість нарахування відсотків за виданими векселями, у переказному векселі, який підлягає оплаті відразу після пред"явлення або у визначений строк після пред"явлення, трасант може обумовити, що на суму, яка підлягає оплаті, будуть нараховуватися відсотки. У будь-якому іншому переказному векселі така умова вважається ненаписаною.

Статтею ст. 77 Уніфікованого закону встановлено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.

Згідно ст. 34 Уніфікованого Закону вексель із строком платежу за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні.

Вищезазначені приписи містяться і в ст.ст. 5, 34,77 Положення про переказний і простий вексель, затверджене постановою ЦВК і РНК СРСР від 07 серпня 1937 року № 104/134.

Таким чином, відповідно до зазначених норм, відсоток за виданими векселями нараховується та підлягає оплаті лише у разі предявлення векселя до оплати.

Відсоткові векселя (8, 2 % річних) АА 0241448 номінальною вартістю 5 млн. грн. та АА 0241449 номінальною вартістю 3 млн. грн. не були предявлені ТОВ «АТН-Інвест»до оплати, а тому при придбанні зазначених векселів відсотки не підлягали включенню до їх вартості.

Таким чином, вартість зазначених векселів та грошове зобовязання ТОВ «АТН-Інвест»перед позивачем склало 8 млн. грн. без відсотків, оскільки відсоток мав би бути нарахований та підлягав би оплаті лише у разі предявлення векселів ТОВ «АТН-Інвест»до оплати, що в даному випадку не мало місця.

Отже, витрати позивача на придбання векселів АА 0241448 номінальною вартістю 5 млн. грн. та АА 0241449 номінальною вартістю 3 млн. грн.. завищенні на 772821, 92 грн.

15.09.2008 року між позивачем та TOB "АТН-інвест" укладено договір Д913/08; Д15/09-6, відповідно до якого TOB "Аквізіт-інвест»зобовязується передати у власність TOB "АТН-інвест", тобто векселедавцю, цінні папери, а саме два прості відсоткові векселі АА 0241448 номінальною вартістю 5000000 грн. з 8,2% річних та АА 0241449, номінальною вартістю 3000000 грн. з 8,2% річних. Загальна сума правочину склала 8 772821, 92 грн.

Умови зазначеного договору були повністю виконані його сторонами, що підтверджується актом прийома-передачі векселів від 15.09.2008 року.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для цілей оподаткування вексель, як цінний папір, що використовується у будь-яких операціях (крім операцій з емісії та погашення), є товаром.

Згідно частини першої пункту 1.31 зазначеного Закону продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових доходів включаються доходи від торгівлі цінними паперами, зокрема: загальні доходи від продажу товарів, у тому числі від продажу цінних паперів (за винятком операцій з їх кінцевого погашення) (пп. 4.1.1); доходи від торгівлі цінними паперами (пп. 4.1.2); доходи від операцій, передбачених ст. 7 цього Закону (пп. 4.1.3).

Згідно з положеннями вищевказаного Закону під терміном "торгівля цінними паперами" слід розуміти, зокрема, будь-які операції з придбання або продажу цінних паперів торговцями цінними паперами, чий статус встановлюється відповідним законодавством про цінні папери і фондовий ринок, а також будь-які операції з купівлі та продажу цінних паперів особами, які не мають статусу торговців цінними паперами (пункт 7.6.2).

Виходячи з юридичної природи договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем та ТОВ «АТН-Інвест»та враховуючи, що згідно договору Д913/08; Д15/09-6 ТОВ «АТН-Інвест»придбав векселі за грошові кошти та став власником цих векселів, то, відповідно до пункту 1.31 і підпункту 7.6.2 вказаного Закону, ця операція з метою оподаткування відноситься до операцій з торгівлі цінними паперами.

Порядок включення до валового доходу доходів від торгівлі цінними паперами визначено в п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому зміст пп. 4.1.2 має застосовуватись з урахуванням змісту пп. 4.1.3, який вказує на те, що доходи від торгівлі цінними паперами мають бути включені до валового доходу в порядку, визначеному п. 7.6 ст. 7 цього Закону.

Підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону встановлено, що платники податку ведуть окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних дериватив. Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Таким чином, враховуючи, що дохід позивача від продажу векселів АА 0241448, АА 0241449 перевищив витрати на їх придбання на суму 772821, 92 грн., ТОВ Аквізіт-Інвест», відповідно до приписів вищезазначених норм повинно було включити зазначену суму коштів до складу валових доходів.

Між тим, зазначених дій позивачем здійснено не було, що призвело до заниження податку на прибуток.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи позивача, що відповідно до абзацу п'ятого пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" на нього не поширюються норми пункту 7.6, з наступних підстав.

Абзацом п'ятим пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що норми пункту 7.6, який визначає порядок оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами, не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що її приписи стосуються лише підприємств, які здійснили емісію (випуск) цінних паперів, а також операції із зворотного викупу або погашення емітованих цінних паперів таким платником податку, тобто емітентів.

Таким чином, доходи або витрати саме емітента в процесі емісії або зворотнього викупу корпоративних прав не відображаються в його в податковому обліку операцій з цінними паперами ані в доходах, ані в витратах.

Зазначена позиція суду повністю кореспондується з позицією Державної податкової адміністрації України, викладеною у листі від 21.04.2005 року за № 3335/6/12-0216.

Отже, оскільки в даному випадку позивач не є емітентом цінних паперів, на нього поширюються приписи п. 7.6 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

Враховуючи порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п. 7.6 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого ТОВ Аквізіт-Інвест» занижено податок на прибуток за 3 квартал 2008 року та за 2008 рік, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено зобовязання з податку на прибуток у розмірі 193205,48 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 96602,74 грн., є обґрунтованими та такими, що прийняті на підставі норм діючого законодавства України, а тому позовні вимоги щодо їх скасування задоволенню не підлягають.

Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від31.03.2011р. по справі№2а-1041/11/2070 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквізіт-Інвест" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В. Повний текст постанови виготовлений 10.06.2011 р.