Ухвала суду № 18875216, 07.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2011 р.Справа № 2а-1870/1022/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства Інститут "Сумипроект" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.03.2011р. по справі№2а-1870/1022/11

за позовом Державної податкової інспекції в м. Суми

до Закритого акціонерного товариства Інститут "Сумипроект"

про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

18.02.2011 року, Державна податкова інспекція в м. Суми (даліпозивач) звернулась до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства Інститут “Сумипроект”(далівідповідач) в якому просила суд стягнути з відповідача податковий борг в сумі 32986,72 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.03.2011 року по справі № 2-а- 1870/1022/11 позовні вимоги було задоволено в повному обсязі.

Стягнуно з Закритого акціонерного товариства Інститут “Сумипроект”(м. Суми, вул.Кірова, 25, код 02497973) заборгованість по податку на додану вартість на р/р 31119009700002, ГУДК в Сумській області, МФО 837013, код одержувача 23636315 в сумі 32986 (тридцять дві тисячі девятсот вісімдесят шість) грн. 72 коп.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що на думку відповідача і призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони в судове засідання не зявились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України та п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу в сумі 32986,72 грн. є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню. Станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем в повному обсязі не сплачена, а тому підлягає примусовому стягненню. Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд першої інстанції зробив висновок про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанці, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ЗАТ Інститут “Сумипроект”зареєстроване як юридична особа та включена в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (а.с. 30-31).

15.09.2010 р. відповідачем до ДПІ в м. Суми подана податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2010 р., якою визначено суму до сплати в розмірі 5135,00 грн.

15.10.2010 р. відповідачем до ДПІ в м. Суми подана податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 р., якою визначено суму до сплати в розмірі 11362,00 грн.

10.11.2010 р. відповідачем до ДПІ в м. Суми подана податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 р., якою визначено суму до сплати в розмірі 1992,00 грн. (а.с.26-28).

30.08.2010 р. ДПІ в м. Суми проведено документальну невиїзну перевірку з питань сплати ЗАТ Інститут “Сумипроект”узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за періоди жовтень грудень 2009 р., січень березень 2010 р., за результатами якої складено акт №6768/15-319/02497973 від 30.08.2010 р. (а.с.21).

31.08.2010 р. на підставі вищезазначеного акту перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення рішення №0006741503/0/66201, яким визначена сума штрафу по податку на додану вартість в розмірі 20% узгодженої суми податкового зобовязання, сплаченої з затримкою, що склала 3551,07 грн.; та №0006741503/0/66202, яким визначена сума штрафу по податку на додану вартість в розмірі 50% узгодженої суми податкового зобовязання, сплаченої з затримкою, що склала 16238,07 грн. (а.с.20).

03.09.2010 р. ДПІ в м. Суми проведено документальну невиїзну перевірку з питання несвоєчасності подання декларації з податку на додану вартість ЗАТ Інститут “Сумипроект”за липень 2010 р., за результатами якої складено акт №6957/15-319/02497973 від 03.09.2010 р. (а.с.25).

07.09.2010 р. на підставі вищезазначеного акту перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення рішення №0006991503/0/68433, яким визначена сума штрафу по податку на додану вартість в розмірі 170 грн. (а.с.24).

23.11.2010 р. ДПІ в м. Суми проведено документальну невиїзну перевірку з питань сплати ЗАТ Інститут “Сумипроект”узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за квітень липень 2010 р., за результатами якої складено акт №9573/15-319/02497973 від 23.11.2010 р. (а.с.23).

24.11.2010 р. на підставі вищезазначеного акту перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення рішення №0010281503/0/89519, яким визначена сума штрафу по податку на додану вартість в розмірі 20% узгодженої суми податкового зобовязання, сплаченої з затримкою, що склала 11056,54 грн.; та №0010271503/0/89517, яким визначена сума штрафу по податку на додану вартість в розмірі 10% узгодженої суми податкового зобовязання, сплаченої з затримкою, що склала 18480,46 грн. (а.с.22).

20.09.2010 р. відповідачу надіслано першу податкову вимогу №1/1018 на суму 19469,92 грн., яка вручена боржнику 29.09.2010 р. (а.с.29).

Таким чином, станом на 06.12.2010 р. ЗАТ Інститут “Сумипроект”має заборгованість по сплаті податку на додану вартість в сумі 32986,72 грн., з яких: основний платіж 18489,00 грн., пеня 63,87 грн., штрафні санкції 14499,85 грн. (а.с. 4, 5- 19).

Також було встановлено, що узгоджена сума податкового зобовязання, своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед позивачем на момент розгляду справи відповідачем не погашена та складає в загальному розмірі 32986,72 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому, питання правомірності застосування штрафних ( фінансових) санкцій не може бути предметом доказування, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким такі санкції застосовані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів прийшла до висновку , що податкові повідомлення рішення №0010281503/0/89519, яким визначена сума штрафу по податку на додану вартість в розмірі 20% узгодженої суми податкового зобовязання, сплаченої з затримкою, що склала 11056,54 грн.; та №0010271503/0/89517, яким визначена сума штрафу по податку на додану вартість в розмірі 10% узгодженої суми податкового зобовязання, сплаченої з затримкою, що склала 18480,46 грн.застосовано відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги приписи ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Системно проаналізувавши норми КАС України, колегія суддів відзначає відсутність виключення з наведеного правила, а тому приписи ч.1 ст.2 КАС України стосовно завдань адміністративного судочинства підлягають застосуванню в тому числі і при розвязанні спорів за зверненнями субєкта владних повноважень.

За таких обставин, в ході судового розгляду дослідженню на предмет їх законності підлягають владні приписи актів субєктів владних повноважень, що створили обовязок, з приводу невиконання якого виник спір.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи наведене, за відповідачем існує заборгованість в розмірі 32986,72 грн., яка на час розгляду справи не сплачена, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки, як вбачається з розрахунку суми податкового боргу ( а.с.4) сума заборгованості значно більше ніж сума зазначена в договорі про розстрочення податкового боргу ( а.с. 54), а додані до матеріалів справи платіжні доручення ( а.с. 48-51) свідчать про сплату ПДВ за листопад, грудень 2010 року та січень 2011 року, хоча недоїмка виникла у вересні - листопаді 2010 року, тому колегія суддів не вбачає підстав вважати, що розстрочена саме сума заборгованості, що є предметом позову .

Також безпідставним є твердження відповідача про порушення судом першої інстанції , щодо неналежного повідомлення про час та місце розгляду справи, оскільки таке твердження спростовується поштовим повідомленням ( а.с. 37)

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Інститут "Сумипроект" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.03.2011р. по справі№2а-1870/1022/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяКононенко З.О.

Судді Бондар В.О. Донець Л.О.