Постанова № 18875045, 07.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2011 р. Справа № 2а-16637/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

представник позивача: Білоус В.В.

представник відповідача: Чернова О.А.

представник відповідача: Лобійко О.В.

представник відповідача: Гнатченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м. Харкова та апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міцар-Харків" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2011р. по справі№2а-16637/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міцар-Харків"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова треті особи Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, Державне підприємство "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" за участю Прокуратури Комінтернівського району м. Харкова

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000630070/0, № 0000640070/0, № 0000650070/0 від 21.12.2010 року. В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що у відповідача відсутні підстави невизнання належності формування податкового кредиту. Крім того, позивач наполягав на тому, що ним 20.09.2010 року подано податкову декларацію за серпень 2010 р., яка фактично прийнята відповідачем, але не визнана податковою звітністю. Стверджує, що подана декларація містила всі необхідні для визнання її належною звітністю реквізити.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міцар-Харків" задоволено частково:

- скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000650070/0 та № 0000640070/0 від 21.12.2010 року у повному обсязі, та податкове повідомлення-рішення № 0000630070/0 від 21.12.2010 року в частині суми - 828203 (вісімсот двадцять вісім тисяч двісті три) грн.

- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з таким судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позову, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про реальність здійснення господарських операцій з капітального ремонту придбаного літака, посилаючись на документи первинного бухгалтерського обліку. Стверджує про правомірне формування податкового кредиту за отриманими податковими накладними, які оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства особою, яка має право на складання таких накладних. Просить скасувати судове рішення в частині відмови у задоволенні позову та прийняте нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач в свою чергу не погодився з судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог. Стверджує про порушення порядку формування податкового кредиту з огляду недекларування третьою особою податкових зобов"язань за спірними господарськими операціями. Просить скасувати постанову суду в частині задоволення позову та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі заявлених вимог.

Третя особа, ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", заявляє про підтримку апеляційної скарги позивача, надавши на вимогу суду апеляційної інстанції копії документів первинного бухгалтерського обліку на підтвердження реальності здійснених господарських операцій з позивачем. В частині задоволення позову повністю погоджується з постановою суду першої інстанції.

Третя особа, Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, та прокуратура Комінтернівського району м. Харкова участі в судовому засіданні не приймали, хоча були належним чином повідомленні про розгляд поданих сторонами апеляційних скарг.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши доводи поданих апеляційних скарги, дослідивши зібрані у справі докази, дійшла до висновку про наявність підстав для скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні позову, зважаючи на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що за наслідками проведеної фахівцями Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова позапланової перевірки ТОВ "Міцар-Харків" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоді з 01.03.2009 року по 31.08.2010 року, було складено акт № 5461/07-010/34631006 від 10.12.2010 року.

У висновках акту перевірки стверджувалось про порушення позивачем п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо завищення ТОВ „Міцар-Харків” суми бюджетного відшкодування за вересень 2010 року на суму 1306091 грн.; п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо заниження позитивного значення в деклараціях з податку на додану вартість на загальну суму 52153 грн., а саме: за січень 2010 року на суму 1741 грн., за червень 2010 року на суму 14482 грн., за вересень 2010 року на суму 35 930 грн.; п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо ненадання ТОВ «Міцар-Харків» станом на день початку перевірки декларації та уточнюючих розрахунків з ПДВ за серпень 2010 р. до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000630070/0 від 21.12.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 1306091 грн. по декларації за вересень 2010 р.; № 0000640070/0 від 21.12.2010 р. про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 73536,3 грн., у тому числі за основним платежем 52153 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21383,3 грн.; № 0000650070/0 від 21.12.2010 р., яким позивачу визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 170 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення частини позовних вимог, виходив з того, що податковий кредит був сформований позивачем у відповідності до п.п. 7.2.6., п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі податкових накладних, отриманих від ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод», зважаючи на фактичне придбання платником податку товарів та послуг, пов'язаних із господарською діяльністю ТОВ "Міцар-Харків" та призначених для використання у власній господарській діяльності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на вимоги діючого податкового законодавства на час спірних правовідносин сторін та фактичні обставини справи.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено в ході її розгляду,ТОВ «Міцар-Харків» було укладено з ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» договори з придбання товарів та послуг.

Зокрема, відповідно до умов договору № 1811/КС-08 від 18.11.2008 р. ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» зобовязався передати у власність ТОВ "Міцар-Харків" літак Л-39 НОМЕР_1 з двигуном НОМЕР_2, вартістю 151692 грн. (ПДВ - 25282 грн.).

Також,18.11.2008 р. позивачем з ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» було укладено договір № 1811/ПС-08 щодо придбання позивачем літаків Л-39 НОМЕР_4 з двигуном НОМЕР_3 Л-39 Д НОМЕР_5 з двигуном НОМЕР_6 Л-39 НОМЕР_7 з двигуном НОМЕР_8 Л-39 НОМЕР_9 з двигуном НОМЕР_10 після капітального ремонту, на загальну вартість (з огляду на укладення додаткового договору № 3 від 21.12.2009 р.) 11992968,00 грн. (ПДВ - 9994140 грн.).

Фактичне виконання договорів та правомірність формування за здійсненими господарськими операціями податкового кредиту підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових та податкових накладних, платіжних доручень з відмітками банківської установи про переказ безготівкових коштів в якості повного розрахунку за придбаний товар, актами прийому-передачі товару.

Крім того, додатковим підтвердженням реальності здійснення господарських операцій є укладений 10.03.2010 р. позивачем з ALBATROS AVIATION OU (Естонія) контракт № 1-03/2010 щодо продажу ТОВ «Міцар-Харків» літаків Л-39 НОМЕР_1 з двигуном НОМЕР_2, Л-39 НОМЕР_4 з двигуном НОМЕР_3, Л-39 Д НОМЕР_5 з двигуном НОМЕР_6, Л-39 НОМЕР_7 з двигуном НОМЕР_8 Л-39 НОМЕР_9 з двигуном НОМЕР_10 (вартість угоди 1610000 дол. США).

З метою транспортування літаків, отриманих у відповідності до умов вказаного контракту, 19.07.2010 р. між позивачем та ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» укладений договір оренди № 1907/АС-10 3 комплектів обладнання для транспортування літаків Л-39. Реальність виконання такого договору підтверджується актами приймання-передачі від 04.08.2010 р. від 01.09.2010 р., 15.09.2010 р., податковою накладною № 4 від 15.09.2010 р. на суму ПДВ 249,9 грн., яку було включено до податкового кредиту у вересні 2010 р.

Також, згідно умов договору № 2107/РУС-10 від 21.07.2010 р., укладеного між позивачем та ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод», ТОВ "Міцар-Харків" отримало послуги з розборки і установки в стапелі для транспортування пяти літаків Л-39 на загальну суму 88230 грн., з яких ПДВ - 14705 грн. Факт надання послуг підтверджується актом виконаних робіт від 01.09.2010 р., податковою накладною № 27 від 01.09.2010 р. на суму ПДВ 14705 грн., яка була включена до податкового кредиту у вересні 2010 р.

Крім того, матеріали справи містять вантажно-митні декларації № 424455 від 06.08.2010 р., № 424465 від 06.08.2010 р., № 426376 від 02.09.2010 р., № 426445 від 02.09.2010 р., № 426373 від 02.09.2010 р, що підтверджують фактичне вивезення придбаних ТОВ "Міцар-харків" літаків за межі митної території України.

Таким чином, зважаючи на отримання позивачем належним чином оформлених податкових накладних за реально здійсненими господарськими операціями, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту за такими господарськими операціями та відсутність порушень п.п. 7.2.6., п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно правильно було скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000640070/0 від 21.12.2010 р. про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 73536,3 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000630070/0 від 21.12.2010 р. щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в частині суми - 828203 грн.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000630070/0 від 21.12.2010 р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 477888 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2008 р. позивачем було укладено з ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» договір № 1811/РС-08 щодо капітального ремонту придбаного літака Л-39 НОМЕР_1 з двигуном НОМЕР_2. Загальна вартість ремонту склала 2867328 грн., з яких ПДВ - 477888 грн. В подальшому додатковою угодою № 3 від 21.12.2009 р. сторонами змінено вартість ремонту літака на 2843328 грн., з яких ПДВ - 473888 грн.

Фактичне виконання ремонту літака Л-39 НОМЕР_1 підтверджується актами прийому-передачі від 19.12.2008 р. та від 29.06.2010 р., довіренностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. Оплата вартості робіт здійснена у повному обсязі безготівковим шляхом, на підтвердження чого надані платіжні доручення з відмітками банківської установи про переказ коштів.

Формування податкового кредиту здійснювалось позивачем на підставі отриманих від ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» належним чином оформлених податкових накладних № 379 від 11.12.2008 р. на суму ПДВ - 41833,33 грн., № 380 від 19.12.2008 р. на суму ПДВ - 83333,33 грн., № 1 від 03.02.2009 р. на суму ПДВ - 50000 грн., № 5 від 22.07.2009 р. на суму ПДВ - 302721,33 грн.

ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова стверджує про відсутність достатніх доказів на підтвердження реальності проведення таких господарських операцій, з чим погодився суд першої інстанції, посилаючись на норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За висновками суду першої інстанції відображення в бухгалтерському обліку зазначеної господарської операції на підставі первинних документів не відповідає вимогам ст. 4, п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", з чим не погоджується колегія суддів. Адже, в даному випадку проведення ремонтних робіт здійснювалося не позивачем, а його контрагентом, ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод», який і вів первинний бухгалтерський облік фактичного здійснення операцій з ремонту літака.

На вимогу колегії суддів відповідачем було надано отримані від Чугуївської ОДПІ:

- довідку від 05.10.2010 року № 1191/070/08305644 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» щодо підтвердження відомомстей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків з ТОВ "Міцар-Харків" за грудень 2008 року, лютий-березень 2009 року, травень-червень 2009 року;

- довідку від 03.12.2010 року № 1532/070/08305644 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод»щодо підтвердження відомомстей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків з ТОВ "Міцар-Харків" за липень 2009 року, травень-липень 2010 р. вересень 2010 року.

У висновках зазначених довідок податковий орган, на податковому обліку у якого перебуває ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод», стверджує про відсутність розбіжності у такого платника податку з відомостями, отриманими від ТОВ "Міцар-Харків", та про повне відображення ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» в податковому обліку результатів таких господарських відносин.

Крім того, підтвердженням реальності здійснення операцій з надання ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» послуг з усунення недоліків товарів, приведення їх у робочий стан, відновлення ресурсу або їх характеристик, є: надані Чугуївською ОДПІ відомості, отримані в результаті проведених зустрічних перевірок, щодо калькуляції до протоколу узгодження оптової ціни на літак Л-39 за договором від 18.11.2008 року; кошториси ремонту літаків за договором від 18.11.2008 р., які містять перелік необхідних та запланованих до виконання робіт в рамках проведення капітального ремонту.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що діюче податкове законодавство не містить обов"язку ведення отримувачем послуг з ремонту детального відображення у своєму бухгалтерському обліку кожної операції (етапу) здійснення ремонтних робіт, оскільки такі документи первинного бухгалтерського обліку містяться у виконавця ремонтних робіт. При цьому слід відмітити, що при перевірці ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» Чугуївською ОДПІ не було висловлено будь-яких зауважень щодо відсутності документів первинного бухгалтерського обліку проведених ремонтних робіт літака чи неповноти відображення таких робіт.

Фактично позиція відповідача зводиться до висловлення сумнівів щодо доцільності укладення відразу двох договорів від 18.11.2008 року з придбання позивачем літака та його ремонту. Проте, це є порушенням загальних принципів господарювання та державного контролю за господарською діяльністю, закріплених ст.ст. 6, 19 Господарського кодексу України.

Ствердження відповідача про нікчемність правочинів також не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки відповідних належних та допустимих доказів, на виконання свого обов"язку доказування, передбаченого ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Статтею 228 Цивільного кодексу передбачено, що правочин вважається нікчемним у разі порушення ним публічного порядку, його спрямованості на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення майна фізичної чи юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В даному випадку відповідачем не доведено, в чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення правочинів, в чому вона проявилась, які дії позивача та його контрагента направленні на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Навпаки обставини справи свідчать про дійсне вчинення позивачем правочинів, направлених на реальне настання правових наслідків, наявність об"єктивних економічних підстав для їх укладення, настання значного позитивного економічного ефекту від здійснення таких правочинів.

Таким чином, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи призвело до помилкових висновків про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000630070/0 від 21.12.2010 р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 477888 грн.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000650070/0 від 21.12.2010 р.

В ході судового розгляду було встановлено, що ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова листом № 17011/10/07-019 від 23.09.2010 року було повідомлено позивача про подачу податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року від 20.09.2010 року з порушенням встановленого законодавства, тому вона не визнана як податкова звітність.

На виконання такого вимоги податкового органу позивачем 30.12.2010 року була направлена нова податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2010 року, яка була 12.01.2011 року відповідачем зареєстрована та визнана податковою звітністю.

Суд першої інстанції, приймаючи судове рішення, виходив з того, що невизнання податкової декларації ТОВ «Міцар-Харків» від 20.09.2010 року з податку на додану вартість за серпень 2010 року ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова є неправомірним, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до п.п. 4.1.2. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, можливою підставою невизнання податковою звітністю податкової декларації є заповнення декларації всупереч встановленим правилам: не зазначення у декларації обовязкових реквізитів, відсутність підписів відповідних посадових осіб, печатки, обов"язкових додатків.

В даному випадку подані позивачем декларації містили всі необхідні для визнання їх належною звітністю реквізити, а за своїм змістом були повторенням даних. Однак, відповідач на надав обгрунтованих пояснень підстав невизнання наданої первісної декларації податковою звітністю та визнання такою повторно поданої податкової декларації. Посилання податкового органу на норми правових актів з зазначенням загальних вимог до поданої декларації не свідчить про наявність конкретних підстав для прийняття рішення про не визнання поданої позивачем декларації як податкової.

Отже, висновки суду про неправомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000650070/0 є обгрунтованим.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення вимог поданої позивачем апеляційної скарги, оскільки невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи призвело до помилкового рішення про відмову у задоволенні частини позовних вимог, тому постанова суду підлягає скасуванню в частині відпови у задоволенні позову з прийняттям в цій частині позову нової постанови про задоволення таких позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду про задоволення частини позовних вимог не спростовують, оскільки при вирішенні таких позовних вимог обставини справи встановлені вірно та правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, що зумовлює відсутність підстав для скасування чи зміни прийнятого судового рішення в цій частині позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міцар-Харків" задовольнити

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2011р. по справі№2а-16637/10/2070 скасувати в частині відмови у задоволенні позову.

Прийняти в цій частині позову нову постанову.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000630070/0 від 21.12.2010 року в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 477888 грн.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2011 року по справі № 2-а16637/10/2070 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В. Повний текст постанови виготовлений 14.06.2011