Ухвала суду № 18874567, 23.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 р.Справа № 2а-8293/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Рєзнікової С.С.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача Береговець Р.М.

представника відповідача Іващенка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від22.12.2010 р. по справі№2-а-8293/10/1870

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Сумський фарфоровий завод"

до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління Державного казначейства України у Сумській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення суми бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Акціонерне товариство закритого типу «Сумський фарфоровий завод», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління Державного казначейства України у Сумській області, в якому, з урахуванням уточнень та доповнень, просив:

-визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0001292306/0/55027 від 20 липня 2010 року; № 0001292306/1/55027 від 20 серпня 2010 року; № 0001772306/0/72265 від 20 вересня 2010 року, № 000992306/0/45918 від 18 червня 2010 року; № 0001772306/0/72211 від 20 вересня 2010 року; № 0001472306/0/62498 від 20 жовтня 2010 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь акціонерного товариства закритого типу «Сумський фарфоровий завод» 715748 грн. 00 коп. бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на наступне.

У січні 2010 року Акціонерним товариством закритого типу «Сумський фарфоровий завод» подано до ДПІ в м. Суми декларацію з податку на додану вартість, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування. Відповідно до поданої декларації, позивач задекларував до відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 244684 грн. по оплаченим сумам попереднього періоду грудня місяця 2009 року. Відповідач провів невиїзну планову перевірку позивача з питань з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку вартість за січень 2010 року та підтвердив заявлену суму бюджетного відшкодування, про що склав довідку № 2432/23-6/00310433-64 від 26.03.2010 року.

За результатами виїзної планової перевірки в липні 2010 року, згідно акту № 5443/23-6/00310433 від 13.07.2010 року, відповідачем зменшено суму, заявлену позивачем до відшкодування, на 50 963 грн. в зв'язку з тим, що ДПІ в Подільському районі м. Києва не здійснила перевірку постачальника сировини ТОВ «Олімпія-Будсервіс», оскільки підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2010 року № 0001292306 /0/55027 та від 20 серпня 2010 року № 0001292306/1/55027. Поряд з цим ДПІ в м Суми на стор. 4 акту № 5443/23-6/00310433 від 13.07.2010 повністю підтверджує наявність підтверджуючих документів на здійснення фінансово-господарської операції.

Також за січень 2010 року відповідачем проведена додаткова перевірка (акт № 7265/23-6/00310433 від 13.09.2010 року), за результатами якої зменшено суму бюджетного відшкодування з підстав неможливості здійснення Ленінською МДПІ м. Луганська перевірки постачальника сировини - ТОВ « Вікторія Будтранс» через відкриття провадження у справі за адміністративним позовом ЛМДПІ у м. Луганську до ТОВ ВКК «Вікторія Будтранс» про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи. ДПІ в м Суми на стор. 4 акту № 7265/23-6/00310433 від 13.09.2010 року зазначає, що відкриття провадження по адміністративній справі позбавляє органи державної податкової служби можливості отримати документи бухгалтерського та податкового обліку. Суму бюджетного відшкодування за січень 2010 року у розмірі 14 740 грн. зменшено відповідачем позивачу по господарським операціям між позивачем і ТОВ ВКК «Вікторія Будтранс» та надано позивачу податкове повідомлення-рішення від 20 вересня 2010 року № 0001772306/0/72265.

Також за січень 2010 року відповідачем проведена додаткова перевірка позивача (акт №4649/23-6/00310433/98 від 11.06.2010 року). За результатами виїзної планової перевірки зменшено суму заявлену до відшкодування позивачем з посиланням на те, що ДПІ у Подільському районі м. Києва не здійснено перевірку постачальника сировини ТОВ Компанія «Будівництво та реконструкція» у зв'язку з тим, що ТОВ Компанія «Будівництво та реконструкція» має стан 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження).

Поряд з цим ДПІ в м Суми на стор. 4 акту 4649/23-6/00310433/98 від 11.06.2010 року повністю підтверджує наявність підтверджуючих документів на здійснення фінансово-господарської операції.

Суму бюджетного відшкодування за січень 2010 року у розмірі 30582,24 грн. зменшено відповідачем позивачу по господарським операціям між позивачем і ТОВ ВКК «Вікторія Будтранс»та було надано Позивачу Податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2010 року № 000992306/0/45918.

В квітні 2010 року позивач подав до Державної податкової інспекції в м. Суми декларацію з податку на додану вартість від 20.05.10 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування, у відповідності до яких задекларував до відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 349800 гри., по оплаченим сумам попереднього періоду березня місяця 2010 року.

В травні 2010 року подано до Державної податкової інспекції в м. Суми декларацію з податку на додану вартість від 21.06.10 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування. У відповідності до поданої декларації позивач задекларував до відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 121264 грн. по оплаченим сумам попереднього періоду квітня місяця 2010 року.

Відповідач провів невиїзну планову перевірку позивача з питань з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку вартість за квітень, травень 2010 року та підтвердив заявлені суми бюджетного відшкодування (Акт від 29.07.2010 року № 8570/23-6/00310433/189).

Проте, за результатами виїзної планової перевірки податковим органом складено Акт №7263/23-6/00310433 від 13.09.2010 р. та зменшено суму заявлену до відшкодування за квітень 2010р. - в розмірі 334536,30 грн., за травень 2010 року - 104544,48 грн. та надане позивачу податкове повідомлення-рішення №00017/2306/0/72211 від 20 вересня 2010 року. Суму бюджетного відшкодування за квітень 2010р. у розмірі 257 218,40 грн. зменшено відповідачем позивачу по господарським операціям між позивачем і ТОВ «Олімпія -Будсервіс» та ТОВ ВКК «Вікторія Будтранс».

Крім того, відповідачем на підставі акту про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень, травень 2010 року № 8570/23-6/00310433/189 від 29.07.2010 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001472306/0/62498 від 20 жовтня 2010 року про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9698,00 гривень, обґрунтовуючи яке відповідач послався висновки, що податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця .

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями та вважає їх таким, що не відповідає нормам чинного законодавства та зазначає, що у відповідності до норм п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та проведенню розрахунків.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В розумінні п. 1.5 ст.1 Закону №168/97ВР, звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97ВР, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Податок на додану вартість по вищевказаних господарських операції фактично був сплачений позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг) і підтверджений належним чином оформленими податковими накладними.

До того ж, позивачем виконано вимоги п.7.7 ст.7 Закону №168/97ВР щодо подання, в установленому порядку, відповідачу податкових декларацій з податку на додану вартість разом з розрахунками сум бюджетного відшкодування та заявами про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Згідно пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168/97ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

За наслідками перевірки відповідачем не було встановлено будь-яких порушень з боку позивача, які могли б бути підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування чи позбавлення позивача права на таке бюджетне відшкодування, у зв'язку з чим відповідачем було підтверджено заявлену позивачем до відшкодування суму податку на додану вартість.

Але, незважаючи на вищевказані обставини (відсутність зі сторони позивача порушень порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку, фактичне підтвердження, за наслідками проведення перевірок позивача, заявлених останнім до відшкодування сум ПДВ), замість здійснення відшкодування позивачу сум ПДВ в установлений законом строк, відповідач виніс оскаржувані Рішення.

Позивач вважає помилковим і необґрунтованим твердження відповідача про те, що необхідною умовою для бюджетного відшкодування є підтвердження сплати сум податку на додану вартість до бюджету всіма постачальниками товарів (робіт, послуг) до виробника у зв'язку з наступним.

Згідно з п.1.3 ст.1 Закону №168/97ВР, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п.10.1 ст.10,3акону №168/97ВР відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Отже, якщо контрагент юридичної особи не виконав свого зобов'язання по сплаті отриманого ним в ціні товару податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цього-контрагента.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав всі передбачені законом умови для отримання такого відшкодування, та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

У зв'язку з чим, посилання відповідача на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників до виробника є необґрунтованим, оскільки Закон №168/97ВР не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта господарювання в якості умови здійснення відшкодування податку на додану вартість такому суб'єкту.

Щодо податкового повідомлення-рішення рішення № 0001472306/0/62498 від 20 жовтня 2010 року, зазначає, що положеннями пункту 1 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 799 від 28.07.1997 р., передбачено, що цей порядок визначає вимоги щодо оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що надсилаються платниками податку відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». А положення статті 4 цього Закону передбачають порядок подання платником податків податкової декларації до податкового органу для визначення сум податкового зобов'язання.

Таким чином, положення вказаного Порядку не можуть бути застосовані до правовідносин з приводу надання постачальником товарів (послуг) покупцю податкової накладної.

Крім того, чинне законодавство не визначає, яким чином (надіслана простим листом, отримана нарочно) податкова накладна буде надана постачальником товарів (послуг) покупцю цих товарів (послуг).

Щодо посилань ДПІ на необхідність отримання покупцем податкової накладної саме в у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця, то вказана позиція ДПІ не Грунтується на положеннях законодавства, оскільки ні Закон України «Про податок на додану вартість», ні інший нормативний акт не встановлює строк протягом якого податкова накладна має бути отримана покупцем товарів (послуг).

Більше того, чинним законодавством України не встановлено обмежень покупця товарів (послуг) на податковий кредит на підставі того, що податкова накладна від продавця таких товарів (послуг) була отримана покупцем в іншому податковому періоді, ніж дата її виписки.

Позивач також зазначає, що йому не відшкодовано з бюджету підтверджений відповідачем залишок суми податку на додану вартість по оплаченим сумам попередніх періодів: - січня місяця 2010 року, згідно декларації з податку на додану вартість від 18.02.2010 вх. № 9000265037; -квітня місяця 2010 року, згідно декларації з податку на додану вартість від 20.05.10 року вх. № 9001844310; -травня місяця 2010 року, згідно декларації з податку на додану вартість від 21.06.10 вх. № 9002276886.

Згідно пп. 7.7.5 та п.п. 7.7.6. п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Таким чином, позивач, який подав 18.02.2010 року декларацію з податку на додану вартість від 18.02.2010 року, мав отримати на свій поточний рахунок бюджетне відшкодування податку на додану вартість 30 березня 2010 року; 20.05.2010 року декларацію з податку на додану вартість від 20.05.2010 року, мав отримати на свій поточний рахунок бюджетне відшкодування податку на додану вартість 29 червня 2010 року; 21.06.2010 року декларацію з податку на додану вартість від 21.06.2010 року, мав отримати на свій поточний рахунок бюджетне відшкодування податку на додану вартість 31 липня 2010 року. Але до цього часу належне йому й підтверджене відповідачем бюджетне відшкодування не отримав. Відповідачем безпідставно не виконано у встановлені законом строки обов'язку по наданню до органу Державного казначейства висновку із зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на підтверджену заявленої позивачем до відшкодування суми. Така бездіяльність відповідача не відповідає вимогам ст.. 7 п.7.7 п.п.7.7.5 закону України "Про податок на додану вартість" та порушує право позивача на отримання бюджетного відшкодування.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від22.12.2010 року задоволено адміністративний позов акціонерного товариства закритого типу "Сумський фарфоровий завод".

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Суми про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість акціонерному товариству закритого типу "Сумський фарфоровий завод" № 0001292306/0/55027 від 20.07.2010 року на суму 50963,34 грн., № 0001772306/0/72265 від 20.09.2010 року на суму 14740 грн., № 0001712306/0/722 П від 20.09.2010 року на суму 439080,78 грн., № 0001292306/1/55027 від 20.08.2010 року на суму 50963,34 грн., № 0001472306/1/62498 від 20.10.2010 року на суму 9698 грн., № 0000992306/0/45918 від 18.06.2010 року на суму 30582,24 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь акціонерного товариства закритого типу "Сумський фарфоровий завод" 715748,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень, квітень, травень 2010 року.

Відповідач, Державна податкова інспекція в м. Суми, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від22.12.2010 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п.7.5, п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.. 159 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Представник відповідача, Головного управління Державного казначейства України у Сумській області, в судове засідання апеляційної інстанції не зявився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Акціонерне товариство закритого типу "Сумський фарфоровий завод" у січні 2010 року подано до ДПІ в м. Суми декларацію з податку на додану вартість, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до поданої декларації, АТЗТ "Сумський фарфоровий завод" задекларував до відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 244684 грн. по оплачених сумах попереднього періоду грудня місяця 2009 року (а.с. 36-40).

20.05.2010 року Акціонерне товариство закритого типу "Сумський фарфоровий завод" подав до Державної податкової інспекції в м. Суми декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування, у відповідності, до яких задекларував до відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 349800 грн. по оплаченим сумам попереднього періоду березня місяця 2010 року (а.с. 24-28).

21.06.10 року Акціонерне товариство закритого типу "Сумський фарфоровий завод" подано до Державної податкової інспекції в м. Суми декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

У відповідності до поданої декларації позивач задекларував до відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 121264 грн. по оплаченим сумам попереднього періоду квітня місяця 2010 року. (а.с.51-55).

Відповідач провів невиїзну планову перевірку позивача з питань з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку вартість за січень 2010 року та підтвердив заявлену суму бюджетного відшкодування, про що склав довідку №2432/23-6/00310433-64 від 26.03.2010 року.

Згідно висновків акту № 5443/23-6/003 10433 від 13.07.2010 року, складеного за результатами невиїзної документальної перевірки АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» з питань нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року відповідачем зменшено суму, заявлену позивачем до відшкодування на 50 963 грн., в зв'язку з тим, що ДПІ в Подільському районі м. Києва не здійснила перевірку постачальника сировини ТОВ «Олімпія-Будсервіс», оскільки підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

На підставі висновків акту перевірки № 5443/23-6/003 10433 від 13.07.2010 року, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2010 року № 0001292306 /0/55027 та від 20 серпня 2010 року №0001292306/1/55027, якими АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 50963, 34 грн.

Також за січень 2010 року відповідачем проведена додаткова перевірка ( акт № 7265/23-6/003 10433 від 13.09.2010 року), за результатами якої було зменшено суму бюджетного відшкодування з підстав неможливості здійснення Ленінською МДПІ М.Луганська перевірки постачальника сировини ТОВ « Вікторія Будтранс» через відкриття провадження провадження у справі за адміністративним позовом ЛМДПІ у м. Луганську до ТОВ ВКК «Вікторія Будтранс» про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи. ДПІ зазначає, що відкриття провадження по адміністративній справі позбавляє органи державної податкової служби можливості отримати документи бухгалтерського та податкового обліку. Суму бюджетного відшкодування за січень 2010 року у розмірі 14 740 грн. зменшено відповідачем позивачу по господарським операціям між позивачем і ТОВ ВКК «Вікторія Будтранс» та надано позивачу податкове повідомлення-рішення від 20 вересня 2010 року № 0001772306/0/72265.

Також за січень 2010 року відповідачем проведена додаткова перевірка АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» (акт № 4649/23-6/00310433/98 від 11.06.2010 року). За результатами виїзної планової перевірки зменшено суму заявлену до відшкодування позивачем з тієї підстави, що ДПІ у Подільському районі м. Києва не здійснено перевірку постачальника сировини ТОВ Компанія «Будівництво та реконструкція» у зв'язку з тим, що ТОВ Компанія «Будівництво та реконструкція» має стан 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження), при цьому ДПІ в м Суми в акті повністю підтверджує наявність підтверджуючих документів на здійснення фінансово-господарської операції.

Суму бюджетного відшкодування за січень 2010 року у розмірі 30582,24 грн. зменшено відповідачем позивачу по господарським операціям між позивачем і ТОВ ВКК «Вікторія Будтранс» та було надано позивачу податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2010 року № 000992306/0/45918. за результатами виїзної планової перевірки податковим органом було складено акт №7263/23-6/00310433 від 13.09.2010 р. та зменшено суму заявлену до відшкодування за квітень 2010р. - в розмірі 334536,30 грн., за травень 2010 року 104544,48 грн. та надане позивачу податкове повідомлення-рішення №00017/2306/0/72211 від 20 вересня 2010 року. Суму бюджетного відшкодування за квітень 2010р. у розмірі 257 218,40 грн. зменшено відповідачем позивачу по господарським операціям між позивачем і ТОВ «Олімпія -Будсервіс» та ТОВ ВКК «Вікторія Будтранс».

Крім того, ДПІ у м. Суми на підставі акту про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень, травень 2010 року № 8570/23-6/00310433/189 від 29.07.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001472306/0/62498 від 20 жовтня 2010 року про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9698,00 гривень, з посиланням на висновки, що податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця .

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку безпідставне зменшення АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, право покупця товарів на отримання з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку обумовлено лише (у разі відсутності сумнівів щодо реальності поставки товарів) фактичною сплатою цього податку постачальникам товарів платникам податку на додану вартість та засвідчення платником податку покупцем факту придбання товарів податковими накладними.

Колегія суддів зазначає, що податок на додану вартість по вищевказаних господарських операції фактично сплачений позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг) і підтверджений належним чином оформленими податковими накладними. За наслідками перевірки відповідачем не було встановлено будь-яких порушень з боку позивача, які могли б бути підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування чи позбавлення позивача права на таке бюджетне відшкодування, у зв'язку з чим відповідачем було підтверджено заявлену позивачем до відшкодування суму податку на додану вартість.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість", платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету, відповідно до закону.

Отже питання щодо встановлення від'ємного значення суми з податку на додану вартість поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування), і цей факт законом не ставився у залежність від розрахунків з бюджетом контрагентів позивача.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників до виробника.

Приймаючи на підставі акту про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень, травень 2010 року №8570/23-6/00310433/189 від 29.07.2010 податкове повідомлення-рішення № 0001472306/0/62498 від 20 жовтня 2010 року про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9698,00 гривень, відповідач, з посиланням на положення Закону України «Про податок на додану вартість» дійшов висновку, що податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця (правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань встановлені п. 7.3 статті 7 вищезазначеного Закону). Крім того, посилаючись на Порядок оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.071997 р. № 799, робить висновок, що документальним підтвердженням у покупця - платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля (за умови дотримання інших вимог Закону щодо формування податкового кредиту).

Колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу, оскільки положення вказаного Порядку не можуть бути застосовані до правовідносин з приводу надання постачальником товарів (послуг) покупцю податкової накладної.

Так, положеннями пункту 1 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 799 від 28.07.1997 р. передбачено, що цей порядок визначає вимоги щодо оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що надсилаються платниками податку відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Положення статті 4 цього Закону передбачають порядок подання платником податків податкової декларації до податкового органу для визначення сум податкового зобов'язання.

Крім того, чинне законодавство не визначає, яким чином (надіслана простим листом, отримана нарочно) податкова накладна буде надана постачальником товарів (послуг) покупцю цих товарів (послуг).

Згідно п.п. 7.5.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів вважає, що посилання відповідача на необхідність отримання покупцем податкової накладної саме в у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця, не ґрунтується на положеннях законодавства, оскільки ні Закон України «Про податок на додану вартість», ні інший нормативний акт не встановлює строк протягом якого податкова накладна має бути отримана покупцем товарів (послуг). Крім того, чинним законодавством України не встановлено обмежень покупця товарів (послуг) на податковий кредит на підставі того, що податкова накладна від продавця таких товарів (послуг) була отримана покупцем в іншому податковому періоді, ніж дата її виписки.

Суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0001472306/0/62498 від 18.08.2010 р., яким позивачу безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 9698,00 гривень.

Крім того, на час звернення до суду АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» не відшкодовано з бюджету підтверджений відповідачем залишок суми податку на додану вартість по оплаченим сумам попередніх періодів:

- січня місяця 2010 року, згідно декларації з податку на додану вартість від 18.02.2010 вх. №9000265037;

- квітня місяця 2010 року, згідно декларації з податку на додану вартість від 20.05.10 року вх. №9001844310;

- травня місяця 2010 року, згідно декларації з податку на додану вартість від 21.06.10 вх. № 9002276886.

Згідно плі. 7.7.5 та п.п. 7.7.6. п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Таким чином, позивач, який подав 18.02.2010 декларацію з податку на додану вартість від 18.02.2010 вх. № 9000265037, мав отримати на свій поточний рахунок бюджетне відшкодування податку на додану вартість 30 березня 2010 року; 20.05.2010 року подавши декларацію з податку на додану вартість від 20.05.2010 року вх. № 9001844310 та мав отримати на свій поточний рахунок бюджетне відшкодування податку на додану вартість 29 червня 2010 року; 21.06.2010 року подавши декларацію з податку на додану вартість від 21.06.2010 р. вх. № 9002276886, мав отримати на свій поточний рахунок бюджетне відшкодування податку на додану вартість 31 липня 2010 року.

Відповідачем не виконано у встановлені законом строки обов'язку по наданню до органу Державного казначейства висновку із зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на підтверджену заявленої позивачем до відшкодування суми. Така бездіяльність відповідача не відповідає вимогам ст. 7 п.7.7 п.п.7.7.5 закону України "Про податок на додану вартість" та порушує право позивача на отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що дії відповідача про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обовязок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати належні докази, які свідчать про правомірність прийнятих рішень.

Однак, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятих рішень.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від22.12.2010 р. по справі№2-а-8293/10/1870 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції в м. Сумизалишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від22.12.2010 р. по справі№2-а-8293/10/1870 за позовомАкціонерного товариства закритого типу "Сумський фарфоровий завод"доДержавної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління Державного казначейства України у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення суми бюджетного відшкодування залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяБенедик А.П.

Судді Курило Л.В. Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 30.05.2011 р.