Постанова № 18874320, 25.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 р. Справа № 2а-1670/247/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Русанової В.Б. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2011р. по справі№2а-1670/247/11

за позовом Приватного підприємства "Наірі"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

05 січня 2011 року Приватне підприємство "Наірі"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом в якому просило визнання протиправним та скасування рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 23.12.2010 року № 0009362303/4424.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що рішення від 23.12.2010 року № 0009362303/4424 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8145 грн., винесене Кременчуцькою обєднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області підлягає скасуванню, оскільки зазначені в акті перевірки порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не вчинялися підприємством.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2011р. позов задоволено.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу , в якій посилаючись на порушенням норм матеріального права а саме п.9,11,12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, не повне зясування обставин справи, просить скасувати постанову Полтавського окружного адімінстративного суду від 07.02.2011р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, вислухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги , дослідив докази по справі, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 10.12.2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у кафе "Ахтамар", розташованомуза адресою: вул. Першотравнева, 16а, м. Кременчук, Полтавська область, та належить Приватному підприємству "Наірі", за результатми якої складено акт від 10.12.2010 року № 003842/1550/16/03/23/32686865.

За висновками акту перевірки позивачем порушені вимоги пунктів 9, 11, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , а саме:

- невиконання друку фіскальних звітніх чеків РРО за 15.07.2010 року, 19.07.2010 року, 21.07.2010 року, 08.08.2010 року, 06.09.2010 року;

- проведення розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, обліку кількості та ціни товару;

- порушення встановленого законодавством порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 3180 грн.;

23.12.2010 року, на підставі акту перевірки відповідачем винесено рішення № 0009362303/4424, яким до Приватного підприємства "Наірі", за порушення вимог пунктів 9, 11, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8145 грн.

Задовольнячи позов суд першої інстанції виходив з того, що факти порушень, зазначені в акті перевірки не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи та спростовані доказами, що містяться в матеріалах справи, а тому рішення податкового оргнау про застосування штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Перевіряючи наявність порушення позивачем п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суд першої інстанції виходив з того, що фіскальні звітні чеки роздруковувалися позивачем кожну зміну РРО, що розпочиналася з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z звіту та не перевищувала 24 годин.

Колегія суддів вважає такі висновки суду такими, що не ґрунтуються на доказах, які містяться в матеріалах справи.

Актом перевірки від 10.12.2010 року зафіксовано, що позивачем не виконано друк фіскальних звітніх чеків РРО (Z-звітів) за 15.07.2010 року, 19.07.2010 року, 21.07.2010 року, 08.08.2010 року, 06.09.2010 року. (записи в 3 та 4 розділах КОРО відсутні). В графі зауваження до акту перевірки представником підприємства Одинцовою М.О. власноручно написано, що порушення допущено в зв'язку з неуважністю, зауважень нема. (а.с.57)

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції, зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Згідно з додатком до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року № 199, підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.

Як вбачається з акту перевірки, підприємством не було дотримано вимог п.9 ст.3 Закону, зокрема щодо зберігання в книгах обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що податковим органом не встановлювався час реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z- звіту, проте зазначене також не встановлено судом першої інстанції, а тому висновки суду , що фіскальні звітні чеки за 15.07.2010 року, 19.07.2010 року, 21.07.2010 року, 08.08.2010 року, 06.09.2010 року чеки роздруковувалися позивачем за кожну зміну РРО, що розпочиналася з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту та не перевищувала 24 години не грунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи.

Доказів того, що позивачем в повному обсязі дотримано вимоги п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" матеріали справи не містять, а отже колегія суддів зазначає, що відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції в розмірі 1700,00 грн. (340, грн.х5), а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийнятям нового про відмову в задоволені позову в цій частині.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом п.11,12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" колегія суддів вважає необгрунтованими.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Висновки акту перевірки про порушення позивачем п.11 ст.3 зазначеного Закону, спростовані доказами, що містять в матеріалах справи, а саме копіями звітів артикулів, з яких вбачається, що позивачем проведені розрахункові операці з використанням режиму попереднього програмування найменування, обліку кількості та ціни товару.

Пунктом 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підприємство, згідно з положеннями пункту 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Згідно із статтею 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В підтвердження належного ведення облік товарних запасів позивачем надані копії накладних. Актом перевірки від 10.12.2010 року № 003842/1550/16/03/23/32686865 не зазначено, у яких документах обліку товарів встановлено порушення стандартів бухгалтерського обліку.

З огляду на наведене , колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності порушення підприємством вимог пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Таким чином, рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 23.12.2010 року № 0009362303/4424 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6445 грн. за порушення вимог пунктів 11, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" вірно визнано судом першої інстанції протиправним .

Оскільки за наслідками апеляційного розгляду справи, позов позивача задоволено частково, підлягають і перерозподілу судові витрати, а тому рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат в сумі 3,40 коп підлягає скасуванню, з прийняттям нового про стягнення на користь позивача судових витрат пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме в сумі 2 грн. 72 коп.

Відповідно до ч.4 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішенняє порушенням норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2011р. по справі№2а-1670/247/11 скасувати в частині визнання протиправним та скасування рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 23.12.2010р. № 0009362303/4424 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1700, 00 грн.

Прийняти нову постанову, якою в цій частині в задоволенні позову відмовити.

Скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2011р. в частині стягнення судових витрат на користь Приватного підприємства " Наірі" в розмірі 3,40 грн.

Прийняти нову постанову, якою стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства " Наірі" судові витрати в сумі 2,72 грн.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2011р. по справі № 2-а-1670/247/11 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяСіренко О.І.

Судді Русанова В.Б. Любчич Л.В. Повний текст постанови виготовлений 30.05.2011 р.