Ухвала суду № 18873846, 25.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 р.Справа № 2а-14449/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ємельянової В.І.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2011р. по справі

за позовом Приватного підприємства "Бісстрой"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, приватне підприємство «Бісстрой», звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, у якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000341800/0 від 27.10.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на правомірність включення податку на додану вартість до податкового кредиту згідно з податковими накладними, які були надані його контрагентом ТОВ «СК Техспецбуд».

Відповідач проти позову заперечував та вказав, що правочини, укладені між позивачем та його контрагентом, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, які обумовлені правочинами. В результаті вказаних дій, на думку відповідача, позивачем було порушено п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим занижено суму податку на додану вартість за період з 01.05.2009 р. по 31.10.2009 р. на загальну суму 62862,16 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2011 року задоволено у повному обсязі позов приватного підприємства «Бісстрой» до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення.

Даним судовим рішенням скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000341800/0 від 27.10.2010 року.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивач безпідставно завищив суму податкового кредиту з ПДВ в результаті укладення з ТОВ «СК Техспецбуд» угод, які не спричиняють реальних наслідків, а тому є нікчемними.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було проведено невиїзну документальну перевірку приватного підприємства «Бісстрой» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «СК Техспецбуд».

За результатами перевірки складено акт № 4646/18-007/34471108 від 12.10.2010 року (а.с. 14-22) з висновком про допущення позивачем порушення п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого товариством з обмеженою відповідальністю «Бісстрой» завищено податковий кредит за травень-жовтень 2009 року на суму 62862,16 грн.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова було прийняте податкове повідомлення рішення № 0000341800/0 від 27.10.2010 року про визначення позивачу податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 94293,24 грн., з яких 62862,16 грн. основний платіж, 31431,08 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с. 12).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000341800/0 від 27.10.2010 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів правомірності даних рішень, оскільки факти порушень позивачем вимог податкового законодавства, вказаних у акті перевірки, не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача були в наявності податкові накладні, на підставі яких був сформований податковий кредит за травень-жовтень 2009 року (а.с. 62-72).

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Згідно з п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не включається до складу податкового кредиту сума податку, сплаченого у звязку з придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

Як встановлено матеріалами справи, між ТОВ «Бісстрой» та ТОВ «СК Техспецбуд» було укладено ряд договорів по виконанню ремонтних робіт: № 1203/09 від 12.03.09 року, № 1704/09 від 17.04.09 року, № 0705/09 від 07.05.09 року, № 0306/09 від 03.06.09 року, № 2809/09 від 28.09.09 року (а.с. 23-24, 34-35, 42-43, 51-52, 58-59).

За вказаними договорами товариством «СК Техспецбуд» було надано позивачу визначені послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (а.с. 29-30, 32-33, 38-39, 41,45, 47, 49-50, 54, 56-57, 61) та податковими накладними (а.с. 62-72), які були включені позивачем до складу податкового кредиту у травні-жовтні 2009 року. Позивач згідно платіжних доручень провів повний розрахунок за отримані послуги (а.с. 73-81).

Таким чином, фактичне виконання договорів з виконання ремонтних робіт підтверджується актами здачі-прийняття робіт, банківськими виписками про перерахування коштів.

Отже, дотримуючись положень Закону України «Про податок на додану вартість», позивач, отримавши від ТОВ «СК Техспецбуд» оформлені належним чином податкові накладні, правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ за даними накладними у відповідні звітні періоди.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивач надав у встановленому законом порядку належні та допустимі докази, які підтверджують доводи, викладені в позовній заяві, та обґрунтовують правомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість.

Щодо посилання відповідача на нікчемність укладених між ТОВ «Бісстрой» та ТОВ «СК Техспецбуд» угод, колегія суддів вважає такі посилання необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Згідно з даною нормою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного судочинства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, на час розгляду судом справи умови договору виконані з боку сторін.

Колегія суддів виходить з того, що договори виконання робіт, укладені між ТОВ «Бісстрой» та ТОВ «СК Техспецбуд» недійсними не визнавались та не оскаржувались сторонами в судовому порядку, а тому висновок відповідача про нікчемність даних правочинів є необґрунтованим.

Що стосується доводів апеляційної скарги відповідача відносно непричетності гр. ОСОБА_1 до здійснення діяльності від імені ТОВ «СК Техспецбуд», колегія суддів вважає їх неприйнятними з огляду на наступне. Як вбачається з апеляційної скарги, висновки відповідача про незаконне формування позивачем податкового кредиту ґрунтуються на тому, що директор контрагента позивача, гр. ОСОБА_1, не мав жодного відношення до діяльності ТОВ «СК Техспецбуд», податкову звітність не готував, жодних угод від імені ТОВ «СК Техспецбуд» не укладав та ніяких документів, в тому числі податкових накладних, від імені товариства не підписував. Між тим, колегія суддів зазначає, що відповідачем в ході розгляду даної справи не було надано доказів щодо наявності обвинувального вироку відносно гр. ОСОБА_1 або інших доказів, які б підтверджували непричетність гр. ОСОБА_1 до діяльності ТОВ «СК Техспецбуд», складання і підпису податкових накладних, виданих позивачу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті рішення про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000341800/0 від 27.10.2010 року правильно та повно встановив всі обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2011р. по справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Ємельянова В.І.

Судді(підпис)

(підпис)Рєзнікова С.С. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Ємельянова В.І. Повний текст ухвали виготовлений 30.05.2011 р.