Ухвала суду № 18873804, 25.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 р.Справа № 2а-14052/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ємельянової В.І.

Суддів: Шевцової Н.В. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2011р. по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча архітектурна майстерня "Арді - Контур"

до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Творча архітектурна майстерня «Арді-Контур», звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області, у якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області № 0001821501/0 від 06.10.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач необґрунтовано зробив висновок про завищення позивачем податкового кредиту, оскільки сума податку на додану вартість була задекларована позивачем на підставі податкових накладних, отриманих від контрагента ТОВ «Сеор Трест Трейдинг», який на час видачі податкових накладних був зареєстрований платником податку на додану вартість. Позивач зазначив, що умови укладених з контрагентом договорів були повністю виконані: у повному обсязі виконані підрядні роботи, їх вартість сплачена по безготівковому рахунку. На думку позивача, вказане підтверджує реальність виконання укладених договорів та їх відповідність чинному законодавству.

Відповідач проти позову заперечував та вказав, що позивачем були порушені вимоги п.п. 7.2.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: між задекларованою сумою податкового кредиту позивача та сумою податкових зобовязань його контрагента виявлена розбіжність. Податкова декларація контрагента не була визнана податковою інспекцією як податкова звітність, в результаті чого встановлено завищення позивачем податкового кредиту на суму 24700 грн. Також відповідач зазначив, що ним встановлено порушення позивачем ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України відносно нікчемності правочинів та неможливості реального здійснення задекларованих операцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Творча архітектурна майстерня «Арді-Контур» до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Даним судовим рішенням скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області № 0001821501/0 від 06.10.2010 року.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області у період з 07.09.2010 року по 17.09.2010 року була проведена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Арді-Контур» податкового законодавства по податку на додану вартість за березень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 43б/32/15-36325287 від 17.09.2010 року (а.с. 9-16).

На думку відповідача, встановлено наступні порушення позивачем податкового законодавства:

- п. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТАМ «Арді-Контур» з ТОВ «Сеор Трест Трейдинг»;

- п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 24700,00 грн. за березень 2010 року.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001821501/0 від 06.10.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання 37050,00 грн. (а.с. 17).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення, оскільки факти порушень позивачем вимог податкового законодавства, вказаних у акті перевірки, не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, приймаючи оскаржуване повідомлення-рішення, посилався на відсутність у позивача правової підстави для включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, що були вказані у виданих контрагентом позивача податкових накладних. Відповідач обґрунтовував свій висновок фактом неподання товариством «Сеор Трест Трейдинг» податкової декларації по податку на додану вартість за період, що перевірявся податковим органом.

Колегія суддів вважає вказаний висновок відповідача необґрунтованим з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ТАМ «Арді-Контур» та ТОВ «Сеор Трест Трейдинг» були укладені наступні договори підряду:

- договір № 197-стт/10 від 21.01.2010р. на виконання обмірних креслень будівничих комунікацій торгових павільйонів, що розташовані в торгово - виставочному комплексі по вул. Академіка Павлова у м. Харкові;

- договір № 186-стт/10 від 09.02.2010р. на виконання робочого проекту будівництва блоку утилізації виробничих відходів заводу, що розташований за адресою: Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Олімпійська, 3;

- договір № 187-стт/10 від 09.02.2010р. по виконанню робочого проекту опалювання, вентиляції та кондиціювання зубофрезерного відділення в корпусі 221А на ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»;

- договір № 217-стт/10 від 24.02.2010р. на виконання обмірних креслень конструкцій торгових павільйонів, що розташовані у м. Первомайський, м. Лозова Харківської області;

- договір № 292-стт/10 від 26.03.2010р. на виконання робочого проекту електропостачання виробництва твердих лікарняних засобів фармацевтичної компанії «Здоровя».

Відповідно до умов зазначених договорів ТОВ «ТАМ «Арді-Контур» є замовником, а ТОВ «Сеор Трест Трейдинг» виконавцем проектних робіт, ціна яких була узгоджена сторонами.

На виконання умов вказаних договорів товариство «Сеор Трест Трейдинг» надало позивачеві податкові накладні (а.с. 44, 46, 57, 65, 74, 86).

Суми за вказаними накладними було включено позивачем до складу податкового кредиту за березень 2010 року.

Факт оплати виконаних робіт підтверджено платіжними дорученнями (а.с. 43, 45, 56, 64, 73, 85).

Зазначені роботи були виконані контрагентом позивача у повному обсязі та передані замовнику, про що сторонами складено акти здачі - прийому виконаних робіт.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача були в наявності податкові накладні, на підставі яких був сформований податковий кредит за березень 2010 року.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Згідно з п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не включається до складу податкового кредиту сума податку, сплаченого у звязку з придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

Як вбачається з матеріалів справи, результати роботи, що були виконані за умовами вищевказаних договорів, були використані позивачем у своїй господарській діяльності.

Так, позивачем були укладені наступні договори на виконання проектних робіт:

- контракт з АТ «Концерн АВЄК та К» № 37/10 від 21.01.2010р. на виконання технічного висновку щодо будівничих комунікацій торгових павільйонів, що розташовані в торгово - виставочному комплексі по вул. Ак. Павлова у м. Харкові;

- договір з ЗАТ «Виробничо-технічне підприємство «Укренергочермет» № 36/10 від 09.02.2010р. на виконання робочого проекту будівництва блоку утилізації виробничих відходів заводу, що розташований за адресою: Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Олімпійська, 3;

- договір з ВАТ «Вовчанський агрегатний завод» № 9/02-ОП-64/10 від 09.02.2010р. по виконанню робочого проекту опалювання, вентиляції та кондиціювання зубофрезерного відділення в корпусі 221А на ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»;

- договір № 94/10 від 24.02.2010р. з фермерським господарством «Кегичівське» на виконання технічного висновку щодо торгових павільйонів, що розташовані у містах Первомайському та Лозовій Харківської області;

- договір з АТЗТ «Харківелектромонтажкомплект» № 169/10 від 26.03.2010р. на виконання робочого проекту електропостачання виробництва твердих лікарняних засобів фармацевтичної компанії «Здоровя».

Відповідно до умов зазначених договорів позивач є виконавцем проектних робіт. На виконання умов договорів були складені акти-прийому передачі виконаних робіт, де зазначено, що проектні роботи були передані замовникам у повному обсязі. Таким чином, фактичне виконання договорів з виконання позивачем проектних робіт та їх звязок з господарською діяльністю позивача підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи.

За змістом підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, визначені пунктом 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Закон «Про податок на додану вартість» не містить норм, які б повязували право платника податку на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні товарів (робіт, послуг), із фактом декларуванням постачальником своїх податкових зобовязань та сплатою їх до бюджету.

Аналізуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку: якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо відображення податку у податковій звітності, то вказане тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставним висновок відповідача про необґрунтоване формування позивачем податкового кредиту за березень 2010 року у звязку із відсутністю у податковому обліку товариства «Сеор Трест Трейдинг» відомостей про фінансово-господарські операції з ТОВ «ТАМ «Арді-Контур».

Що стосується доводів апелянта про відсутність ТОВ «Сеор Трест Трейдинг» за своєю юридичною адресою, то колегія суддів не приймає такі доводи до уваги, оскільки даний факт не підтверджений жодним документом.

Як вбачається із податкових накладних, виданих товариством «Сеор Трест Трейдинг», місцезнаходження контрагента було зазначене як: м. Київ, бульвар Дружби народів, 28, офіс 610.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» підтвердженням відсутності за місцезнаходженням юридичної особи може бути запис у Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого станом на 13.10.2010 р. ТОВ «Сеор Трест Трейдинг» перебуває за юридичною адресою: м. Київ, бульвар Дружби народів, будинок 28, офіс 610 (а.с. 38-39). Колегія суддів зазначає, що така ж адреса зазначена контрагентом позивача і в податкових накладних. Одночасно колегія суддів зазначає, що в реєстрі відсутні будь-які записи щодо відсутності підприємства за юридичною адресою.

Таким чином, податкові накладні, видані позивачу товариством «Сеор Трест Трейдинг», відповідають вимогам чинного законодавства, а суми податку на додану вартість, вказані у податкових накладних в розмірі 24700,00грн., правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту.

Щодо посилання відповідача на нікчемність укладених між ТОВ «ТАМ «Арді-Контур» та ТОВ «Сеор Трест Трейдинг» угод, колегія суддів вважає такі посилання необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Згідно з даною нормою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного судочинства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, на час розгляду судом справи умови договору виконані з боку сторін.

Колегія суддів виходить з того, що договори підряду, укладені між ТОВ «ТАМ «Арді-Контур» та ТОВ «Сеор Трест Трейдинг» недійсними не визнавались та не оскаржувались сторонами в судовому порядку, а тому висновок відповідача про нікчемність даних правочинів є необґрунтованим.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті рішення про скасування податкового повідомлення-рішення правильно та повно встановив всі обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2011р. по справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Ємельянова В.І.

Судді(підпис)

(підпис)Шевцова Н.В. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Ємельянова В.І. Повний текст ухвали виготовлений 30.05.2011 р.