Ухвала суду № 18873335, 02.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011 р.Справа № 2а-1036/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2011р. по справі№2а-1036/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП Харківські Будматеріали"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "АТП Харківські Будматеріали" звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000441820/2 від 04.01.2011р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2011 р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись із зазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтуванні заявлених вимог посилається на вимоги ст.ст. 19, 129 Конституції України та п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Позивачем були надані заперечення на зазначену апеляційну скаргу.

Справа розглядається в порядку письмового провадження, з огляду на вимоги ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши зібрані у справі докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла до висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення, зважаючи на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що за наслідками проведеної документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АТП Харківські Будматеріали" з питання підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "СДЖ.Р.ГРУП" за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. було складено акт перевірки від 18.10.2010р. за № 7299/182/33815228.

У висновках акту перевірки стверджувалось про порушення ч.1ст.203, 215 п.1ст.216, ст.228 ЦК України, оскільки правочини, здійснені ТОВ "АТП" Харківські Будматеріали" з постачальником робіт ТОВ "С.ДЖ.Р.ГРУП", не спрямовані на реальне настання правових наслідків, та п. п. 7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень, квітень, травень, червень 2009р. у розмірі 155 083, 40 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000441820/2 від 04.01.2011 р., яким позивачу визначену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 232 624, 50 грн., в тому числі: за основним платежем 155 083, 00 грн. за штрафними санкціями 77 541, 50 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що позивачем було дотримано порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями, які мали реальний характер, з чим погоджується колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у перевіряємий період мав договірні відносини з ТОВ "СДЖ.Р.ГРУП" за договором про вантажно - розвантажувальні роботи №10247 від 28.02.2009 р. та за договором підряду № 30/03 від 30.03.2009 р.

Відповідно до вимог 7.4.1. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи із встановлених в ході судового розгляду обставин справи щодо дійсного використання позивачем у власній господарській діяльності виконаних робіт ТОВ "СДЖ.Р.ГРУП" саме з метою отримання прибутку, фактичного виконання зазначених робіт (укладення письмового договору, акти прийому-передачі виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, письмове узгодження договірної ціни по видам робіт, локальний кошторис, підсумкова відомість ресурсів, розрахунки затрат, сплата у повному обсязі вартості виконаних робіт), суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про правомірне формування позивачем податкового кредиту на підставі належним чином оформленої та виданої контрагентом податкової накладної.

Наявні у справі договори, укладені між ТОВ "АТП Харківські Будматеріали" та ТОВ "СДЖ.Р.ГРУП", за своїм змістом свідчать, що вони були укладені відповідно до вимог діючого законодавства та відповідають вимогам ч.1 ст.205, ч.2ст.207, ч.1ст.208, ч.1ст.638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України.

Оскаржуючи зазначене рішення суду, відповідач в своїй апеляційній скарзі посилається на ту обставину, що відносно директора ТОВ "С.ДЖ.Р Груп" ОСОБА_1 та невстановлених слідством осіб порушена кримінальна справа за ч.5 ст.191, ч.2ст.205 КК України, тому необхідно взяти до уваги постанову про порушення вищезазначеної кримінальної справи відносно ОСОБА_1 та протокол допиту ОСОБА_1;, які свдчать про незаконність отримання ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" ліцензії на здійснення будівельної діяльності та нікчемність правочину між ТОВ "АТП "Харківські будматеріали" та ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп".

Колегія суддів вважає вищевикладені доводи відповідача необгрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі положень ч.1 ст.63 Конституції України, ч.1 ст.69, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КАС України, колегія суддів вважає, що постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та протокол його допиту не є належними доказами та не містять інформацію щодо предмету доказування.

Факт незаконного отримання ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" ліцензії на здійснення будівельної діяльності відповідачем не був доведений, оскільки не було надано доказів, які б підтверджували факт анулювання, зупинення або скасування ліцензії ТОВ "С.ДЖ.Р.Груп" на здійснення будівельної діяльності на час здійснення господарських операцій з позивачем.

Відповідно до ч.1ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Відповідачем не було доведено факти, які б свідчили про умисел позивача на вчинення договорів підряду з метою, суперечною інтересам держави та суспільства. У відповідності до ч.5 ст.216 ЦК України, якщо сторони угоди вважають її дійсною, а нікчемною угоду вважає тільки третя особа, то така особа може лише вимагати застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а не застосовувати таки наслідки самостійно.

На виконання свого обов"язку доказування, передбаченого ч. 2. ст. 71 КАС України, відповідач не надав належних та допустимих доказів нікчемності спірних правочинів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи та вірно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги, доводи якої висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2011р. по справі№2а-1036/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.