Ухвала суду № 18873033, 01.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2011 р.Справа № 2а-879/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Русанової В.Б. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

представника позивача Лавренюк Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2011р. по справі№2а-879/11/2070

за позовом Приватного підприємства "Агрофірма "Земледар"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2011р. позов Приватного підприємства „Агрофірма „Земледар” задоволено.

Скасовано податкові повідомлення рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 17.06.2010р. №0002332305/0, від 26.08.2010р. №0002332305/1, від 12.11.2010р. №0002332305/2 та стягнуто судові витрати на користь позивача з Державного бюджету України в розмірі 3,40 грн.

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу , в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2011р. та прийняти нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначили про порушення судом першої інстанції пп.7.7.1,пп. 7.7.2,пп. 7.7.3 п.7.7. ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість» зазначивши, що задекларувавши початково за період січень травень 2009р. суму бюджетного відшкодування в розмірі 533.820,00грн., ПП “Агрофірма “Земледар” шляхом подання у квітні 2010р. (19.04.2010р.) уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ фактично відмовилось від права на отримання такого бюджетного відшкодування.

В судовому засіданні представник підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, вислухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідив докази по справі, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство „Агрофірма „Земледар” зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців , перебуває на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова, є платником податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства „Агрофірма „Земледар” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р. за результатами якої складено акт від 02.06.2010р. №5218/2305/35071227.

17.06.2010р. ДПІ , на підставі зазначеного акту, прийнято податкове повідомлення рішення №0002332305/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 533.820,00грн., в тому числі: за січень 2009 року на суму 154.053,00грн., за лютий 2009 року на суму 122.495,00грн., за квітень 2009 року на суму 151.817,00грн., за травень 2009 року на суму 105.455,00грн.

За наслідками адміністративного оскарження первісне податкове повідомлення -рішення, було залишено без змін, скарга позивача без задоволення, а податковим органом сформовано та направлено на адресу позивача податкові повідомлення рішення від 26.08.2010р. №0002332305/1, від 12.11.2010р. №0002332305/2.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень відповідач зазначив п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (що діяв на момент виникнення спірних відносин між сторонами), посилаючись на завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 533.820,00грн., а саме : неправомірне подання ПП “АФ “Земледар”05.05.2010р. уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ, згідно з якими заявлено до бюджетного відшкодування за січень 2009р. суму ПДВ в розмірі - 154.053,00грн., за лютий 2009р. суму ПДВ в розмірі - 122.495,00грн., за квітень 2009р. суму ПДВ в розмірі - 151.817,00грн., за травень 2009р. суму ПДВ в розмірі - 105.455,00грн.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За правилами п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

ПП “Агрофірма “Земледар” складені і подані до ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова податкові декларації з ПДВ за січень травень 2009р. (за виключенням березня 2009р.), в рядках 25.1 яких (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) задекларовані показники 154.053,00грн., 122.495,00грн., 151.817,00грн., 105.455,00грн. відповідно.

19.04.2010р. позивачем були складені і та подані до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ за січень травень 2009р., згідно з якими задекларовані до бюджетного відшкодування суми ПДВ були виключені з рядку 25.1. До іншого рядку декларації ці суми включені позивачем не були.

05.05.2010р., ПП “Агрофірма “Земледар” подав до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова уточнюючи розрахунків до податкових декларацій з ПДВ січня, лютого, квітня, травня 2009р., в яких задекларував до бюджетного відшкодування за січень, лютий, квітень, травень 2009 року суму ПДВ в загальному розмірі -533820,00 грн.

Відповідачем, ні в акті перевірки, ні під час судового розгляду справи не зазначено про порушення в обчисленні ПП “АФ “Земледар” вказаних показників, а також про факти формування ПП “АФ “Земледар” податкового кредиту з ПДВ або відємного значення з ПДВ з недотриманням вимог закону .

Доводи апеляційної скарги щодо відмови ПП «Агрофірма Земледар» від отримання бюджетного відшкодування не підтверджені належними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про ПДВ” платник податку може прийняти рішення про зарахування належної йому повної суми до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації.

Судом встановлено, та не спростовано відповідачем, що позивач не приймав, рішення про відмову від отримання бюджетного відшкодування, не відображав ані в деклараціях з ПДВ за січень, лютий, квітень, травень 2009р., ані в уточнюючих розрахунках до вказаних декларацій, рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів

З матеріалів справи вбачається, що позивач прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий, квітень, травень 2009, про що зазначив у відповідній графі податкової декларації, а також подав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень, а також не довів наявність факту відмову позивача від отримання бюджетного відшкодування.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції , щодо не доведеності відповідачем правомірності прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень, та обґрунтованості позовних вимог.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як прийняту з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2011р. по справі№2а-879/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяСіренко О.І.

Судді Русанова В.Б. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 06.06.2011 р.