Ухвала суду № 18873192, 02.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011 р.Справа № 2а-1670/2022/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засіданняБоришполець Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2011р. по справі№2а-1670/2022/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Елемент Шість"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області

про бюджетне відшкодування,

ВСТАНОВИЛА:

11 березня 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Елемент Шість"звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2009 року на суму 28662 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2011р. по справі № 2а-1670/2022/11 позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 28662 грн. та судові витрати в сумі 286 грн. 62 коп.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2011р. по справі № 2а-1670/2022/11 відповідач, ДПІ у м. Полтаві, подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 року по вказаній справі на підставі ст. 55 КАС України допущено заміну ВАТ «Елемент Шість» її правонаступником ПАТ «Елемент Шість».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Судом встановлено, позивач перебуває на обліку у ДПІ у м. Полтава та є платник податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Згідно п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п.п. 7.7.7 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Державною податковою інспекцією в м. Полтаві з 22.06.2009 року по 01.07.2009 року було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2009 року, за наслідками якої було складено акт № 1370/23-2/00222373 , в якому зроблено висновок про завищення позивачем суми відшкодування ПДВ за березень 2009 року в розмірі 28 662 грн.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000622305/0 від 14.07.2009 року, яким позивачу було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за березень 2009 на 28 662 грн.

Позивач з даним податковим повідомленням - рішенням не погодився, у зв"язку з чим оскаржив його до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2010 року податкове повідомлення - рішення №0000622305/0 від 14.07.2009 року визнано протиправним та скасовано.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 року вищевказану постанову Полтавського окружного адміністративного суду залишено без змін.

19.01.2011 року позивачем до Державної податкової інспекції в м. Полтаві було направлено вимогу про сплату суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2009 року в розмірі 28 662 грн.

У відповіді №2630/10/19136 від 11.02.2011 року на вимогу від 19.01.2011 року Державною податковою інспекцією в м. Полтаві вказано, що по декларації позивача з ПДВ за березень 2009 року невідшкодованою є сума ПДВ в розмірі 28 662 грн., з приводу якої триває судове оскарження.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає сили з дня її проголошення.

Відповідно до абз. 2 п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" джерелом сплати бюджетного відшкодування (утому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Право позивача на бюджетне відшкодування та правильність розрахунків суми податку на додану вартість, що підлягає поверненню, підтверджена наявними в матеріалах справи рішенням Полтавського окружного адміністративного суду та Харківського апеляційного адміністративного суду.

На час розгляду справи заборгованість в сумі 28662 грн. в добровільному порядку не сплачена і тому підлягає примусовому стягненню на користь позивача.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги відповідача про касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанції по справі про скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки оскарження в касаційному порядку рішення, яке набрало законної сили, не зупиняє його виконання.

Крім того, колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги щодо пропущення строків звернення до суду за захистом своїх прав, виходячи з наступного.

Статтею 99 КАС України в редакції, яка діяла на момент виникнення права позивача на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за березень 2009 року, було встановлено загальний річний строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, а пропущення цього строку, відповідно до ст. 100 КАС України, було підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VІ, який набрав чинності з 30.07.2010 року, до вищевказаних норм ст. 99,100 КАС України було внесено зміни, зокрема, змінено річний строк звернення до суду на шестимісячний, а наслідком пропущення зазначеного строку є залишення позовної заяви без розгляду.

Як встановлено судом, за результатами проведеної невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, винесено податкове повідомлення - рішення № 0000622305/0 від 14.07.2009, на підставі якого позивачу було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ. Відповідне податкове повідомлення-рішення було скасоване постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 року, яка набрала законної сили з моменту проголошення. Після цього позивач звернувся у передбаченому законом порядку до ДПІ м.Полтави з приводу відшкодування сум податку, та отримав відмову листом ДПІ м.Полтави від 11.02.11. Таким чином саме 11.02.2011 року позивач дізнався про порушення своїх прав на бюджетне відшкодування ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, до Полтавського окружного адміністративного суду позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості із бюджетного відшкодування податку на додану вартість 11 березня 2011 року.

З огляду на викладене, строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права позивачем не пропущено.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2011р. по справі№2а-1670/2022/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяФілатов Ю.М.

Судді Водолажська Н.С. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 07.06.2011 р.