Ухвала суду № 18872693, 01.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2011 р.Справа № 2а-12545/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Спецімпекс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2011р. по справі№2а-12545/10/2070

за позовом Приватного підприємства "Спецімпекс"

до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області

про скасування рішення та стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2011р. відмовлено в задоволенні позову Приватному підприємству "Спецімпекс» про скасування рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів № 800000006/2010/001383/2 від 21.05.2010р. та стягнення з державного бюджету України суму надмірно сплачених обов`язкових платежів за митне оформлення товару в розмірі 30664,42 грн.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2011р. та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, по порушення судом першої інстанції п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, п.п.1.п.3 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, ст.60,69,81,259,262-273 МК України, що привело до невірного вирішення справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представники першого відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної, посилаючись законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Представник другого відповідача та прокуратури, в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.04.2010р. по ВМД № 800000015/0/325003 позивачем ПП „Спецімпекс" заявлено до митного оформлення товар “взуття на підошві з пластмаси, носову частину якого закрито захисним підноском та комбінованим верхом (юфть і штучна шкіра): черевики чоловічі, верх взуття - не натуральна шкіра, країна виробництва Російська Федерація, ТОВ фірма “Степ”, що надійшли з Росії по контракту з ТОВ “Спецінвест” від 15.01.2010р. №7.

Контролюючий орган - Харківська митниця, не прийнявши визначення декларантом митної вартості за основним методом (за ціною договору), визначила митну вартість товару за резервним методом згідно рішення №80000006/2010/001383/2 від 21.05.2010р. загальною сумою в 1136 750, 40 російських рублів. Податок на додану вартість та ввізне мито за операцією ввозу товару з визначеної контролюючим органом митної вартості позивач сплатив 21.05.2010р. у сумі 30664,42, що підтверджується штампом Харківської митниці «сплачено» на ВМД № 800000015/1010/326446.

Відповідачем із декларантом було проведено консультацію та запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості, проте витребувані документи надані не були.

Митниця відмовила декларанту у розмитненні зазначеного вище товару за його контрактною вартістю. Прийнято рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом , про що прийняла відповідний митний документ, примірник якого було видано декларанту.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв правомірно , в межах наданих йому повноважень та у спосіб , встановлений законами та Конституцією України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції .

Згідно абз.23 ст. 1 Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Митний кодекс України передбачає, що переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Кодексу завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.

Згідно ст. 88 Митного кодексу України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи є він власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Згідно ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Ч. 1 ст.261 Митного кодексу України встановлює, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Ст.. 262 Митного кодексу України передбачає, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно приписів ст. 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до ст..ст. 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Відповідно до частини 1 ст. 265 Митного кодексу України митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

При порівнянні заявленого позивачем рівня митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів , митне оформлення яких уже здійснено, у митного органу виникли сумніви щодо митної вартості товару.

Відповідачем з ПП « Спецімпекс» було проведено консультацію, та запропоновано надати додаткові документи.

Перелік витребуваних митним органом документів у декларанта міститься на зворотній стороні декларації митної вартості № 800000015/0/325003, на якій міститься прізвище та підпис декларанта.

Як встановлено судом, декларантом не було надано митному органу витребуваних документів.

Відповідно до п.8 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 24.06.2009р. № 602митний орган визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством з оформленням рішення про визначення митної вартості товарів у випадках, зокрема коли у поданих декларантом документах відсутні необхідні відомості та/або за підсумками здійснення контролю виявлені неточності у відомостях, що містяться у поданих документах та/або виникають сумніви стосовно їх достовірності, а також наявні умови, що унеможливлюють використання декларантом обраного методу визначення митної вартості.

Доводи позивача щодо відсутності обовязку декларанта надати митному органу додаткову документи колегія суддів вважає помилковими.

Згідно з абз 1 п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон та подання відомостей для їх підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20.12.2006р. № 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобовязаний подати додаткові документи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності дій митного органу при застосуванні резервного методу визначення митної вартості товару у звязку з відсутністю інформації необхідної для її визначення іншими методами.

Доводи позивача щодо безпідставного врахування судом як доказу по справі даних, що містять в ЄАІС ДМСУ, колегія суддів вважає необґрунтованими.

При цьому слід зазначити, що ЄАІС ДМСУ являє собою сукупність підсистем, комплексів задач, програмно-інформаційних комплексів (далі - ПІК) впровадження яких в експлуатацію проводилось окремими наказами по кожному ПІК.

На даний час в ЄАІС ДМСУ розділ “Цінова інформація”є розділом з регламентованим доступом (регламентована інформація та сервіси, доступ до яких дозволено для користувачів, яким надано відповідні права. При цьому порядок реєстрації користувачів, надання прав доступу та правила аутентифікації в ЄАІС ДМСУ регулюються Наказами ДМСУ від 20.08.2002р. № 452 ДСК та № 453 ДСК) та складається з програмно-інформаційних комплексів:

-ПІК “Цінова інформація при визначенні митної вартості”введеного в постійну експлуатацію наказом ДМСУ від 29.08.2000р. № 476 “Про впровадження до дослідної експлуатації І черги програмно-інформаційного комплексу "Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України”.

-ПІК "Рівні митної вартості митних оформлень у порівнянні з довідковими цінами на товари" введеного в постійну експлуатацію наказом ДМСУ від 07.11.2008р. №1260 "Про введення в експлуатацію програмно-інформаційного комплексу "Рівні митної вартості митних оформлень у порівнянні з довідковими цінами на товари" на виконання наказу ДМСУ від 19.05.2008р. № 520 “Про забезпечення контролю”.

До цієї системи заноситься офіційна повна інформація про всі митні оформлення на території України.

У розділі 3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 14.07.05р. № 04-5/218 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства України з питань митної справи" зазначено, що факт заниження митної вартості товару може бути підтверджено витягом цінової інформації бази даних Державної митної служби України.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно неврахування судом першої інстанції експертного висновку «Держзовнішінформ» колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ДП « Держзовнішінформ» надано позивачу експертний висновок, датований 06.07.2010р. № 9/908 згідно якого підтверджена контрактна ціна 370,00 російський рублів для поставки 1440 шт. відповідно до рахунку №00000013 від 15.04.2010р. чоловічих черевиків з комбінованим верхом до контакту.

Колегія суддів вважає, що зазначений експертний висновок не є належним доказом по справі, оскільки в ньому відсутні відомості щодо попередження експерта про кримінальну відповідальність за за відомо неправдивий висновок, крім того, матеріали справи не містять відомостей, щодо надання зазначеного документу митному органу під час здійснення митного оформлення товару.

З огляду на наведене колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції повно, всебічно та обєктивно зясовані обставини по справі, постанова суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спецімпекс" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2011р. по справі№2а-12545/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяСіренко О.І.

Судді Русанова В.Б. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 06.06.2011 р.