Постанова № 18872573, 31.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 р. Справа № 2а-43/11/2070 Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Букар Х.М.

за участю:

представника позивача Неретя А.С.

представника відповідача Хлопузян Р.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділення Виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Балаклійлькому районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від24.03.2011р. по справі№2а-43/11/2070

за позовом Відділення Виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Балаклійлькому районі Харківської області

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Балаклійському районі Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області № 0002351501/0 від 09.06.10 р., № 0002351501/1 від 20.08.10 р., № 0002351501/2 від 12.10.10 р., № 0002351501/3 від 20.12.10 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.11 р. по справі № 2а-43/11/2070 в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.11 р. по справі № 2а-43/11/2070 та прийняти нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства за підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач (код 25981269) зареєстрований в якості юридичної особи 12.01.01 р. та зареєстроване в ДПІ у Балаклійському районі Харківської області від 02.04.01 р. за № 469 та внесене до Реєстру неприбуткових організацій та установ з присвоєнням ознаки за кодом «0002».

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002351501/0 від 09.06.10 р. про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 340,0 грн. є акт від 25.05.10 р. невиїзної документальної перевірки Відділення ВД ФССНВУ у Балаклійському районі з питання не подання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за 11 місяців 2006 р., 11 місяців 2007 р.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, для чого ним були подані до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області первинна від 09.08.10 р., до ДПА Харківської області від 30.08.10 р. та до ДПА України від 06.10.10 р. повторні скарги. Рішеннями вказаних органів ДПС від 18.08.10 р., від 24.09.10 р. та від 08.12.10 р. скарги були залишені без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення без змін. З урахуванням результатів розгляду скарг відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0002351501/1 від 20.08.10 р., № 0002351501/2 від 12.10.10 р., № 0002351501/3 від 20.12.10 р., які є тотожними податковому повідомленню-рішенню № 0002351501/0 від 09.06.10 р. в частині застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 340,0 грн.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що підстави та порядок прийняття нового податкового повідомлення рішення в процедурі адміністративного узгодження податкового зобовязання були визначені в ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка не передбачала прийняття такого податкового повідомлення-рішення в разі незадоволення (часткового) скарги платника податків, без проведення додаткового визначення податкового зобовязання та/або застосування штрафних санкцій. Зважаючи на приписи наведеної норми, у відповідача не існувало законних підстав для прийняття нових податкових повідомлень-рішень, тотожних оскарженому, а тому суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0002351501/1 від 20.08.10 р., № 0002351501/2 від 12.10.10 р., № 0002351501/3 від 20.12.10 р.

В наданому до матеріалів справи акті перевірки вказано, що перевіряючим було виявлено порушення позивачем вимог абз. «а»п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Порядку складання звіту використання коштів неприбутковими установами та організаціями, затвердженого наказом ДПА України № 233 від 11.07.97 р., наказу ДПА України № 153 від 03.04.03 р. За висновками відповідача виявлені порушення повязані з несвоєчасним поданням звіту за 11 місяців 2006 р. (граничний строк подачі 20.12.06 р.) та 11 місяців 2007 р. (граничний строк подачі 20.12.07 р.).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на положення ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», де вказано, що платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); п. 7.11.12 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де вказано, що центральний податковий орган встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій (неприбуткових організацій, визначених в абзаці "ж" підпункту 7.11.1, у частині обліку і подання податкової звітності за доходами, що підлягають оподаткуванню) та вирішує питання про виключення організацій з реєстру неприбуткових організацій і оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Закону та інших законодавчих актів про неприбуткові організації. Рішення центрального податкового органу можуть бути оскаржені в судовому порядку; ст. 1 та ст. 4 Порядку складання звіту використання коштів неприбутковими установами та організаціями, затвердженого наказом ДПА України № 233 від 11.07.97 р., в якій вказано, що цей Порядок застосовується установами й організаціями, що включені до реєстру неприбуткових організацій та установ з присвоєнням ознаки неприбутковості, а податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями складається за формою, що додається, і подається неприбутковою установою за кожний звітний період у визначені строки.

Оскільки відповідно приписам п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу), суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що звіт за своїм статусом є податковим розрахунком.

В ст. 69 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»установлено для платників податку на прибуток у 2006 р. сплату податку на прибуток за результатами одинадцяти місяців 2006 р. за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх періодів, визначеного відповідно до законодавства, та приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2006 р. та суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали 2006 р., та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу 2006 р. Сплата податку на прибуток та подання податкової декларації з цього податку за одинадцять місяців 2006 р. здійснюються у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. В п. 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування»встановлено, що платники податку за результатами одинадцяти місяців 2006 р. зобов'язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2006 р., суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу поточного року та сплатити податкове зобов'язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією, не пізніше ніж 29 грудня 2006 р. У порядку, встановленому абз. 1 цього пункту, платники податку зобов'язані скласти та подати декларацію за результатами одинадцяти місяців 2007 р. згідно із даними податкового обліку за зазначений період, а також сплатити податок у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно абз. «а»п.4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції приходить до висновку, що Відділення ВД ФССНВУ у Балаклійському районі зареєстроване у встановленому законом порядку в якості неприбуткової організації, на яку поширюється обовязок подання податкових декларацій про прибуток за 11 місяців 2006 р. та 11 місяців 2007 р. у строки, визначені законом для місячного податкового періоду.

При цьому суд першої інстанції визнав безпідставними доводи позивача про те, що йому не було відомо про зміну порядку та строків подачі звітності, оскільки прийняття та оприлюднення в офіційних друкованих виданнях текстів вищенаведених законів проведено у встановленому законодавством порядку. Також визнані безпідставними посилання позивача на приписи ст. 250 ГК України.

Крім того, в обґрунтування судового рішення суд першої інстанції вказав на те, що в п. 15.1.2 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що строк давності у 1095 днів не застосовується, а податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате, якщо податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано. Оскільки позивачем звіти про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за 11 місяців 2006 р., 11 місяців 2007 р. не були подані, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що строк давності 1095 днів для визначення штрафних санкцій за неподання таких декларацій, на підставі п. 15.1.2 ст. 15 вказаного Закону не застосовується.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що відповідно визначенням понять, які застосовуються в Законі України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковим зобовязанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2 ст. 1), а штрафною санкцією (штрафом) є плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами (п. 1.5 ст. 1). Тобто законодавець не ототожнює ці поняття.

В п. 15.1.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що за винятком випадків, визначених п. 15.1.2, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. З аналізу приписів п. 15.1.2 ст. 15 вказаного Закону випливає, що застереження стосуються саме визначення податкового зобовязання в разі неподання платником податків податкової звітності, а не щодо застосування за таке порушення штрафних санкцій.

За таких підстав колегія суддів дійшла до висновку про те, що застосовуючи штрафні санкції за неподання позивачем звіту за 11 місяців 2006 р. з граничним строком подачі 20.12.06 р. податковим повідомлення-рішення № 0002351501/0 від 09.06.10 р. відповідач діяв всупереч приписам спеціальної процесуальної норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто з порушенням вимог п. 2 ст. 19 Конституції України, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення № 0002351501/0 від 09.06.10 р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 170,0 грн. є неправомірним і в цій частині підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції в цій частині прийнята з помилковим розумінням та застосуванням норм чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення Виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Балаклійлькому районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від24.03.2011р. по справі№2а-43/11/2070 задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від24.03.2011р. по справі№2а-43/11/2070 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області № 0002351501/0 від 09.06.10 р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 170,0 грн., № 0002351501/1 від 20.08.10 р., № 0002351501/2 від 12.10.10 р., № 0002351501/3 від 20.12.10 р. та в цій частині прийняти нову постанову про задоволення позову.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від24.03.2011р. по справі№2а-43/11/2070 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

Л.В. Тацій

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06.06.2011 року.