Єдиний державний реєстр судових рішень ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2011 р. Справа № 2а-16460/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.
при секретарі: Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Побутелектротехніка” та Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства “Побутелектротехніка” до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,-
В с т а н о в и л а:
У грудні 2010 року позивач ТОВ “Побутелектротехніка” звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Київському районі м. Харкова: № 0003162302/0 від 19.08.2010 року, № 0003162302/1 від 13.10.2010 року, № 0003162302/2 від 27.12.2010 року якими відповідач визначив підприємству податкове зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1.304.378 грн., в тому числі: 869.585 грн. основний платіж, 434.739 грн. штрафні санкції, посилаючись на хибність висновків, викладених в акті перевірки діяльності підприємства від 09.08.2010 року № 4762/23-5/24136939.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року позовні вимоги ТОВ “Побутелектротехніка” задоволені частково. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасовані в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1.215.652 грн., у тому числі: 810.435 грн. основний платіж, 405.217,50 грн. штрафні санкції.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач - ТОВ “Побутелектротехніка” та відповідач - ДПІ у Київському районі м. Харкова в апеляційних скаргах посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року та прийняти нове рішення яким, відповідно, задовольнити позовні вимоги в задоволені яких відмовлено, та відмовити в задоволені позовних вимог в тій частині, які оскаржуваним судовим рішенням задоволені.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників апелянтів, прокуратури Київського району м. Харкова розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ “Побутелектротехніка” підлягає частковому задоволенню, апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова слід залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року відповідно по положень п. 4, ч. 1 ст. 202 КАС України, слід частково скасувати, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки ТОВ “Побутелектротехніка” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року ДПІ у Київському районі м. Харкова складений акт перевірки від 09.08.2010 року № 4762/23-5/24136939, яким встановлено порушення п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4, ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в редакції Закону, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, - неправомірність віднесення до складу податкового кредиту за період перевіряємий період суми ПДВ в розмірі 869.585 грн. згідно податкових накладних, виданих контрагентами ТОВ “Арткас”, ПП “Декель”, ТОВ “СП “Волинські торгові ряди”.
Так, перевіркою встановлено, що ТОВ “Побутелектротехніка” отримало:
По податковим накладним №№ 339, 450 від 05.05.2009 року, №№ 710, 711, 724 від 01.06.2009 року від ТОВ “Арткас” на виконання угоди № 05/01 від 25.08.2009 року електрообладнання, поліграфічні матеріали, інструменти на загальну суму 4.862.609 грн., у тому числі ПДВ 810.434 грн. Розрахунки між субєктами господарювання проведені в повному обсязі.
Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включена до податкового кредиту та відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року у сумі 355.377 грн., у червні 2009 року 455.058 грн.
По податковим накладним в жовтні 2009 року від ПП “Декель” по податковій накладній № 261001 від 26.10.2009 року на виконання угоди № 50 від 25.08.2009 року поліграфічні матеріали на загальну суму 169.463 грн., в тому числі ПДВ 28.243,98 грн. Розрахунки між субєктами господарювання проведені в повному обсязі.
Сума податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включена до податкового кредиту та відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року.
По податковим накладним № 48 від 01.03.2010 року, № 66 від 10.03.2010 року, № 74 від 15.03.2010 року від ТОВ “СП “Волинські торгові ряди” папір газетний на загальну суму 185.440,12 грн., в тому числі ПДВ 30.906,70 грн. Розрахунки між субєктами господарювання проведені в повному обсязі у безготівковій формі.
Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включена до податкового кредиту та відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року.
З інформації отриманою відповідно до програми “Система співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” на рівні ДПА України податковим органом встановлено наступне:
Звітності з податку на додану вартість за травень-червень 2009 року ТОВ “Арткас” до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (за місцем обліку) не подавало. Розрахунок комунального податку наданий без зазначення даних. Згідно декларації на прибуток за 1 півріччя 2009 року амортизаційні відрахування не нараховувалися. Свідоцтво платника ПДВ підприємства анульовано 14.08.2009 року, знято з податкового обліку 06.07.2010 року.
Згідно додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість “Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” за жовтень 2009 року ПП “Декель”, поданої до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, до складу податкових зобовязань не включено обсяг продажу товарів в адресу ТОВ “Побутелектротехніка”, не задекларовані зобовязання по взаємовідносинам з даним контрагентом у жовтні 2009 року. Згідно розрахунку комунального податку за 4 квартал 2009 року чисельність працюючих складає 1 особа. За даними декларації з податку на прибуток за 2009 рік та додатку К1/1 амортизаційні відрахування не нараховувалися, балансова вартість основних фондів складає 0 грн. Свідоцтво платника ПДВ ПП “Декель” анульовано 24.11.2009 року, підприємство знято з обліку 23.11.2009 року.
Звітності з податку на додану вартість за березень 2010 року ТОВ “СП “Волинські торгові ряди” до ДПІ у Соломянському районі м. Києва (за місцем обліку) не подавало. Згідно розрахунку комунального податку за 1 квартал 2010 року чисельність працюючих складає 2 особи. За даними декларації з податку на прибуток за 2009 рік та додатку К1/1 амортизаційні відрахування не нараховувалися, балансова вартість основних фондів складає 0 грн. Декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року не надана.
Дані податкової звітності ТОВ “Арткас”, ПП “Декель”, ТОВ “СП “Волинські торгові ряди”, на думку податного органу, свідчать про відсутність на підприємствах управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), тобто необхідних умов для досягнення результатів підприємницької діяльності.
Зазначене, як визначено в акті перевірки, в свою чергу, спростовує реальність проведених господарських операцій (відповідно, і виникнення обєкту оподаткування), на підставі яких ТОВ “Побутелектротехніка” визначений податковий кредит в сумі 869.585 грн.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпункт 7.4.5 цієї ж статті передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Зі змісту наведених норм випливає, що, дозволяючи формування податкового кредиту за рахунок сум податку як сплаченого, так і нарахованого в ціні придбання (у разі, коли відвантаження товару (робіт, послуг) є першою подією та передує зарахуванню коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок постачальника), законодавець в кінцевому результаті передбачає наявність у платника податку - покупця витрат по сплаті податку, як підставу для врахування сум податку в розрахунку сум бюджетного відшкодування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого в даній частині погоджується колегія суддів, виходив з того, що включені позивачем до податкового кредиту суми податку підтверджені податковими накладними, а при сплаті позивачем податку в ціні придбання товарів відповідальність за перерахування цих сум до бюджету лежить на контрагентах позивача - постачальниках товарів.
Дійсно, відповідальність за податковим законодавством настає за винне порушення встановлених нормами цього законодавства вимог і має індивідуальний характер, а відтак висновок суду, що платник податків не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства, допущені іншими платниками податків, є правильним.
Вимога закону щодо підтвердження сум податку податковою накладною, як умова включення цих сум до податкового кредиту, передбачає видачу податкової накладної на підтвердження операції з поставки товару (послуги), доказом факту якої, у свою чергу, є зокрема, факт сплати покупцем грошових коштів за придбаний товар (послугу).
Судом встановлено і дана обставина не спростовується представниками відповідача, що розрахунки між позивачем та його контрагентами проведені в повному обсязі.
Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.
Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обовязкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність документального підтвердження транспортування товарів від ПП “Декель” та ТОВ “СП “Волинські торгові ряди” до позивача з урахуванням визначеного в акті перевірки підприємства - позивача щодо кількості працюючих, відсутності основних фондів, тощо, свідчить про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, виданих даними контрагентами.
Колегія суддів зазначає, що факт поставки товарів, у звязку з придбанням яких у своїх постачальників позивач включив до податкового кредиту податок не, є ідентичним факту документообігу на оформлення поставки між постачальником та покупцем і складається з ряду дій постачальника та покупця по відпуску, транспортуванню товарів, сплати за них грошових коштів тощо.
ДПІ у Київському районі м. Харкова не спростовуються такі факти, як факт отримання ТОВ “Побутелектротехніка” товарно-матеріальних цінностей від вищезазначених контрагентів, факт їх оприбуткування та використання у власній господарській діяльності. За висновками виїзної планової перевірки підприємства податковим органом не піддана критиці правомірність віднесення до складу загальних валових витрат підприємства витрат, понесених у звязку з придбанням даних ТМЦ від зазначених контрагентів. Також, податковим органом не спростовані твердження представників позивача про те, що товарно-транспортна накладна б/н від 26.10.2009 року щодо перевезення товару, отриманого від ПП “Декель” надавалася фахівцям ДПІ, що здійснювали перевірку.
За повідомленням ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 15.04.2010 року № 2262/7/15-515, - згідно даних системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по пояснень, отриманих від підприємства ПП “Декель”, встановлено, що при заповненні додатка № 5 до декларації з ПДВ за жовтень 2009 року ПП “Декель” сума податку на додану вартість в розмірі 28.243,98 грн. згідно податкової накладної № 261001 від 26.10.2009 року, що виписана на покупця ТОВ “Побутелектротехніка”, була відображена на іншу особу.
Дані про проведення зустрічної перевірки ТОВ “СП “Волинські торгові ряди” судам першої та апеляційної інстанції відповідач не надав.
З довідки № 946/2-23-80-33146740 від 30.07.2010 року ДПІ у Голосіївському районі м. Харкова про результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ “Арткас” вбачається, що 05.05.2009 року між ТОВ “Арткас” та ТОВ “Побутелектротехніка” укладений договір поставки від 05.05.2009 року № 05/01. Згідно з умовами даного договору ТОВ “Арткас” на адресу ТОВ “Побутелектротехніка” витратні поліграфічні матеріали, тощо, про що видані видаткові та податкові накладні.
Реалізовану продукцію представник ТОВ “Побутелектротехніка” отримував за дорученнями № 462 від 05.05.2009 року та №705 від 01.06.2009 року. Розрахунки між субєктами господарювання проведені.
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними ТОВ “Арткас” включені до податкових зобовязань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за травень, червень 2009 року.
Аналізуючи вищенаведене в його сукупності, колегія суддів приходить до висновку про те, що визначення в акті перевірки ТОВ “Побутелектротехніка” податковим органом про наявність фактичних обставин, які спростовують реальність проведених позивачем з його контрагентами господарських операцій, ґрунтується на припущеннях та не відповідають фактичним обставинам.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення апеляційної скарги ДПІ у Київському районі м. Харкова без задоволення, задовольняє апеляційну скаргу ТОВ “Побутелектротехніка” та частково скасовує оскаржувану постанову.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202 ч. 1 п. 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Побутелектротехніка” - задовольнити.
Скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Побутелектротехніка” про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова: № 0003162302/0 від 19.08.2010 року, № 0003162302/1 від 13.10.2010 року, № 0003162302/2 від 27.12.2010 року про визначення підприємству податкового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 88.726 грн., в тому числі: 59.150 грн. основний платіж, 29.521,50 грн. штрафні санкції, з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Побутелектротехніка” в даній частині і скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова: № 0003162302/0 від 19.08.2010 року, № 0003162302/1 від 13.10.2010 року, № 0003162302/2 від 27.12.2010 року про визначення підприємству податкового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 88.726 грн., в тому числі: 59.150 грн. основний платіж, 29.521,50 грн. штрафні санкції.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року залишити без змін.
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя -(підпис)Л.В. Мельнікова
Судді (підпис) З.Г. Подобайло
(підпис) А.М. Григоров
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 червня 2011 року.
Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.
Судове рішення № 18872515, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.06.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-16460/10/2070. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: