Ухвала суду № 18872264, 31.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 р.Справа № 2а-160/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

представник позивача: Головченко В.В.

представник позивача: Севастьян А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2011р. по справі№2а-160/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкоремонтний завод"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про неправомірне податкове повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень Чугуївської ОДПІ № 0002352311/2 від 26.11.2010 р. № 0002362311/2 від 26.11.2010 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2011 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. В обгрунтування заявлених вимог посилається на норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість", Цивільного кодексу України, стверджуючи про неможливість формування валових витрат та податкового кредиту за нікчемними угодами.

Позивач заперечує проти вимог та доводів поданої відповідачем апеляційної скарги, вважаючи прийняте судове рішення законними та обгрунтованим. На підтвердження своїх вимог про залишення постанови суду без змін зазначає про реальний характер здійснених господарських операцій в рамках його виробничої діяльності.

Вислухавши суддю-доповідача, вивчивши доводи поданої відповідачем апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, з огляду на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що за наслідками проведеної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Станкоремонтний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року був складений акт № 605/2311/30959594 від 02.06.2010 року.

У висновках акту перевірки стверджувалось про порушення позивачем: п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо віднесення до складу валових витрат, витрати на придбання електрокомплектуючих виробів у сумі 100037 грн. у IV кварталі 2008 року; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ у загальній розмірі 178035 грн.

На підставі висновків акту перевірки керівником Чугуївської ОДПІ було винесено податкове повідомлення рішення № 0002352311/0 від 26.07.2010 року, № 0002362311/0 від 26.07.2010 року.

Подані позивачем до податкових органів скарги були залишені без задоволення, що зумовило прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0002352311/1 від 08.09.2010 року, № 0002352311/2 від 26.11.2010 року, № 0002362311/1 від 08.09.2010 року, № 0002362311/0 від 26.11.2010 року.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області винесені з порушенням норм чинного законодавства України, без врахування фактичних обставин справи, з чим погоджується суд першої інстанції, зважаючи на наступне.

Щодо віднесення до складу валових витрат, витрати на придбання електрокомплектуючих виробів у сумі 100037 грн.

Згідно з пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 цього пункту встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Станкоремонтний завод» уклало договір на придбання електрокомплектуючих виробів від 21.10.2008 року № 10/08/34 з ТОВ «Агропром контракт», м. Дніпропетровськ. Реальність виконання договору підтверджується копіями первинних документів: податкових та видаткових накладних, платіжних доручень та банківських виписок про переказ безготівкових коштів, специфікацій на товар, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних та інш.

Разом з тим, відповідач стверджує про безтоварність господарських операцій з таким контрагентом, виходячи виключно з акту невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агропром Контракт» від 02.11.2009р. № 3207/23-3/35341439, в якому зазначено про незнаходження ТОВ «Агропром Контракт»» за юридичною адресою, обліку на підприємстві лише 2 чоловік, створення товариства невідомими особами для здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб, що свідчить про нікчемність таких правочинів.

Колегія суддів вважає такі доводи відповідача недостатніми для доведення нікчемності правочинів з ТОВ "Агропром Контракт".

Зокрема, згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Тому використання позивачем відомостей щодо знаходження ТОВ "Агропром Контракт" у відповідності до записів Єдиного державного реєстру на час здійснення господарських операцій є обгрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи. Адже, на час укладення угоди ТОВ «Агропром Контракт» знаходився в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також був платником податку на додану вартість.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Аналізуючи зміст укладеного позивачем договору з ТОВ "Агропром Контракт" колегія суддів не вбачає суперечностей вимогам законодавства. Також, судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін.

Таким чином, зважаючи на реальний характер здійснених господарських операцій висновки відповідача про неможливість включення до валових витрат придбаних позивачем у ТОВ "Агропром Контракт" товарів на загальну суму 100037 грн. для використання у власній господарській діяльності є неправомірними.

Щодо формування позивачем податкового кредиту на підставі отриманих від ТОВ "Агропром Контракт" податкових накладних.

Згідно п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Зважаючи на реальний характер здійснених господарських операцій, відображених в податкових накладних ТОВ "Агропромконтракт", колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції про дотримання позивачем вимог п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту на загальну суму 20007 грн. у т.ч. за жовтень 2008 року в сумі 6737 грн., за січень 2009 року в сумі 13270 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Агропром контракт».

Щодо взаємовідносин з ТОВ «ПБК «Вертикаль».

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з і придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Станкоремонтний завод» уклало договір на ремонт кровлі адміністративного будинку від 01.04.2008 року № б/н з ТОВ «ПБК «Вертикаль», яке за наслідками виконання такого договору видало податкові накладні від 02.04.2008 року № 1502 на суму 12500,00 грн. з ПДВ та від 25.04.2008 року № 1593 на суму 12500,00 грн. з ПДВ.

В свою чергу позивач відобразивши такі податкові накладні у реєстрі отриманих податкових накладних по мірі їх надходження, суму податкового кредиту по накладній № 1593 від 25.04.2008 р. в сумі 2083,33 грн. включив до складу податкового кредиту в жовтні 2008 року, а по накладній № 1502 від 02.04.2008 р. в сумі 2083,33 грн. до складу податкового кредиту в грудні 2008 року.

Разом з тим, ТОВ «ПБК «Вертикаль» суми ПДВ по зазначеним податковим накладним було включено до складу - податкових зобов'язань квітня 2008 року.

Єдиною підставою висновків податкового органу про порушення позивачем п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» були висновки акту невиїзної документальної перевірки ТОВ «ПБК «Вертикаль»від 08.10.2008 р. № 4729/23/32948799 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Проектно-будівельної компанії «Вертикаль» з питань правильності дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 30.06.2008 р.» про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Разом з тим, матеріали справи містять достатньо документів первинного бухгалтерського обліку на підтвердження реальності здійснених за таким правочином господарських операцій в межах господарської діяльності позивача. Зокрема, крім податкових накладних та реєстрів отриманих податкових накладних, наявні виписки з банківського рахунку про здійснення повного розрахунку безготівковим шляхом з виконані роботи, акти прийому-передачі матеріалів замовнику, акти виконаних підрядних робіт.

Сам зміст договору від 01.04.2008 року № б/н з ТОВ «ПБК «Вертикаль» не суперечить вимогам законодавства та відповідає дійсним намірам сторін та наявним повноваженням у посадових осіб на укладання такого договору. Правосуб"єктність TOB „ПБК „Вертикаль" підтверджується його знаходженням в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також реєстрацією платника податку на додану вартість.

Крім того, фактичне здійснення робіт по будівництву адміністративної будівлі, затрати на яке обліковуються на рахунку № 151 «Капітальне будівництво» в сумі 354805,34 грн. та на рахунку № 205 «Будівельні матеріали» в сумі 794824,26 грн., підтверджується проведенням відповідних підготовчих робіт спеціалізованими підприємствами.

Так, 08.04.2008 р. позивачем був укладений договір № 1905 з Харківським державним технічним університетом будівництва і архітектури (ХДТУБА) на виконання робіт по наданню висновку про технічний стан будівельних конструкцій незавершеної будівництвом будови, яка розташована за адресою: Харківська обл.., Чугуївський р-н, смт. Новопокровка, вул. Островського,10А. Розробка рекомендацій і технічних рішень на подальшу експлуатацію будови. Зазначений висновок виготовлений та переданий позивачу 5.12.2008 року.

Також, 10.04.2008 р. ТОВ «Станкоремонтний завод» був укладений договір № 08/85 з ПП «Інгеоекобуд» на виконання «Інженерно-геологічних вишукувань для проекту будівництва виробничої будови на території ТОВ «Станкоремонтний завод»в смт. Новопокровка, вул.. Островського,10а, Чугуївського району, Харківської області», які були виконані в повному обсязі.

Згідно замовлення ТОВ «Станкоремонтний завод» від 15.10.2010 року № 81 КП «Архітектурне бюро Чугуївського району» був виготовлений "Висновок про стан забудови земельної ділянки №10-3 на вул.. Островського в смт. Новопокровка Чугуївського району Харківської област" і щодо відповідності самовільно зробленої будівлі адміністративно-виробничого та складського призначення ТОВ «Станкоремонтний завод» містобудівній документації, державним будівельним нормам і правилам, дотримання планувальних та містобудівних обмежень».

Вищезазначені обставини підтверджують правомірність формовання позивачем податкового кредиту на загальну суму 153862 грн. (у т.ч. в тому числі за березень 2008 року в сумі 15138 грн., за травень 2008 року в сумі 20363 грн., за липень 2008 року в сумі 703 грн., за серпень 2008 року в сумі 54921 грн., за вересень 2008 року в сумі 19925 грн., за жовтень 2008 року в сумі 31171 грн. за листопад 2008 року в сумі 2040 грн. за грудень 2008 року в сумі 1377 грн., за січень 2009 року в сумі 7695 грн., за квітень 2009 року в сумі 125 грн.) щодо придбаних матеріалів та послуг для подальшої господарської діяльності у складі незавершеного будівництвом обєкта.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги, оскільки обставини справи судом першої інстанції встановлені вірно та правильно застосовані норми матеріального і процесуального права при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2011р. по справі№2а-160/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 06.06.2011