Ухвала суду № 18872214, 01.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2011 р.Справа № 2а-12162/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засіданняСавченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2011р. по справі№2а-12162/10/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області

до Фермерського господарства ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2011р. по справі № 2а-12162/10/2070 адміністративний позов Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області до Фермерського господарства ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Фермерського господарства ОСОБА_1 на користь Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області заборгованість в розмірі 61084,81 грн.

Представником відповідача, Фермерського господарства ОСОБА_1, було подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просив скасувати постанову суду першої інстанції повністю та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Свої вимоги обґрунтовував тим, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не врахував того, що висновки акту перевірки є безпідставними, оскільки ґрунтуються на невірному розумінні норм чинного законодавства, зроблені з порушенням ст. 2, 8, 9, 159 КАС України, ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. 3, 8, 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. 3 Земельного кодексу України, ст. 4, 5, 7-9, 11 Закону України “Про оприбуткування прибутку підприємств”. Таким чином, на думку апелянта, податкові повідомлення-рішення, складені на підставі такого акту перевірки, є незаконними. У звязку з чим, у суду не було підстав для стягнення з відповідача грошових коштів на підставі таких податкових повідомлень-рішень. Окрім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції повинен був зупинити провадження по справі до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги по справі № 2-а-38856/09/2070.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Зміївському районі у Харківській області проведена виїзна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фермерським господарством ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р, в ході якої виявлено порушення фермерським господарством пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9, пп. 5.2.1, пп. 5.2.5 п. 5.2, пп. 5.3.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.6.1 п. 5.6, пп. 5.7.1. п. 5.7 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме донараховано податок на прибуток за 2 пів. 2007 р. 1 пів. 2008 р. на суму 28747 грн., за 2 пів. 2008 р. на суму 11524 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податку на прибуток за 2 пів. 2008 р. на суму 1281 грн., а також порушені ст. 6, п. 3.4 ст. 3, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп 9.1.1 п. 9.1, пп. 9.10.1 п. 9.10, пп. 9.10.3 п. 9.10 ст. 9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, а саме: занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 16195,65 грн., у тому числі за 2006 р. - на суму 3477,27 грн., за 2007 р. на суму 6661,51 грн., за 2008р. на суму 6056,87грн.

За результатами перевірки складно акт № 589/23/30955097 від 30.04.09р., на підставі якого відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 18.05.2009р. № 0001951701/0, яким визначено суму податкового зобов`язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкції з податку з доходів найманих працівників у розмірі 48 586,95 грн., з них за основним платежем 16 195,65 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 32 391,3 грн. та від 18.05.2009р. № 0000492310/0, яким визначено суму податкового зобов`язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 44 238,1 грн., з них за основним платежем 40 211,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4 027,1 грн.

Задовольняючи позов Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області, суд першої інстанції виходив з того, що суму податкової заборгованості, що підлягає перерахуванню до державного бюджету, відповідачем не було погашено в добровільному порядку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування» контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Згідно з п. 1.2 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів) та забезпечують правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків.

Згідно з п.4.1.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року, № 2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року за №509-ХІІ зі змінами та доповненнями, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділення, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ, а також мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензування відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлення порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Відповідно до абз. б п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 2 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІП «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФГ ОСОБА_1 за період з 01.01.2006 по 31.12.2008, проведеної ДПІ у Зміївському районі у Харківській області, встановлені порушення пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9, пп. 5.2.1, пп. 5.2.5 п. 5.2, пп. 5.3.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.6.1 п. 5.6, пп. 5.7.1. п. 5.7 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та ст. 6, п. 3.4 ст. 3, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп 9.1.1 п. 9.1, пп. 9.10.1 п. 9.10, пп. 9.10.3 п. 9.10 ст. 9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

За вказані порушення, на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІП «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Так, за результатами перевірки складено акт № 589/23/30955097 від 30.04.09р, на підставі якого ДПІ у Зміївському районі у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001951701/0 від 18.05.2009р. про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 48 586,95 грн. та від № 0000492310/0 18.05.2009р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 44 238,1 грн.

Пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки про податковий борг станом на 09.08.2010р., за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом у сумі 61084,81 грн., з яких 16846,71 грн. сума податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників (за основним платежем 16195,65 грн., за штрафними санкціями 32391,3 грн.) і 44238,10 грн. (за основним платежем 40211,00 грн., за штрафними санкціями 4027,10 грн.) - сума податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств, що встановлено податковими повідомленнями-рішеннями № 0001951701/0 та № 0000492310/0 від 18.05.2009р.

Не погодившись з вищезазначеними рішеннями, відповідачем подано до Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву про скасування податкових повідомлень рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2009р. позов Фермерського господарства ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі: визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області, винесені відносно Фермерського господарства ОСОБА_1: № 0001951701/0 від 18.05.09р. про донарахування податкового зобов'язання щодо податку з доходів найманих працівників в розмірі 48586,95 грн., № 0000492310/0 від 18.05.09р. про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 44238,10 грн.

Позивач, ДПІ у Зміївському районі Харківської області, оскаржив вказану постанову до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Постановою від 21.04.2010 р. Харківського апеляційного адміністративного суду постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2009 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою позов Фермерського господарства ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про визнання податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001951701/0 від 18.05.09р.в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 31740,24 грн., з яких 10580,08 грн. основного платежу та 21160,16 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В задоволення іншої частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, Фермерське господарство ОСОБА_1, оскаржив вказану постанову Харківського апеляційного адміністративного суду до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою останнього від 02.06.2010 р. відкрито касаційне провадження по справі та відмовлено у задоволенні клопотання Фермерського господарства ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2010 р.

Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, вказане судове рішення набрало законної сили, тобто податкове повідомлення-рішення № 0000492310/0 від 18.05.09р. про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 44238,10 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001951701/0 від 18.05.09р. в частині про донарахування податкового зобов'язання щодо податку з доходів найманих працівників в розмірі 16846,71 грн. є чинними.

Також, під час судового розгляду справи встановлено, що зазначені суми не сплачені відповідачем до державного бюджету, у звязку з чим відповідним податковим органом було направлено відповідачу перша та друга податкові вимоги № 1/24 від 26.05.2010 р., № 2/52 від 05.07.2010 р. Окрім того, позивачем прийнято рішення 06.05.2010 року про вжиття заходів для примусового стягнення богу. Активи платника ФГ ОСОБА_1 знаходяться в податковій заставі, про що зроблено запис у державному реєстрі застав рухомого майна за № 9883342.

Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити суми податкового зобов'язання, визначених податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області від 18.05.2010р. № 0000492310/0 та № 0001951701/0.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги відповідача з приводу того, що у суду не було підстав для стягнення з відповідача грошових коштів на підставі незаконних податкових повідомлень-рішень, є безпідставними, оскільки на час апеляційного розгляду справи за відповідачем рахується несплачена до бюджету сума податкової заборгованості в розмірі 61084,81 грн., яка встановлена податковими повідомленням-рішенням № 0000492310/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 44238,10 грн. та податковими повідомленням-рішенням № 0001951701/0 від 18.05.2010 в частині про донарахування податкового зобов'язання щодо податку з доходів найманих працівників в розмірі 16846,71 грн., які ніким не скасовані, отже є чинними.

У відповідності до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2011р. по справі№2а-12162/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Спаскін О.А. Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 06.06.2011 р.