Ухвала суду № 18870579, 24.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 р.Справа № 2а-1357/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого судді Сіренко О.І.

Суддів Спаскіна О.А.

Любчич Л.В.

За участю секретаря Савченко О.В.

Представника позивача Лисенко Д.О.

Представника відповідачаБикова В.А.

Розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року по справі № 2-а-1357/11/2070 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Закомельське» науково-виробничого обєднання «Сільгосптехніка»до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

10 березня 2011 року постановою Харківського окружного адміністративного суду позов товариства з обмеженою відповідальністю «Закомельське»науково-виробничого обєднання «Сільгосптехніка»задоволено.

Визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення - рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області №0000021540/0 від 10.01.2011 р. в частині штрафних санкцій на суму 3740,00 грн. та №0000011510/0 від 10.01.2011 р. в частині штрафних санкцій на суму 1452,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що порушення податкового законодавства позивачем, які були встановлені під час перевірки, були вчинені в період чинності Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідальність за виявлені в ході перевірки порушення, також, була передбачена зазначеним Законом. Крім того, зазначає, що позивачем не оскаржувлись спірні податкові повідомлення-рішення в частині донарахування основного платежу.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 грудня 2010 року Ізюмською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку підприємства позивача з питання правильності включення до складу валових витрат земельного податку, а також з питання повноти та нарахування комунального податку за 2008-2009 роки та 9 місяців 2010 року.

28 грудня 2010 року за результатами перевірки складено акт №1712/1540/19469107, яким встановлено наступні порушення:

- податок на прибуток - на порушення п.п.5.2.5 п.5.2 та 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством включено до складу валових витрат суму нарахованого земельного податку 11611 грн. не підтверджену документами, чим завищено валові витрати на 11611 грн., відповідно занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток до сплати в бюджет на 2903 грн.;

- комунальний податок - на порушення п.3 ст.15 Закону України «Про систему оподаткування», ст.15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»підприємство не нараховувало та не сплачувало до бюджету комунальний податок, чим занизило податкове зобов'язання на 363,80 грн.

10 січня 2011 року Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією у прийнято податкові повідомлення - рішення №0000021540/0 на суму 4.103,80грн. та за №0000011510/0 на суму 4.355,00грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 01.01.2011 року набув чинності Податковий кодекс України, а тому, відповідач неправомірно застосував норми Закону України ««Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який на момент винесення податкових повідомлень-рішень №0000021540/0 на суму 4.103,80грн. та за №0000011510/0 на суму 4.355,00грн. втратив чинність.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втратив чинність з 1 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Згідно ст.1.1. Податкового кодексу України сфера його дії розповсюджується на відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу визначено суму податкового законодавства на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення втратив чинність згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про законність та обґрунтованість позовних вимог.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що порушення податкового законодавства позивачем, які були встановлені під час перевірки, були вчинені в період чинності Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідальність за виявлені в ході перевірки порушення, також, була передбачена зазначеним Законом, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки згідно ч. 2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції прийнята з дотримання норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року по справі № 2-а-1357/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 27 травня 2011 року.

Головуючий Сіренко О.І.

Судді Спаскін О.А.

Любчич Л.В.