Постанова № 18870397, 26.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 р. Справа № 2а-7441/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняСущенко А.С.,

в присутності представника позивача Селіванова М.В., представника відповідача Флюр Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпром-Суми" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2011р. по справі№2а-7441/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпром-Суми"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Укргазпром-Суми” звернулось до суду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000092300/0/120/23 та №0000092300/0/121/23 від 04.03.2010 р., №0000092300/1/531/23 та №0000092300/1/532/23 від 12.05.2010 р., 0000092300/2/665/23 та №0000092300/2/666/23 від 11.06.2010 р.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст.19, 67, 124 Конституції України, ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п. 2.1, 2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, п.18 Накзу ДПА України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" відщ 30.05.1997 року № 165, ст. ст. 1,3, п.3 ст.92, ч. ст.203, ч.2 ст.215, 219, 220, 221, 224, 228, 234241 Цивільного Кодексу України, п.2 ст.5, ст.6 Господарського кодексу України, п.п. 5.1 та 5.2.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та приписів Кодексу адміністративного судочинства України, ч.2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу №61 від 11.02.2010 р. та направлення №10 від 11.02.2010 р. посадовими особами Сумської МДПІ розпочато позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ “Укргазпром - Суми” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2008 р. при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ “Тревел-НВХ”код ЄДРПОУ 34616805, за якої акт №14/23/34362924/10.від 22.02.2010 р. (а.с.12-27).

Перевіркою зроблено висновок, що в порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств “Укргазпром-Суми” завищило валові витрати на 339923 грн., та в порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закон України “Про податок на додану вартість”завищило податковий кредит по податку на додану вартість на 67784 грн. по взаємовідносинах з TOB “Тревел-НВХ”.

Внаслідок зазначених порушень з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток перевіркою визначено заниження на 43515 грн. податку на прибуток і на 67784 грн. податку на додану вартість.

На підставі висновків акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення №0000092300/0 від 04.03.2010 р., яким позивачеві нараховано податкові зобовязання по податку на додану вартість в загальному розмірі 101676грн. 00коп., в тому числі: за основним платежем в розмірі 67784грн. 00коп. та фінансові санкції в розмірі 33892грн. 00коп. (а.с.28) та податкове повідомлення рішення №0000102300/0 від 04.03.2010 р. щодо нарахування податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 83393грн. 00коп., в тому числі: за основним платежем в розмірі 43515грн. 00коп. та фінансові санкції в розмірі 39878грн. 00коп. (а.с.29).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходи з того, що угоди, укладені між позивачем та TOB “Тревел-НВХ”фактично не виконувались та не носили реального характеру, у позивача відсутнє право відносити сплачені за такими угодами кошти до складу валових витрат в розумінні п.п. 5.1. та 5.2.1. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Щодо донарахування зобовязань з податку на додану вартість суд першої інстанції зазначив, що поставка товарів, робіт та послуг фактично не відбулась, а відповідно відсутній об'єкт оподаткування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача є неправомірними, не обґрунтованими, безпідставними і такими, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в України встановлено Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”

Статтею 1 вказаного закону визначено поняття первинного бухгалтерського документу, яким єдокумент, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення від 16 липня 1999 року N 996-XIV

Відповідно до ст. 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливобезпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті ( пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону передбачено певні обмеження або пряма заборона щодо включення деяких витрат до складу валових витрат. Заборони щодо включення до складу валових витрат вартості консультаційних послуг в даних пунктах Закону законодавцем не встановлено.

В пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” зазначено, що не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Матеріалами справи встановлено, що підставами для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень послугували наступні обставини.

Так, зазначеною вище перевіркою встановлено, що у перевіреному періоді між TOB “Укргазпром-Суми”та TOB “Тревел-НВХ” були укладені наступні договори:

- від 01.07.2007 року №01/07-04 щодо купівлі-продажу газу зрідженого. В акті перевірки зазначено, що згідно з карткою субконто по контрагенту TOB “Тревел-НВХ”, TOB “Укргазпром-Суми”оприбуткувало зрідженого газу на 60000 грн., в тому числі 10000 грн. ПДВ.

- від 01.07.2007 року №01/07-02 щодо купівлі-продажу дизельного палива на суму 148874 грн. в тому числі 24812.33 грн. ПДВ.

- від 01.01.2008 року №01/01-01 та від 18.02.2008 року №18/02-01 щодо надання посередницьких послуг.

За цими договорами TOB “Тревел-НВХ”(Повірений), зобов'язується надати посередницькі послуги TOB “Укргазпром-Суми”(Довіритель) зі сприяння та організації укладення договорів продажу газу зрідженого та бензину стабільного з юридичними особами та іншими суб'єктами господарської діяльності.

На підставі актів здачі-прийняття робіт (надання посередницьких послуг) TOB “Укргазпром-Суми”оприбуткувало послуг на загальну суму 197832,87 грн., в тому числі 32972,15 грн. ПДВ. Акти здачі-прийняття робіт та податкові накладні TOB “Тревел-НВХ”підписані ОСОБА_1

При цьому, в акті перевірки зазначено, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів, проведених органами податкової міліції, було встановлено, що відповідно до установчих документів TOB “Тревел-НВХ” директором та єдиним засновником даного товариства є ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Московським УВС м. Бреста Республіки Білорусь від 7 квітня 2005 року). Згідно з протоколом допиту свідка від 10 квітня 2009 року ОСОБА_1 пояснила, що вона не має ніякого відношення до діяльності TOB “Тревел-НВХ”. Зазначене товариство зареєструвала на прохання інших осіб без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, 25.12.2007 року статут товариства не підписувала, оскільки в цей час відбувала покарання у вигляді позбавлення волі (заарештована в СІЗО-7 в м. Брест 15 травня 2007 року за скоєння злочину), також не підписувала довіреності на представництво інтересів від свого імені на території України та в інших органах влади чи підприємствах.

При проведенні перевірки відповідачем зроблено висновок, що угоди, акти приймання-передачі, фінансові та податкові документи, які складались та виписувались посадовою особою TOB “Тревел-НВХ”на передачу ТМЦ та виконання посередницьких послуг фактично ОСОБА_1 не підписувались, тобто документи первинного податкового та бухгалтерського обліку від імені TOB “Тревел-НВХ”виписувались невідомими особами, без наміру створення реальних правових наслідків, а лише з метою створення уяви про господарську діяльність TOB “Тревел-НВХ”.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції, на підставі Постанови Уиївського окружного адміністративного суду від 11.09.2009 року по справі №2а-9283/09/1070 за позовом Броварської ОДПІ до ТОВ «Тревел-НВХ» про припинення юридичної особи ТОВ «Тревел-НВХ» з моменту державної реєстрації, визнання установчих документів ТОВ «Тревел-НВХ» недійсними з моменту державної реєстрації, визнання недійсним з моменту видачі свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість від 4 жовтня 2006 року №3773673, зроблено висновок, що усі правочини з ТОВ "Тревел-НВХ" не можуть мати реального характеру, відтак є недійсними.

При цьому колегія суддів зазначає, що відносно ТОВ "Укргазпром-Суми" постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2009 року по справі №2-а-9283/09/1070 жодних обставин не встановлювалось.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Отже, сам факт визнання у судовому порядку недійсною з моменту реєстрації юридичну особу, її установчі документи, свідоцтво платника податку на додану вартість не є підставою для визнання недійсними всіх угод, укладених з моменту її державної реєстрації та до моменту виключення з державного реєстру.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача з приводу нікчемності викладених вище договорів на тій підставі, що вони були укладені з юридичною особою, яка за рішення суду в подальшому була визнана недійсною з моменту її державної реєстрації.

Також, колегія суддів зазначає, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

-неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

-відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

-облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

-здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" та статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Колегія суддів вважає занеобхідне зазначити, що реальність укладених договорів між апелянтом та ТОВ "Тревел-НВХ" підтверджується наступними доказами.

Метою господарської діяльності апелянта є отримання прибутку.

Позивач сам не виробляє, не переробляє чи іншим чином не змінює продукцію. Основним видом діяльності "ТОВ "Укргазпром-Суми" є оптова торгівля паливом.

Крім того, позивач будує свою господарську діяльність шляхом закупівлі товару (плаиву) у однієї особи та продаж товару іншій особі, отримуючи при цьому дохід, який вираховується різницею між купівлею товару та його продажем.

Прибуток від діяльності ТОВ "Укргазпром-Суми" напряму залежить від кількості проданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Тревел-НВХ" виступив посередником при укладенні договорів з ТОВ "ПРОГРЕСИВ", ТОВ "Текфорум", ТОВ "Промтек-Холдинг".

ТОВ "Укргазпром-Суми" до надання посередницьких послуг ТОВ "Тревел-НВХ" взагалі не мав господарських відносин з цими особами. Виключно діяльність ТОВ "Тревел-НВХ" призвела до виникнення зазначених господарських відносин.

Господарські відносини з ПП "Лідер УТМ", ТОВ "Велмакс", ТОВ "Трейд Оіл 5000" були фактично припинені внаслідок звільнення з ТОВ "Укргазпром-Суми" менеджера ОСОБА_2 в третьому кварталі 2007 року. За посередництвом ТОВ "Тревел-НВХ" у березні 2008 року господарські відносини з ПП "Лідер \/ТМ", ТОВ "Велмакс", ТОВ "Трейд Оіл 5000" були відновлені.

Колегія суддів зазначає, що вищевикладене свідчить про реальність, обґрунтованість та економічну вигідність укладення договору посередницьких послуг. Доказом укладання та виконання зазначених договорів є Перелік основних покупців по ТОВ "Укргазпром-Суми" за період з 28.08.2005 року по 30.09.2007 року, який підписаний старшими держаними податковими ревізорами-інспекторами та директором і головним бухгалтером апелянта.

Також, матеріалами справи встановлено, що протягом лютого, березня 2007 року ТОВ "Укргазпром-Суми" було укладено договір з ПФ "Укравтогаз". До зазначеного періоду вказані особи не проводили господарські операції один з одним і не виступали контрагентами у договорах. Тобто, ТОВ "Тревел-НВХ" на реалізацію своїх обов'язків за договором, сприяв укладенню договору між апелянтом та ПФ "Укравтогаз". А ТОВ "Аструм ОІЛ 2000" - налагодив наявні договірні правовідносини, надав їм системного характеру.

Про це свідчить перелік основних постачальників по ТОВ "Укргазпром-Суми" за період з 28.08.2005 року по 30.09.2007 року, який був підписаний старшими держаними податковими ревізорами-інспекторами та директором і головним бухгалтером апелянта.

При цьому, колегія суддів зазначає, що реальність виконання укладених договорів з контрагентами підтверджується відповідними видатковими та товарно-транспортними накладними.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, серед іншого, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом (в не службовцями ДПІ) недійсним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Також, відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення реальних правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Згідно приписів ст. 67 Конституції України - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку І і розмірах, встановлених законом.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ "Укргазпром-Суми" належним чином оформлювало договірні правовідносини, на виконання вимог податкового законодавства оформлював первинні документи бухгалтерської та податкової звітності. При цьому в акті перевірки ДПІ відсутні посилання на докази, які підтверджують, що товариству було відомо про будь-які порушення ТОВ "Укргазпром-Суми" вимог податкового законодавства.

Отже, колегія суддів зазначає про відсутність будь-яких умисних дій ТОВ "Укргазпром-Суми" щодо ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину .

За таких обставин, колегія суддів не може погодитися з висновком Сумської МДПІ, викладеним у Акті перевірки №14/23/34362924/10 від 22.02.2010 року відносно нікчемності укладених спірних правочинів, оскільки в силу ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або, якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпром-Суми", документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, а твердження відповдача про правомірність податкових повідомлень-рішень №0000092300/0/120/23 та №0000092300/0/121/23 від 04.03.2010 р., №0000092300/1/531/23 та №0000092300/1/532/23 від 12.05.2010 р., 0000092300/2/665/23 та №0000092300/2/666/23 від 11.06.2010 р. є безпідставним, та такими що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам ст. 159 КАС України, оскільки воно ухвалено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазпром-Суми" задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2011р. по справі№2а-7441/10/1870 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю “Укргазпром-Суми” до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції від 04.03.2010 року № №0000092300/0/120/23, №0000092300/0/121/23, повторні податкові повідомлення - рішення від 12.05.2010 р. №0000092300/1/531/23, №0000092300/1/532/23 та від 11.06.2010 р. № 0000092300/2/665/23, №0000092300/2/666/23.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяДюкарєва С.В.

Судді Катунов В.В. Перцова Т. С. Повний текст постанови виготовлений 31.05.2011 р.