Ухвала суду № 18870047, 26.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 р.Справа № 2а-13206/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2011р. по справі№2а-13206/10/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Євроцемент-Україна"

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство «Євроцемент-Україна», назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Євроцемент-Україна» (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області (надалі по тексту відповідач) в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд:

-скасувати податкові повідомлення-рішення № 0004501501/1 від 06.10.2010 р., № 0004501501/0 від 10.09.2010 р. на загальну суму 248841,70 грн.: в тому числі за основним платежем-219109,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями-65732,70 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2011 р. адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області №0004501501/0 від 10 вересня 2010 року, №0004501501/1 від 06 жовтня 2010 року, за платежем: податок на додану вартість 30.14.01.01.00 на загальну суму 284841,70 грн. (в тому числі за основним платежем 219 109,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 65732,70 грн.).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Відповідач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними, оскільки під час проведення перевірки позивачем не було надано документи в підтвердження реальності господарських операцій, на підставі яких було сформовано податковий кредит за червень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «МКМ Схід», а саме: документи, які б підтверджували сплату податку на додану вартість за придбане дизпаливо та бензин, акти прийому-передачі товару, товарно-транспортні накладні, в звязку з чим відповідач прийшов до висновку про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за червень 20210 року.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції-без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями ДПІ у Балаклійському районі Харківської області проведено документальну невиїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства "Євроцемент - Україна" (код ЄДРПОУ 00293060) з питання встановлення причин розбіжності даних, що містяться у поданій податковій декларації з ПДВ та Додатку 5 до неї, виявлених за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за червень 2010 року (вх. №15243 від 20.07.2010р.), за результатами якої складено акт перевірки №2305/15-016/00293060 від 31.08.2010 року.

В висновках акту зазначено, що за результатами проведеної документальної перевірки встановлено порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2010 року на загальну суму 219 108,87 грн.

На підставі висновків акту перевірки №2305/15-016/00293060 від 31.08.2010р., начальником ДПІ у Балаклійському районі Харківської області винесено податкове повідомлення-рішення №0004501501/0 від 10 вересня 2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 284 841,70 грн., в тому числі за основним платежем - 219 109,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 65 732,70 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, передбаченим статтею 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 року, та не погодившись із здійсненими донарахуваннями податкових зобов'язань, подав до податкової інспекції скаргу про скасування податкового повідомлення - рішення.

Рішенням ДПІ у Балаклійському районі Харківської області №5537/10/25-010 від 06.10.2010р. скаргу платника податків залишено без задоволення, а винесене податкове повідомлення - рішення залишено без змін. За результатами розгляду скарги, з метою доведення граничних строків сплати податкових зобов'язань, податковим органом було винесено та направлено платнику податків податкове повідомлення-рішення №0004501501/1 від 06 жовтня 2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правила формування податкового кредиту платником податку на додану вартість визначені ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, право на податковий кредит відповідно до приписів п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”виникає по першій з подій, а саме: даті оплати товарів (робіт, послуг), або даті отримання податкової накладної.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «МКМ Схід» було укладено договір № 147-09 від 19.05.2009 року відповідно до п. 1.1 якого продавець (ТОВ «МКМ Схід») зобовязується поставити та передати у власність покупцю (ТОВ « Євроцемент-Україна») товар, а саме: паливно-мастильні матеріали, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар.

Пунктом 1.2 цього договору передбачено, що асортимент (номенклатура), кількість (обєм) товару визначається у додаткових угодах, які є невідємною частиною договору.

Як вбачається з додаткових угод, що містяться в матеріалах справи (а.с. 119-120) на адресу позивача поставлялися дизельне пальне та бензин А-76.

Згідно п. 3.2 договору поставки № 147-09 від 19.05.2009 року, поставка товару здійснюється залізничним або автомобільним транспортом.

Як вбачається з матеріалів справи, дизельне пальне транспортувалось залізничним транспортом, про що свідчить накладна № 33666814.

Крім того, реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «МКМ Схід» по поставці дизельного пального підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, прибутковими ордерами.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортування бензину А-76 підтверджується товарно-транспортною накладною, що міститься в матеріалах справи, відповідно до якої вантажовідправником є ТОВ «МКМ Схід», а вантажоодержувачем позивач.

Крім того, реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «МКМ Схід» по поставці бензину А-76 підтверджується податковою накладною, рахунком-фактурою, прибутковим ордером.

Виконання сторонами умов вказаного договору поставки підтверджується платіжними дорученнями, відповідно до яких, позивачем було оплачено вартість поставленого товару, в ціні якого позивачем сплачено ПДВ на суму 219108, 87 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність та товарність господарських операцій з придбання дизельного пального та бензину А-76 у контрагента позивача ТОВ « МКМ «Схід».

Таким чином, позивачем правомірно було сформовано податковий кредит на підставі отриманих від ТОВ ТОВ « МКМ «Схід» податкових накладних.

Висновки відповідача щодо неправомірного завищення позивачем податкового кредиту за червень 2010 року грунтуються на тому, що в ході перевірки позивача встановлено, що ТОВ «МКМ Схід» у декларації за червень 2010 р. не задекларовано податкові зобовязання з ПДВ по взаємовідносинах з позивачем у сумі 319108,87 грн.

Однак, колегія суддів зазначає, що Закон України “Про податок на додану вартість” не ставить право платника податку на податковий кредит від того, чи декларує контрагент позивача податкові зобовязання з ПДВ по взаємовідносинах зі своїми контрагентами. Вказаний Закон визнає тільки одну підставу для виключення з податкового кредиту відповідні суми ПДВ і цією підставою є відсутність належним чином оформленої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина нє є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи ТОВ «МКМ Схід» подано до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова уточнюючий розрахунок від 06.10.2010 року № 52611 з податку на додану вартість за червень 2010 року, відповідно до якого задекларовано податкові зобовязання за господарськими операціями з позивачем на суму 219108,87 грн. (а.с.60-64).

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої позивачем контрагенту ТОВ ТОВ «МКМ Схід» та зазначений в податкових накладних, виданих контрагентами.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2011р. по справі№2а-13206/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяШевцова Н.В.

Судді Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 31.05.2011 р.