Ухвала суду № 18868994, 17.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 р.Справа № 2а-762/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2011р. по справі№2а-762/11/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства "Новий Стиль"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000330700/0 від 07.12.2010 року та № 0000330700/1 від 14.01.2011 року, винесені ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2011 року позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм права, стверджуючи про правомірність нарахування позивачу спірними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов"язань.

Справа слухається в порядку письмового провадження, з огляду на вимоги ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши доводи поданої відповідачем апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, зважаючи на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що за наслідками проведеної ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова виїзної позапланової перевірки Закритого акціонерного товариства «Новий стиль» з питання нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у липні 2010 року був складений акт перевірки № 3098/07-12/32565288 від 26.11.2010 року.

У висновках акту перевірки стверджувалось про порушення вимог п. 1.3 ст. 1, п.п. 7.2.3. п. 7.2, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що зумовило завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по деклараціям за липень 2010 року на суму 27581,00 грн., за серпень 2010 року на суму 59759,00 грн. та завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань і податкового кредиту з податку на додану вартість по деклараціям за липень 2010 року на суму 27581,0 грн., за серпень 2010 року на суму 59759,0 грн., завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації за серпень 2010 року в розмірі 27581,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Жовтневого районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення від 07.12.2010 року № 0000330700/0 про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року на суму 27581 грн.

Подана позивачем скарга була залишена без задоволення, у звязку з чим ДПІ у Жовтневого районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення рішення № 0000330700/1 від 14.01.2011 року про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року на суму 27581 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0000330700/0 від 07.12.2010 року та № 0000330700/1 від 14.01.2011року, винесені ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, з чим погоджується колегія суддів.

Фактичною підставою прийняття спірних податкових повідомлень рішень слугував висновок відповідача про відсутність підстав для віднесення позивачем до складу податкового кредиту за липень 2010 року сум ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Алівія плюс», у звязку з тим, податкова декларація контрагента позивача - ПП «Алівія плюс» з ПДВ за липень 2010 року має статус «звіт визнано не дійсним».

Матеріали справи містять укладений між ПП «Алівія плюс» та ЗАТ «Новий стиль» договір поставки товару № 2009/1037 від 19.05.2009 року, копії видаткових та податкових накладних (які за своєю формою та змістом відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”), платіжних доручень з відміткою банківської установи про перерахування коштів на підтвердження факту повного розрахунку між сторонами за поставлені товари безготівковим шляхом.

Реальність здійснених господарських операцій підтверджується наявними договорами оренди, укладених з ВАТ «Елеватормельмаш», щодо фактичного отримання товару у місці, зазначеному у договорі поставки з ПП «Алівія плюс», копіями товарно-транспортних накладних, копіями приходних ордерів.

Факт використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності (для виготовлення меблів) підтверджується наданими документами внутрішнього переміщення придбаних у ПП «Алівія плюс» товарних цінностей (плит ДСП).

В ході розгляду справи не встановлено проведення ЗАТ «Новий стиль» збиткових операцій з ПП «Алівія плюс», вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

На момент здійснення таких господарських операцій ПП «Алівія плюс» було зареєстроване платником податку на додану вартість.

Посилання апелянта на відомості Системи автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість не можуть бути належним підтвердженням правомірності висновків податкового органу щодо неможливості формування позивачем податкового кредиту, оскільки обставини своєчасності декларування або недекларування податкових зобовязань контрагентом платника податку не можуть вплинути на права та обов"язки такого платника податку щодо формування ним податкових зобов"язань та податкового кредиту за реально здійсненими господарськими операціями на підставі належно оформлених податкових накладних. Відповідні висновки суду базуються на запровадженого ч. 2 ст. 61 Конституції України принципу індивідуальної юридичної відповідальності та визначених Законом України “Про податок на додану вартість” правил формування податкового кредиту платником податків.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що в діях позивача під час віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за липень 2010 року 27581,00 грн., не встановлено порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи та вірно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги, доводи якої висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2011р. по справі№2а-762/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.