Постанова № 18868713, 17.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 р. Справа № 2а-8595/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

за участю прокурора Галушка Ю.І, представників позивача Зорій І.В., Гнатенко О.О та представників відповідача Білоус А.М. та Артьомова О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2011р. по справі№2а-8595/10/2070

за позовом Прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

до Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові звернувся до суду з позовом до Державного підприємства “Харківський завод електроапаратури”, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

- стягнути з Державного підприємства “Харківський завод електроапаратури” суму податкового боргу з урахуванням пені та штрафних санкцій в розмірі у розмірі 4762041,74 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 року адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнуто з Державного підприємства “Харківський завод електроапаратури”(61139, м. Харків, вул. Лозівська, буд. 5, код ЄДРПОУ 14308262, р/р 26007961052122 в ПУМБ м. Харкова, МФО 350358) до Державного бюджету України суму податкового боргу з урахуванням пені та штрафних санкцій у розмірі 4762041,74 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Кодексу адміністративного судочинства України та норм податкового законодавства.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові проведені документальні невиїзні перевірки відповідача та встановлено порушення норм Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181, із змінами та доповненнями, а саме: несвоєчасності сплати нарахованих (узгоджених) податкових зобов'язань.

За результатами перевірок позивачем були складені Акти №3140/40-018 від 18.10.2007 р., № 3140/40-018 від 31.03.2008 р., №1475/40-027/14308262 від 09.07.2008 р., № 1990/40-027/14308262 від 25.09.2008 р., № 2126/40-027/14308262 30.06.2009 р., № 2216/40-027/14308262 від 10.07.2009 р., №649/40-027/14308262 від 11.03.2009 р.. На основі актів прийняті податкові повідомлення-рішення №000051840/0 від 02.04.2008 р., №000063840/0 від 21.07.2008 р., №000063840/1 від 21.07.2008 р., №0000320840/0 від 16.07.2009р., №0000710840/1 від 04.11.2008р., №0000710840/0 від 03.10.2008р., №0000330840/0 від 17.07.2009р., №0000070840/0 від 23.03.2009р., №000006840/0 від 23.03.2009р., №00000770840/0 від 31.10.2007р., №0000780840/0 від 31.10.2007 р., №0000080840/0 від 19.03.2010р..

Станом на 01.05.2010р., за даними податкового органу, податковий борг відповідача становить 4762041,74 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не сплатив в граничний термін суму узгодженого податкового боргу.

Колегія суддів частково не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування» від 2.02.2006 р. № 1251, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків, зборів обов'язкових платежів здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

У відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу України» від 04.12.1990 р. №509 (далі - Закон України № 509) державні податкові інспекції виконують функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою врахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а на підставі п. 11 ч. 1 :т. 10 цього ж закону мають право подання до суду позовів про стягнення заборгованості :еред бюджетом за рахунок майна.

Окрім цього, згідно з п.п. 2.3.1. п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 11.12.2000 р. № 2181 (далі за текстом - Закон України № 2181) органами, уповноваженими дійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи та державні виконавці у їх компетенції.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України №2181 податковий борг - це податкове зов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону України №2181 податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Виходячи з положень п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181 платник податків постійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Визначаючи терміни, що використовуються в цьому законі, згідно положень п. 1.11 ст. 1 Закону України №2181, законодавець ототожнив поняття податкової декларації та розрахунку.

ДП «ХЗЕА» відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181 подавалися податкові декларації та розрахунки, зокрема, з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, комунального податку, збору за забруднення колишнього природного середовища, земельного податку та податку на додану вартість.

Однак сплати узгоджених податкових зобов'язань в граничний термін не відбулось.

Між тим, колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції по стягненню сум земельного податку та податку на додану вартість з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за даними СДПІ ВПП у м. Харкові сума боргу по земельному податку у відповідача складає 1 371 248, 68 грн.

Однак, у зв'язку з припиненням права користування земельними ділянками відповідно до рішення 33 сесії Харківської міської ради 5-го скликання від 29.04.2009р. №92/09 на площі 3,1268 га та 1,7610 га у підприємства з'явилися підстави для зменшення суми земельного податку за 2009-2010 роки. Тому ДП «ХЗЕА» були подані уточненні декларації за 2009-2010 роки, згідно яких сума земельного податку зменшилась на 91 972,56грн. і 145 676,99грн., тобто на 237 649,55 грн.

Крім того, була нарахована пеня у розмірі 1136,55грн.

Колегія суддів зазначає, що питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 ЗК та 377 Цивільного кодексу України.

Нинішня редакція цих норм чітко встановлює, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Отже, вимоги позивача про стягнення земельного податку в розмірі 237 649,55 грн. та пені в розмірі 1136,55 грн. є безпідставними та не можуть бути задоволені.

Щодо сплати боргу по податку на додану вартість, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за даними СДПІ ВПП у м. Харкові, сума боргу по даному виду податку складає 3307585,02 грн.

Згідно декларації №2279 від 20.03.2008 року відповідачем була визначена сума до сплати до бюджету ПДВ в розмірі 1 344 238,00 грн. Дана декларація була уточнена ДП «ХЗЕА», а саме: нарахування у вищезазначеній сумі були виключені, після чого СДПІ ВПП у м. Харкові було донарахувано основну суму та штрафні санкції повідомленням - рішенням №0000710840/0 від 03.10.2008 року.

Однак, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2009 року по справі № 2а-27544/8/2070 дане повідомлення - рішення було скасовано. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2010р. вищезазначена постанова залишена без змін.

Також, рішенням Господарського суду Харківської області від 26.08.2003р. по справі №А-27/114-03 було встановлено факт сплати підприємством 184 620,59грн. ПДВ за перший квартал 2001р., які СДПІ ВПП у м. Харкові безпідставно зарахувала на погашення податкового боргу з ПДВ, який виник до 01.01.2001р. і підлягав списанню або розстроченню відповідно до вимогст.19 Закону України №2181. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2004 року по справі №А-27/114-03 вказане рішення залишено без змін.

Між тим, СДПІ ВПП у м. Харкові до теперішнього часу не провела необхідні виправлення в облікових картках по ПДВ відповідача щодо переплати податку у розмірі 184 620,59грн.

Отже, позовні вимоги позивача по стягненню з відповідача земельного податку в розмірі 237 649,55 грн. та пені в розмірі 1136,55 грн., а також податку на додану вартість у розмірі 1 528 858,59 грн. є безпідставними та не можуть бути задоволені.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАСУ, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, тому рішення суду першої інстанції, через неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державне підприємство "Харківський завод електроапаратури" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2011р. по справі№2а-8595/10/2070 скасувати в частині задоволення позовних вимог на суму 1767644,69 грн.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені цієї частини позовних вимог - відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 року по справі № 2а-8595/10/2070 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Гуцал М.І.

Судді(підпис)

(підпис)Зеленський В.В. Пянова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.