Ухвала суду № 18868262, 02.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011 р.Справа № 2а-11773/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засіданняБоришполець Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2010р. по справі№2а-11773/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц Постач"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кварц Постач", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0001411540/0 від 08.09.2010 року про застосування до ТОВ “Кварц Постач” зобов'язання на суму 178694,60грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2010р. по справі №2-а-11773/10/2070 вимоги позивача були задоволені. Скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова № 0001411540/0 від 08.09.2010р.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2010р. по справі №2-а-11773/10/2070 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2010р. по справі №2-а-11773/10/2070 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка з питань правомірності формування податкового кредиту у квітні, травні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ “Макра Плюс”, про що складено акт № 3790/15-409/35351613 від 12.08.2010 р., в якому зроблені висновки про порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 131657,90 грн.

На підставі висновків акту перевірки щодо встановлених в діяльності позивача вищезазначених порушень, згідно підпункту “б”пп.4.2.2 п.4.2, ст.4 та п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №0001411540/0 від 08.09.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 178694,60 грн., у т.ч. за основним платежем 131657,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 47036,70 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.2.4 пп.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

ТОВ “Кварц Постач” є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100074356 від 31.12.07р. ТОВ “Макра Плюс” також є платником податку на додану вартість з 01.12.06р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100277387 від 04.04.07р.

Між ТОВ “Кварц Постач” та ТОВ “Макра Плюс” було укладено договір поставки № 2 від 01.04.2010р., згідно з яким ТОВ “Макра Плюс” продає, а позивач купує пісок кварцовий для скляної промисловості. Умови поставки визначаються в специфікації до цього договору. (п. 2.5. договору).

01.04.2010 року між позивачем та ТОВ “Макра Плюс” було укладено специфікацію № 1/1 на поставку піску кварцового на умовах EXW с. Староверівка, згідно базисних умов поставки, визначених Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС -2000.

01.04.2010 року між позивачем та ТОВ “Макра Плюс” було укладено специфікацію № 2/1 на поставку піску кварцового на умовах СРТ, згідно базисних умов поставки, визначених Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС -2000, ст. призначення Мерефа, Південної залізниці, код станції 441108, код підприємства на станції 2964.

На виконання зазначеного договору ТОВ “Макра Плюс” поставило, а позивач отримав пісок кварцовий, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними за період з 06.04.10р. по 31.05.10р. (а.с. 83-138). Разом з зазначеними первинними документами позивачу від ТОВ “Макра Плюс” було надано сертифікат якості № 2515, № 2516 від 05.04.2010 року на кварцовий пісок Староверівського карєру, де споживачем визначено ТОВ “Макра Плюс”.

На вимогу суду апеляційної інстанції позивачем були надані та оглянуті колегією суддів первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій, здійснення по ним платежів та їх відображенні в бухгалтерському обліку.

Відповідно до пп. 3.1.1 ст. З Закону України від 03 квітня 1997 року N 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” обєктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Під поставкою товарів слід розуміти будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) відповідно до договорів фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу (п. 1.4 ст. 1 Закону N 168/97-ВР).

Згідно зі ст. 263 Господарського кодексу господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами.

За договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України від N 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобовязань платника ПДВ визначається згідно з нормами п. 7.3 ст. 7 цього Закону.

Згідно базисних умов поставки визначених Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС -2000 МТП № 560 від 01.01.2010р. зобовязання продавця складають : на умовах EXW - продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів; на умовах СРТ - продавець зобов'язаний здійснити поставку товару на борт судна в порту відвантаження в узгоджену дату або в межах узгодженого періоду. Термін CPT використовується, якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна.

Матеріали справи свідчать про те, що видобуток піску здійснюється в Староверському карєрі, що розташований в с. Староверівка. Дана обставина підтверджується також сертифікатами якості на пісок кварцовий, що є предметом поставки. Вищезазначені базисні умови поставки визначають, що зобовязання ТОВ “Макра Плюс” по поставці на умовах EXW є виконаними з моменту надання товару в розпорядження покупця в с. Староверівка; на умовах СРТ - здійснення поставки на приймаючий засіб.

Необхідність придбання піску кварцового для скляної промисловості обумовлена виконанням умов договору № 1 (95/04/2008ком) від 24.04.08р. укладеного позивачем з ТОВ “Мерефянська скляна компанія” та № 1 від 19.11.07р. укладеного позивачем з ТОВ “Малинівський склозавод”.

Відповідно до умов договору № 1 (95/04/2008ком) від 24.04.08р. та специфікації № 13 від 29.03.2010 року поставку піску кварцового на умовах СРТ, згідно базисних умов поставки визначених Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС - 2000, ст. призначення Мерефа, Південної залізниці, код станції 441108, код підприємства на станції 2964 - ТОВ “Мерефянська скляна компанія”. Код відвантажувача ТОВ “Кварц Постач”- 5651, станція Староверовка. (п. 5.6 договру). На виконання зазначеного договору позивачем було відвантажено пісок кварцовий за вищезазначеними умовами, що підтверджується видатковою накладною № вм 10/04 від 10.04.2010р., квитанцією про приймання вантажу № 44983688. (а.с. 199-200) Видаткова накладна містить посилання на вищезазначену квитанцію та перелік номерів вагонів. Згідно з квитанцією № 44983688 вбачається, що код відвантажувача товару 5651, що відповідно до п.5.6 цього договору є кодом позивача. Факт відвантаження піску кварцового також підтверджується листом ТОВ “Мерефянська скляна компанія” № 2162/15 від 21.12.2010р. (а.с. 148)

Відповідно до умов договору № 1 від 19.11.07р. поставка товару здійснюється автотранспортом ТОВ “Малинівський склозавод” на умовах FCA с. Староверівка, згідно правил ІНКОТЕРМС - 2000. На виконання зазначеного договору позивачем було відвантажено пісок кварцовий за вищезазначеними умовами, що підтверджується видатковими, податковими накладними. Лист ТОВ “Малинівський склозавод” також підтверджує факт поставки піску кварцового та перевезення його автотранспортом даного підприємства, тобто самовивіз. (а.с. 149)

Викладені обставини свідчать, що зобовязання по поставці товару ТОВ “Макра Плюс” є виконаними з моменту надання товару в розпорядження позивача в с. Староверівка за місцем видобутку, товар пісок кварцовий - був наданий в розпорядження позивача і в подальшому був реалізований третім особам, що підтверджується видатковими, податковими накладними. При цьому первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять будь - яких доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Не надані відповідачем також докази, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цим договором поставки. Відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

П. 10.1., 10.2. ст.10 Закону України “Про податок на додану вартість”, передбачають, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного платника податку окремо і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по послугах (роботах), отриманих від виконавця, податкова декларація якого не подана, за умови, що така особа зареєстрована платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обовязки іншого платника податків. Таким чином недекларування податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Підпункт 7.4.1 пп.7.4 ст.7 вказаного закону встановлює, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень п.п.7.2.3 пп.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Колегія суддів вважає, що придбання позивачем товару у квітні, травні 2010 року у ТОВ “Макра Плюс” здійснювався саме в межах господарської діяльності і цей факт підтверджено приєднаними до матеріалів справи первинними документами. Випадки невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт) у ТОВ “Макра Плюс” у квітні, травні 2010 року відповідач до суду не подав і суд першої інстанції правомірно зауважив на безпідставність висновку ДПІ в Комінтернівському районі м. Харкова стосовно порушення ТОВ “Кварц Постач” вимог п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

У звязку з тим, що відсутній обєкт донарахування податку на додану вартість, відсутні й підстави застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2010р. по справі№2а-11773/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Філатов Ю.М.

Судді(підпис)

(підпис)Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 07.06.2011 р.