Ухвала суду № 18868054, 06.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 р.Справа № 2070/2а-5/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняСущенко А.С.

представника позивача - Загребельний Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2011р. по справі№2070/2а-5/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеком-комплекс"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеком-комплекс" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення за № 0000751800/0 від 09.12.2010 року на загальну суму 96891,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року зазначений позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0000751800/0 від 09 грудня 2010 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеком-комплекс", 32870361 суму сплачених судових витрат в розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та вказує на нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Техенергоресурс», на підставі яких першим сформовано податковий кредит.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «ТЕЛЕКОМ-КОМПЛЕКС» (код ЄДРПОУ 32870361) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ТЕХЕНЕРГОРЕСУРС», код ЄДРПОУ 34566972 за період: квітень, червень 2010р.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки № 7027/18-010/32870361 від 09.12.2010 року, яким встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 64594 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Київському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення - рішення за № 0000751800/0 від 09.12.2010 року.

Підставою винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення є твердження відповідача в акті перевірки, що ТОВ «Телеком-комплекс» мало взаємовідносини з ТОВ «Техенергоресурс». В ході проведення перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова ТОВ «Техенергоресурс», було встановлено, що ТОВ «Техенергоресурс мав взаємовідносини з ПП «Елітпромстандарт». В ході проведення перевірки ДПІ у м. Херсон ПП «Елітпромстандарт»було встановлено, що податкова звітність ПП «Елітпромстандарт»не була визнана як податкова звітність податковим органом. У зв'язку з викладеним, ДПІ вважає правочини позивача укладені з ТОВ «Техенергоресурс» нікчемними.

Так, згідно акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «Техенергоресурс», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період квітень, червень 2010 року (25.08.2010 р. №2124/18-011/34566972). в ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено наступне, що основним постачальником товарів, робіт, послуг підприємства ТОВ «Техенергоресурс»у квітні, червні 2010 року було ПП «Елітпромстандарт»(код за ЄДРПОУ 36505154), а отже в вище зазначеному акті перевірки відповідачем було зроблено припущення, що оскільки придбані у ПП «Елітпромстандарт»(код за ЄДРПОУ 36505154) у квітні, червні 2010 року товари, роботи, послуги в подальшому могли бути реалізовані покупцям, в числі яких значиться підприємство ТОВ «Техенергоресурс», який в свою чергу надав роботи , послуги ТОВ «Телеком-комплекс».

Згідно наданої декларації з ПДВ за квітень 2010 року від 19.05.2010 року № 9001827969 та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту до неї від 19.05.2010 року № 9001828212 підприємством ТОВ «Техенергоресурс»задекларовано у складі податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним стриманих від ПП «Елітпромстандарт»(код за ЄДРПОУ 36505154) та датованих квітнем 2010 року на загальну суму 898 955,32 грн.

Відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість»до складу податкового кредиту підприємства ТОВ «Техенергоресурс»у квітні 2010 року були включені податкові накладні отримані від ПП «Елітпромстандарт»(код за ЄДРПОУ 36505154), датовані квітнем 2010 року на загальну суму 898 955,32 грн. та рахуються розбіжності за рахунок завищення податкового кредиту на загальну суму 898 955,32 грн., у т. ч. з контрагентом ПП «Елітпромстандарт»(код за ЄДРПОУ 36505154) на суму 898 955,32 грн.

Згідно наданої декларації з ПДВ за червень 2010 року від 19.07.2010 року № 9002681839 та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту до неї від 19.07.2010 року № 9002681866 підприємством ТОВ «Техенергоресурс»задекларовано у складі податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним отриманих від ПП «Елітпромстандарт»(код за ЄДРПОУ 36505154) та датованих червнем 2010 року на загальну суму 1 478 253,73 грн.

Відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість»до складу податкового кредиту підприємства ТОВ «Техенергоресурс»у червні 2010 року були включені податкові накладні отримані від ПП «Елітпромстандарт»(код за ЄДРПОУ 36505154), датовані червнем 2010 року на загальну суму 1 478 253,73 грн. та рахуються розбіжності за рахунок завищення податкового кредиту на загальну суму 1 478 297,73 грн., у т. ч. з контрагентом ПП «Елітпромстандарт»(код за ЄДРПОУ 36505154) на суму 1 478 253,73 грн.

Також вище зазначеним актом перевірки встановлено, що в ході аналізу наданої звітності підприємства ТОВ «Техенергоресурс», після дня надання декларацій з ПДВ за квітень 2010 року від 19.05.2010 року № 9001827969, за червень 2010 року від 19.07.2010 року № 9002681839, до складу податкового кредиту яких було включено суми ПДВ по податковим накладним отриманим від ПП «Елітпромстандарт»(код за ЄДРПОУ 36505154) на суму ПДВ у квітні 2010 року 898 955,32 грн., у червні 2010 року 1 478 297,73 грн. - не встановлено факту надання уточнюючих розрахунків або коригування податкового кредиту за квітень, червень 2010 року у бік зменшення за рахунок сторнування сум податкового кредиту отриманого за податковими накладними від ПП «Елітпромстандарт»(код за ЄДРПОУ 36505154).

Згідно бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість»по ПП «Елітпромстандарт»(код за ЄДРПОУ 36505154) декларацій за квітень, червень 2010 року, станом на день складання акту перевірки до ДПІ у м. Херсоні не надано, підприємство ПП «Елітпромстандарт»має статус - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з дотримання позивачем передбачених законом умов для формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень з порушенням приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що стало обґрунтованою підставою для його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповідності до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, позивачем з ТОВ «Техенергоресурс» укладено договори № 2-ТЕХ-ГП/10 від 12.04.2010р. та № 1-ТЕХ-ТМ/10 від 22.03.2010р.

На виконання зазначених договорів контрагентом позивача виписані податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту). При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону).

Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право позивача на податковий кредит у залежність від факту сплати ПДВ постачальником товарів (послуг) (по ланцюгу) до бюджету.

З наведених положень п. 7.4 ст. 7 Закону випливає, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним ПДВ у складі ціни товару (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду: копією договору, копіями виписок з банківського рахунку про сплату коштів постачальникам позивача та копіями податкових накладних, отриманих від таких постачальників.

Згідно п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, а в п. 10.4 цієї норми встановлено, що контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Тобто, обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ відповідно до Закону, як вірно встановлено судом першої інстанції, покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому нікчемність договорів, укладених позивачем з ТОВ «Техенергоресурс», податковий орган обґрунтовує на підставі відомостей, наданих податковими органами за місцем реєстрації ТОВ «Техенергоресурс» та його попередніх контрагента ПП «Елітпромстандарт», зокрема, щодо відсутності за своїм місцезнаходженням, відсутності на підприємствах трудових ресурсів, необхідних основних фондів для виконання основного виду діяльності, не відображенням показників фінансово-господарських взаємовідносин у податковому обліку.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги такі доводи податкового органу, оскільки відсутність у штаті ПП «Елітпромстандарт» відповідної кількості працівників для виконання укладених угод не підтверджена належними доказами; невідображення ПП «Елітпромстандарт» у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями з ТОВ «Техенергоресурс» у відповідності до чинного законодавства тягне негативні наслідки тільки для таких платників податків; спрямованість спірних правочинів на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи виписками з банківського рахунку про оплату позивачем виконаних робіт, договором на виконання робіт, довідкою про вартість виконаних робіт, актами приймання-здачі виконаних робіт тощо.

З урахуванням системного аналізу норм чинного законодавства та матеріалів справи колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції про неправомірність доводів податкового органу про порушення позивачем пп.7.4.1., п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підтверджені матеріалами справи та зібраними доказами, яким суд першої інстанції дав об'єктивну оцінку.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкові повідомлення-рішення від 09.12.2010р. № 0000751800/0, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про податок на додану вартість", а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовна вимога про скасування такого податкового повідомлення-рішення є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2011р. по справі№2070/2а-5/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Катунов В.В. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 11.04.2011 р.