Ухвала суду № 18867151, 01.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2011 р. Справа № 22-а-583/08

Категорія:8.2.1 Головуючий в 1 інстанції:

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Романішина В.Л.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Новобузької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Миколаївської області від 15.05.2007 року по справі за позовом державного підприємства «Володимирське»до Новобузької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

22.03.2007 року державне підприємство «Володимирське»звернулось до суду першої інстанції з позовом до державної податкової інспекції у Казанківському районі Миколаївської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.10.2006 року № 0000462301/0, від 04.12.2006 року № 0000462301/1, від 09.01.2007 року № 0000462301/2.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 15.05.2007 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановленим по справі рішенням, 25.06.2007 року начальник Новобузької міжрайонної державної податкової інспекції подала апеляційну скаргу на вказану постанову Господарського суду Миколаївської області.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі Новобузька міжрайонна державна податкова інспекція посилається на те, що на операції з реалізації сільгоспвиробниками підакцизної продукції не поширюється спеціальний режим оподаткування, а тому операції з реалізації виноматеріалів, виготовлених із власної сировини включаються до податкової декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Господарського суду Миколаївської області від 15.05.2007 року та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП «Володимирське».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 29.09.2006 року по 12.10.2006 року державною податковою інспекцією у Казанківському районі Миколаївської області на підставі направлення № 127/23-01 від 29.09.2006 року проведено виїзну планову перевірку державного підприємства «Володимирське» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 24/23-01/-32778065 від 17.10.2006 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у Казанківському районі Миколаївської області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000462301/0 від 23.10.2006 року про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 37788 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 18894 грн., всього на суму 56 682 грн.

В акті перевірки державною податковою інспекцією у Казанківському районі Миколаївської області зазначено, що позивачем порушено норми Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: позивачем податкові зобовязання з податку на додану вартість по операціям з реалізації виноматеріалу столовому, який на думку ДПІ є підакцизним товаром, віднесено до спеціальної декларації, по якій податок до бюджету не надходить, а залишається в розпорядженні підприємства, у звязку з чим позивачем було занижено податок на додану вартість по загальній декларації та завищено податок по спеціальній декларації.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог державного підприємства «Володимирське», зважаючи на наступне:

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції ДП «Володимирське»посилалось на те, що згідно висновку Регіональної торгово-промислової палати від 23.10.2006 року № 29-88 виноматеріал сухий Ізабелла, який реалізовувало ДП «Володимирське»віднесено до коду 2204 29 за Гармонізованою системою опису та кодування товарів, а на виноматеріал виноградний за зазначеним кодом ставка акцизного збору не встановлена.

Згідно п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до 01 січня 2008 року зупинено дію п. 7.7 ст. 7, п.п. 10.1 і 10.2 ст. 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та мяса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума одержані від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітній (податковий) рік становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Виходячи з аналізу вище викладеної норми, вбачається, що передбачене у ній застереження «крім підакцизних товарів»стосується лише продукції, яка виготовлена на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

Отже, оскільки, передбачений положеннями пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», спеціальний режим оподаткування застосовується щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, якими і були виноматеріали, що поставлялися позивачем підприємствам, то позивач правомірно застосовував спеціальний режим оподаткування, передбачений вказаною нормою Закону щодо операцій з поставки цих виноматеріалів.

Однак, слід зазначити, що відповідно до підпункту «в»пункту 2 статті 3 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»не підлягає оподаткуванню акцизним збором вартість та обсяги імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів.

З матеріалів справи та письмових пояснень позивача вбачається, що у перевіряємий період державне підприємство «Володимирське»займалось виробництвом та реалізацією виноробної продукції (виноматеріалів), яка є сировиною для заводів вторинного виноробства для виготовлення вина.

Відповідно до підпункту «в»пункту 2 статті 3 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»не підлягає оподаткуванню акцизним збором вартість та обсяги імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів.

Зважаючи на те, що виноматеріали є сировиною, яка використовуються для виробництва підакцизних товарів, то вона не підлягає оподаткуванню акцизним збором.

Крім того, пунктом 2 Постанови Верховної Ради від 12.09.1996 № 365/96-ВР «Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір»передбачено, що перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, визначається і обмежується переліком підакцизних товарів, які ввійшли до вказаних у цьому пункті законів України.

До їх числа, зокрема, віднесено Закон України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої», який регулює спірні правовідносини, та яким затверджено ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої відповідно до кодів товарів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), що базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Абзацом другим статті 2 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» передбачено, що ставка акцизного збору на вироблені в Україні з вітчизняної сировини виноматеріали (код згідно з УКТ ЗЕД 2204 30), що реалізуються посередницьким організаціям і населенню, та виноматеріали, вироблені на підприємствах первинного виноробства для суб'єктів підприємницької діяльності, що не є виробниками виноробної сировини (винограду), крім підприємств вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції становить 1,0 гривні за 1 літр.

Згідно наданого позивачем висновку експерта Торгово-промислової палати України № 29-88 від 23.10.2006 року, предметом дослідження якого було визначення коду на виноматеріали виноградні в асортименті відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, встановлено, що виноматеріали позивача (а саме: виноматеріал «Ізабела») мають код згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 94 00.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи той факт, що діяльність позивача була спрямована на вирощування та переробку винограду на виноматеріал, який в подальшому підлягав реалізації підприємствам вторинного виробництва саме для виготовлення ними вина, колегія суддів приходить до висновку про те, що відсутні підстави вважати зазначені виноматеріали підакцизними товарами.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Казанківському районі Миколаївської області від 23.10.2006 року № 0000462301/0, від 04.12.2006 року № 0000462301/1, від 09.01.2007 року № 0000462301/2 про визначення ДП «Володимирське»податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 37788 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 18894 прийнято необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Новобузької міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Миколаївської області від 15.05.2007 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлєв О.В.