Ухвала суду № 18866088, 26.09.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2011 р. <Текст >Справа № 44700/11/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіСудової-Хомюк Н.М.

суддівПліша М.А., Коваля Р.Й.,

при секретарі судового засідання Румянцевій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт» до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся із позовом до суду та просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001501600/0, № 0001491600/0, № 0001481600/0 від 30.12.2010 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що всі податкові декларації з податку на додану вартість, що зазначені в акті перевірки ТОВ «Віконт» сплатило відповідними платіжними дорученнями і відповідач не вправі змінювати призначення платежу, а суму податкового боргу узгоджену шляхом судового оскарження ТОВ не сплачувало, тому вважає, що штрафні санкції не мають бути нараховані.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області від 30.12.2010 року № 0001501600/0, № 0001491600/0, № 0001481600/0.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

Зокрема зазначає, що в результаті проведеної перевірки встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість, чим порушено п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування». Підприємству вручено акт перевірки, в якому вказано суми сплачених податкових зобов'язань із затримкою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи за період з січня 2008 року по грудень 2008 року, з січня по грудень 2009 року, з січня по грудень 2010 року ТзОВ «Віконт» подано податкові декларації з податку на додану вартість. Згідно платіжних доручень самостійно сплачував суми ПДВ, визначені ним у цих Деклараціях. В реквізиті призначення платежу платіжного доручення платником податків зазначалась сума ПДВ, місяць та рік за який сплачувались кошти.

Згідно з обліковою карткою платника ТзОВ «Віконт» за 2009 р. недоїмка становить 131 126,86 грн., пеня - 19,89 грн., за 2010 р. недоїмка становить 136 987,22 грн., пеня - 54,13 грн.

30.12.2010 року ДПІ у Яворівському районі проведено перевірку ТзОВ «Віконт» з питань дотримання вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» за період з 11.02.2008 по 29.12.2010 р., про що складено акт № 2695/16-0/23884013. Перевіркою встановлено сплату узгодженого зобов'язання за платежем ПДВ із затримкою до 30 календарних днів в сумі 24 400, грн., від 31 до 90 календарних днів в сумі 68 553,55 грн., що є більшою 90 календарних днів в сумі 116 636,69 грн..

Судом першої інстанції встановлено, що перераховані платником на погашення податкового зобов'язання за 2008-2010 роки, самостійно визначеного у Деклараціях з ПДВ, податкова інспекція зарахувала на погашення податкового боргу, що виник за рішенням Львівського апеляційного господарського суд 10938/10 від 18.09.2009 р., Декларації № 9881 від 21.04.2008 р., Декларації № 5056 від 20.03. р., Декларації № 14848 від 20.05.2008 р., Декларації № 3215 від 19.02.2008 р. та Документ 1269/10 від 11.02.2008 р., проте позивачем сплачено податкові зобовязання, які були самостійно визначені в зазначених деклараціях.

Відповідно до п.п. 7.1.1 п.7.7 ст.7 Закон України від 21.12.2000 р № 2181-Ш «Про порядок погашення зобов'язань платі податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Далі Закон 2181) джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску ці паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Згідно до п.п. 16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону № 2181 днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Окрім того, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, проте відповідальність у вигляді штрафу наступає саме у разі порушення граничних строків сплати.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що строк сплати угодженого податкового зобовязання , що виникло на підставі вказаних в Додатку до акту перевірки від 30.12.2010 р. документів (рішенням Господарського апеляційного суду № 10938/10 від 18.09.2009 р., Декларації № 9881 від 21.04.2008 р., Декларації № 5056 20.03.2008 р., Декларації № 14848 від 20.05.2008 р., Декларації № 3215 від 19.02.2008 р. Документа № 1269/10 від 11.02.2008 р.) настав раніше, ніж граничні строки сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання, що виникло на підставі декларацій з ПДВ поданих за 2008- 2010 роки. Платіжними дорученнями платник погашав визначене податкове зобов'язання у зазначених деклараціях з ПДВ, самостійно визначив та перерахував до бюджету суму ПДВ, а також вказав напрям сплати сум ПДВ - у рахунок погашення податкових зобов'язань наступних податкових періодів, а тому виконав своє зобовязання зі сплати ПДВ за визначеними ним періодами.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року у справі№2а-2а-605/11/1370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді М.А. Пліш

Р.Й. Коваль

Повний текст виготовлено

та підписано 30.09.2011 року.