Ухвала суду № 18865974, 30.09.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2011 р. Справа № 47397/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів:Коваля Р.Й., Святецького В.В.

за участі секретаря судового засідання:Баранкевич А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У квітні 2011 року позивач ТзОВ «Вест Ойл Груп» звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача Луцької ОДПІ, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 31.12.2010 року № 0001772302/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що працівниками Луцької ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Вест Ойл Груп» з питань правових відносин з постачальниками за січень, лютий 2010 року, які вплинули на бюджетне відшкодування по деклараціях за лютий, березень 2010 р. на рахунок платника у банку. За результатами перевірки складено Акт № 9910/23-3/34524327 від 23.12.2010 року. В Акті перевірки вказано, що товариством допущено порушення п. 1.8 ст. 1, абз. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника в банку в загальній сумі 194927 грн., в тому числі за лютий 2010 року 44096 грн., за березень 2010 року 150831 грн.. На підставі даного акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 31.12.2010 року №0001772302/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий березень 2010 року на суму 194927 грн.. Позивач вважає таке податкове повідомлення-рішення протиправним. Просить позивач врахувати, що єдиною підставою, якою керувався податковий орган під час прийняття податкового повідомлення-рішення, було те, що контролюючий орган не може провести зустрічну перевірку постачальника третьої ланки ТзОВ «Маршал-Трейд-Ойл», у звязку з тим, що станом на дату надання інформації дане товариство за місцем реєстрації не знаходиться. Однак, позивач вважає, що такі висновки не можуть бути підставою для зменшення бюджетного відшкодування, оскільки позивач фактично сплатив податок на додану вартість придбаваючи товар у контрагента, а тому не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. При цьому, посилається також на те, що позивачем податковому органу було предявлено усі первинні документи на підставі яких було сформовано бюджетне відшкодування, а тому у відповідача не було правових підстав на його зменшення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 31.12.2010 року за № 0001772302/0.

Не погоджуючись з даною постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржена постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що позивачем в порушення п. 1.8 ст. 1, абз. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку в загальній сумі 194927 грн.. Податковий орган здійснюючи перевірку контрагентів позивача за договорами купівлі нафтопродуктів, не зміг провести перевірку постачальника третьої ланки по ланцюгу до виробника (імпортера), оскільки згідно із повідомленням ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на момент отримання інформації ТзОВ «Маршал-Трейд-Ойл» не знаходиться за місцем знаходження, а тому провести зустрічну перевірку ТзОВ «Маршал-Трейд-Ойл» неможливо. Станом на 23.12.2010 року матеріалами перевірки неможливо підтвердити суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету на рахунок платника в банк. Бюджетне відшкодування можливе лише у разі фактично надмірної сплати податку до бюджету за результатами операцій в усьому ланцюгу постачальників товару та сплати ними даного ПДВ до бюджету.

За наслідками апеляційного розгляду, з урахуванням уточнених апеляційних вимог, апелянт просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На зазначену апеляційну скаргу позивачем по справі подано заперечення, відповідно до якого, позивач просить апеляційну скаргу Луцької ОДПІ залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. В запереченнях зазначено, що позивач не повинен відповідати і нести наслідків невиконання зобовязань постачальником товару, і в результаті не повинен вдруге сплачувати ПДВ. Договори були реальними і позивач фактично сплатив суму податку придбаваючи товари у контрагента, і тому позивач на цілком законних підставах заявив до відшкодування суму ПДВ.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь в справі і зявилися в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наведених нижче підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 23.12.2010 року працівниками Луцької ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Вест Ойл Груп» з питань правових відносин з постачальниками за січень, лютий 2010 року, які вплинули на бюджетне відшкодування по деклараціях за лютий, березень 2010 року на рахунок платника у банку. За результати перевірки складено Акт № 9910/23-3/34524327 від 23.12.2010 року, висновки якого містять формулювання про те, що ТзОВ «Вест Ойл Трейд» порушило порядок ведення податкового обліку, а саме порушення п. 1.8 ст. 1, абз. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника в банку в загальній сумі 194927 грн., в тому числі за лютий 2010 року 44096 грн. та за березень 2010 року 150831 грн.. Такі висновки податкового органу мотивовані тим, що податковим органом неможливо встановити постачальника третьої ланки ТзОВ «Маршал-Трайд-Ойл» за договорами купівлі позивачем нафтопродуктів із ТзОВ «Торговий дім «Континіум-Галичина» та із ТзОВ «Континент Нафто Трейд», оскільки відповідно до відповіді ДПІ в Шевченківському районі м. Києва, провести зустрічну перевірку немає можливості, в звязку з тим, що станом на дату надання інформації, субєкт господарської діяльності не знаходиться за місцем реєстрації. Станом на 23.12.2010 року матеріалами перевірки неможливо підтвердити суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету на рахунок платника в банк (а.с. 8-14).

На підставі вищевказаного акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001772302/0 від 31.12.2010 року, яким ТзОВ «Вест Ойл Груп» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 194927 грн., в тому числі: за декларацією за лютий 2010 року 44096 грн. і за березень 2010 року 150831 грн. (а.с. 7).

Позивач, не погодившись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням подав первинну скаргу до ДПА у Волинській області, однак на підставі заяви про відкликання первинної скарги, було прийнято рішення про повернення цієї скарги заявнику без розгляду (а.с. 15).

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що податкові накладні на підставі яких позивачем заявлено бюджетне відшкодування, виписані товариством з обмеженою відповідальністю «Континіум-Галичина» та товариством з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд» у встановленому порядку зареєстровані та повністю відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». На час укладення позивачем договорів купівлі нафтопродуктів контрагенти були діючими і зареєстрованими платниками ПДВ. Відповідачем як субєктом владних повноважень не надано суду доказів правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення від 31.12.2010 р.. З аналізу Закону України «Про податок на додану вартість» видно, що Закон визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку відсутність належно оформленої накладної, а тому посилання відповідача на неможливість проведення перевірки постачальника третьої ланки, не може бути підставою для зменшення бюджетного відшкодування позивачу.

Суд апеляційної інстанції повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наведених нижче підстав.

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» N 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон N 168/97-ВР).

Згідно пункту 1.8 статті 1 цього Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону N 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 цього Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 цього пункту, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З аналізу норм Закону України «Про податок на додану вартість» видно, що підставою для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету, є наявність у платника податку (позивача у справі) оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства податкової накладної та інших первинних документів, які підтверджують реальність виконання договору, а також сплата платником податків в ціні придбаного товару (послуг) податку на додану вартість.

З акта перевірки № 9910/23-3/34524327 від 23.12.2010 року суд вбачає, що податковий орган приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0001772302/0 від 31.12.2010 року виходив з того, що позивач не підтвердив своє право на бюджетне відшкодування, оскільки контролюючим органом неможливо провести зустрічну перевірку постачальника третьої ланки, а саме ТзОВ «Маршал-Трейд-Ойл». На підтвердження своїх доводів податковий орган подав суду письмові докази про те, що ТзОВ «Маршал-Трейд-Ойл» не знаходиться за місцем знаходження (а.с. 30).

Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що такі висновки податкового орану не можуть бути підставою для зменшення позивачу бюджетного відшкодування, виходячи з наведених нижче підстав.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до відповіді на запит ДПІ в Шевченківському районі м. Києва (а.с. 30) на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, ТзОВ «Маршал-Трейд-Ойл» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також перебувало на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва як платник ПДВ.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 цього Закону платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нараховано ПДВ, що включено платником податку до податкового кредиту.

Вимога п. 1.8 статі 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Крім того, дана позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «Бульвес» АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимоги захисту права власності.

З матеріалів справи суд вбачає, що передумовою виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування, було укладення ТзОВ «Вест Ойл Груп» ряду договорів купівлі-продажу, зокрема із ТзОВ «Торговий дім «Континіум-Галичина» № 558/2 від 26.08.2009 року та із ТзОВ «Континент Нафто Трейд» № 11/2 від 11.01.2010 року, предметом яких були нафтопродукти.

Відповідно до умов даних договорів між сторонами були також укладені: Додаток №6 до договору №558/2 від 26.08.2009 року, Договір зберігання №564/1 від 31.08.2009 року, Додаткова угода від 28.12.2009 року до договору зберігання №564/1 від 31.08.2009 року, Договір зберігання №68/1 від 18.02.2010 року, Зміни від 31.03.2010 року до договору зберігання №68/1 від 18.02.2010 року, складені Акти приймання-передачі від 31.01.2010 року, від 27.02.2010, від 18.02.2010 року, виписані видаткові накладні: №1387 від 31.01.2010 року на суму 34350004,63 грн. в тому числі ПДВ 5725000,77 грн., №11160 від 27.02.2010 року на суму 31860000,00 грн. в тому числі ПДВ 5310000,00 грн., №11161 від 27.02.2010 року на суму 9006000,72 грн. в тому числі ПДВ 1501000,12 грн. та виписані податкові накладні №704 від 31.01.2010 року всього на суму 34350004,63 грн. в тому числі ПДВ 5725000,77 грн., №6021 від 27.02.2010 року на загальну суму 31 860 000,00 грн. в тому числі ПДВ 5310000,00 грн..

З наведених вище первинних документів суд вбачає, що позивачем заявлена до бюджетного відшкодування сума ПДВ, повністю сплачена постачальникам нафтопродуктів, а саме ТзОВ «Торговий дім «Континіум-Галичина» та ТзОВ «Континент Нафто Трейд», що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та податковими накладними, які складені та зареєстровані відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому, суд апеляційної інстанції приймає до уваги також те, що податкові накладні на підставі яких позивачем заявлено бюджетне відшкодування виписані ТзОВ «Торговий дім «Континіум-Галичина» та ТзОВ «Континент Нафто Трейд», а не ТзОВ Маршал-Трейд-Ойл», яке з позивачем безпосередньо господарської діяльності не провадило.

Крім цього, позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції долучено до матеріалів справи усі первинні документи, які характерні для даного виду господарських операцій, а саме договори купівлі-продажу, додатки, зміни, договори зберігання, акти приймання-передачі, видаткові накладні, податкові накладні та платіжні доручення, які повністю підтверджують реальність виконання договорів між його сторонами.

Відповідно до цього суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для скасування оскарженої постанови суду немає.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Ойл Груп» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:В.В. Гуляк

Судді:Р.Й. Коваль

В.В. Святецький

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 05.10.2011 року.