Ухвала суду № 18865774, 26.09.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2011 р. № 74899/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Олендера І.Я., Носа С.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2009 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2009 року позивач Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова звернувся до суду з адміністративним позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, в якому просив визнати дії відповідача неправомірними, скасувати постанову про накладення штрафу від 18.08.2009 року № ВП 13920050.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2009 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на те, що при винесенні постанови судом першої інстанції неповністю зясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права, в звязку з чим просить таку постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задоволити заявлені позовні вимоги.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачем постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2009 року оскаржено до Вищого адміністративного суду України, оскільки при прийнятті даної постанови судом не враховано те, що законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено в якому порядку та яким чином обчислювати вказаний розмір. Крім того, судом не враховано також і те, що в законодавстві не існує такого поняття ячк мінімальна пенсія за віком. Управлінням одночасно із поданням касаційної скарги подано клопотання про зупинення виконання рішення суду до закінчення касаційного провадження по справі. Враховуючи це, апелянта не має підстав для виконання даного судового рішення. А тому постанова про накладення штрафу від 18.08.2009 року № ВП 13920050 винесена без встановлення фактичних обставин справи.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2009 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа виданого 25.06.2009 року Львівським окружним адміністративним судом по справі № 2а-23135/08/1370 про зобовязання Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова нарахувати та виплатити ОСОБА_2 невиплачену щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни в період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня по 31 серпня 2008 року із врахуванням виплачених коштів.

Боржнику надано строк для добровільного виконання судового рішення до 25.06.2009 року. Проте судове рішення у встановлений строк не виконано та жодних заходів щодо його виконання апелянтом не вживалося.

18.08.2009 року державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу та надано повторний термін для виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає такі дії відповідача правомірними, виходячи з наступного.

В силу норми ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент винесення відповідачем постанови про накладення штрафу) після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобовязує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону. Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.

Згідно ст. 87 зазначеного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. Постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в 10-денний строк. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.

Відтак, державним виконавцем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України винесено постанову про накладення штрафу, розмір штрафу відповідає вимогам закону.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність заявлених позовних вимог та необхідності відмови в задоволенні таких.

Щодо покликань апелянта на оскарження постанови Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2009 року в порядку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду, то такі не заслуговують на увагу, оскільки оскарження постанови в касаційному порядку не зупиняє дії такої і відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на наведене колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2009 року у справі № 2а-5470/09/1370 без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя І.Я. Олендер

суддя С.П. Нос