Ухвала суду № 18865666, 04.10.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 р. Справа № 35312/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Сапіги В.П.

з участю секретаря судового засідання Нацуличу І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТ-МАТС» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, відділення Державного казначейства у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2008 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТ-МАТС» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, відділення Державного казначейства у Галицькому районі м. Львова, в якому просить встановити факт відсутності компетенції (повноважень) Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на проведення виїзної позапланової перевірки ТзОВ «Маркет-Матс» згідно наказу ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 687 від 30.09.2008 року та направлення № 1097 від 30.09.2008 року; зобов'язати ДПІ у Галицькому районі м. Львова припинити протиправні дії, скасувавши Акт про результати виїзної позапланової перевірки № 2873/23-409/23275120 від 30.09.2008 року; визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 0000522341/0 від 30.09.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень та вересень 2006 року; стягнути на користь позивача належні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень та вересень 2006 року в сумі 4250,05 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що представник відповідача не з'явився для проведення перевірки у відведений період часу, направлення на перевірку та наказ позивачу не пред'явив, у журналі реєстрації перевірок про її проведення не зазначив. Крім того, відповідачем порушений порядок проведення перевірки, оформлення результатів перевірки та вручення податкового повідомлення-рішення. Висновки, викладені в Акті № 2873/23-409/23275120 від 30.09.2008 року щодо бюджетного відшкодування ПДВ є недостовірними та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2009 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТ-МАТС» до Державної

________________

Головуючий у 1-й інст. суддя Костів М.В. ряд. ст.зв. № 8.2.3 суддя-доповідач Попко Я.С. справа № 2а-4749/08/1370 справа № 35312/09/9104.doc

податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, відділення Державного казначейства у Галицькому районі м. Львова задоволено частково. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 0000522341/0 від 30.09.2008 року та постановлено cтягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТ-МАТС» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень та вересень 2006 року в сумі 4250,05 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки подані позивачем платіжні доручення, податкові накладні є документами, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товару та дають йому право на включення відповідних сум до податкового кредиту, а також на отримання бюджетного відшкодування у порядку, передбаченому п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», то ТзОВ «Маркет-Матс», одержавши у встановленому порядку податкові накладні, відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» правомірно включив суму податку на додану вартість до податкового кредиту. Крім того, ч. 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону встановлює відповідальність платника податку тільки у випадку включення в податковий кредит сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними. При цьому, Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності іншого платника податків.

Крім того, компетенція адміністративних судів не поширюється на справи про встановлення фактів і така предявлена вимога не гарантуватиме дотримання і захист прав, свобод чи інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень. Що стосується вимог позивача в частині припинення протиправних дій відповідача та скасування акту про результати виїзної позапланової перевірки №2873/23-409/23275120 від 30.09.2008 року, суд прийшов до переконання про те, що з самого акту перевірки права та обов'язки сторін не випливають, а відтак він не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке підлягає оскарженню і Акт перевірки сам по собі не порушує прав позивача. З урахуванням наведенного, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її винесеною із порушення норм матеріального права, Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2009 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що легітимне джерело відшкодування з бюджету податку на додану вартість ТзОВ «Маркет Матс» за серпень 2006 року в сумі 1127,00 грн. та вересень 2006 року в сумі 3123,05грн. відсутнє, а оскільки відсутнє легітимне джерело відшкодування податку на додану вартість за серпень 2006 року та вересень 2006 року, то підприємство не має права на отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації за серпень в сумі 1127,00 грн., та вересень 2006 року в сумі 3123,05 грн.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі акту №2873/23-409/23275120 від 30.09.2008 року «Про результати виїзної позапланової перевірки ТзОВ «Маркет-Матс» код за ЄДРПОУ 23275120 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період серпень, вересень місяць 2006 року, в якому зафіксовано включення позивачем до податкового кредиту за серпень 2006 року суми ПДВ згідно податкової накладної від 04.07.2006 року № L-00000000001702 на суму 994,44 грн., отриманої від ТзОВ «Медіа-Вест», податкових накладних від 25.07.2006 року №7250000006 на суму ПДВ 384 грн., від 25.07.2006 року №7250000005 на суму ПДВ 426 грн., отриманих від ТзОВ «Лайт-Інвест»; за вересень 2006 року суми ПДВ згідно податкової накладної від 08.06.2006 року №24 на суму ПДВ 575,05 грн.; від 17.08.2006 року № 9 на суму ПДВ 1000 грн., отримані від ТзОВ «САТС» усього за серпень 2006 року 1127 грн.; за вересень 2006 року 3123,05 грн., разом 4250,05 грн., 30.09.2008 року Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова було винесено податкове повідомлення-рішення №0000522341/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на вказані суми з посиланням на законність джерела відшкодування ПДВ.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), при цьому такі витрати повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Подані позивачем платіжні доручення, податкові накладні є документами, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товару та дають йому право на включення відповідних сум до податкового кредиту, а також на отримання бюджетного відшкодування у порядку, передбаченому п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Отже, позивач, одержавши у встановленому порядку податкові накладні, відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» правомірно включив суму податку на додану вартість до податкового кредиту.

Частиною 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено відповідальність платника податку тільки у випадку включення в податковий кредит сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними. При цьому, вищезазначений Закон не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності іншого платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про встановлення фактів і така предявлена вимога не гарантуватиме дотримання і захист прав, свобод чи інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень. Що стосується вимог позивача в частині припинення протиправних дій відповідача та скасування акту про результати виїзної позапланової перевірки №2873/23-409/23275120 від 30.09.2008 року, суд прийшов до правильного висновку про те, що з самого акту перевірки права та обов'язки сторін не випливають, а відтак він не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке підлягає оскарженню і акт перевірки сам по собі не порушує прав позивача, правомірно відмовивши в зазначеній частині в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТ-МАТС» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, відділення Державного казначейства у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2009 року у справі № 2а-4749/08/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКЕТ-МАТС» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, відділення Державного казначейства у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.П. Сапіга

Повний текст ухвали складено та підписано 07.10.2011 року.