Ухвала суду № 18865280, 19.07.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2011 р. Справа № 14717/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого Довгополова О.М.,

суддів: Святецького В.В., Гуляка В.В.,

при секретарі судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "Компанія "АлМакс" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства "Компанія "АлМакс" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень, -

ВСТАНОВИЛА

14.05.2009 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення № 3 та № 4 від 23.04.2009 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка була проведена без будь-яких конкретних посилань на припущення наявності конкретних фактів порушення законодавства України, а тому проведення такої є необгрунтоване та незаконне. Крім того, вважав необгрунтованими дії відповідача щодо перекласифікації окремих ввезених ним товарів та, як наслідок, перерахунок їх митної вартості.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2010 року у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що відповідач діяв обґрунтовано, у спосіб, що передбачений законами України.

В апеляційній скарзі з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення протиправного та необгрунтованого рішення, та невідповідності висновків суду обставинам справи позивач просить скасувати постанову, задовольнивши позов. Вимоги обґрунтовані недоведеністю відповідачем правомірності своїх дій та рішень та тим, що неправильна оцінка аргументів позивача призвела до безпідставного завищення податкового зобовязання із ввізного мита та неправильного висновку стосовно наявності переплати з ПДВ.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, враховуючи наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Митним кодексом України (далі - МКУ), Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ із змінами і доповненнями (далі - Закон № 2181).

Установлено, що згідно з наказом ДМС України № 61 від 29.01.2008 року ліквідовано Західну регіональну митницю та створено Львівську митницю (відповідно до наказу ДМС України № 64 від 29.01.2008 року присвоєно код - 209000000). Відповідно до пункту 3 наказу Держмитслужби України від 25.04.2008 року № 429 "Про передання податкових зобов'язань та податкових боргів платників податків Львівську митницю уповноважено прийняти від Західної регіональної митниці, що ліквідується, податкові борги платників податків, а також податкові зобов'язання, апеляційне узгодження яких триває.

На підставі плану-графіку проведення одночасних планових виїзних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності на IV квартал 2008 року, затвердженого головою ДПА України, наказу Львівської митниці від 14.11.2008 року № 575 "Про проведення одночасної планової і виїзної перевірки стану дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи за період з 01.10.2005 року по 30.06.2008 року працівниками Львівської митниці проведено перевірку позивача за напрямами: відповідність коду УКТЗЕД, який зазначений в графі 33 ВМД, опису товару, наведеного в графі 31 ВМД, перевірка пакету документів, на підставі якого проводилася класифікація товарів для цілей митного оформлення.

У ході проведення перевірки відповідачем установлено, що відомості, заявлені декларантом (брокером) у графі 31 ВМД, не підтверджуються документально, натомість найменування товару, визначене позивачем, суттєво відрізняється від наведеного у декларації, в результаті чого проведено перерахунок митної вартості товару та митних платежів за нововизначеними кодами: занижена позивачем сума податкового зобов'язання складає 32758,37 грн.: в т.ч. мито - 9752,27 грн., ПДВ - 23006,10 грн.; завищена позивачем сума податкового зобов'язання складає 28842,56 грн.: в т.ч. мито - 5195,64 грн., ПДВ - 23646,92 грн.

На підставі наведеного відповідачем складено акт від 12.12.2008 року № 27/8/209000000/13813130, складено та надіслано позивачеві податкове повідомлення форми «Р» від 04.02.2009 року за № 3 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем - ввізне мито в сумі 15160,62 грн., в т.ч. за основним платежем 9752,27 грн., за штрафними санкціями 5408,35 грн. та податкове повідомлення форми «Р» від 04.02.2009 року за № 4 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем - податок на додану вартість в сумі 34509,17 грн., в т.ч. за основним платежем - 23006,10 грн., за штрафними санкціями - 11503,07 грн.

З таким висновком відповідача обґрунтовано погодився суд першої інстанції з огляд на таке.

Згідно зі статтею 69 МКУ незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Відповідно до абзацу 1 преамбули Закону № 2181 цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

У статті 2 Закону № 2181 визначено вичерпний перелік контролюючих органів щодо податкових відносин, до яких віднесені і митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Згідно з підпунктом 1.11. статті 1 зазначеного Закону податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Статтею 6 Закону України "Про Єдиний митний тариф" мито визначено як податок на товари, які переміщуються через митний кордон України, яке згідно з пунктом 5 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" включено до загальнодержавних податків та зборів.

Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574, встановлено, що вона містить інформацію, необхідну для нарахування податків і зборів.

Отже, зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції підставно дійшов висновків, що вантажна митна декларація є декларацією в розумінні Закону України № 2181 та що зазначення декларантом у вантажній митній декларації ставок і сум ввізного мита є за своєю правовою природою визначенням суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, як платником податку, податкового зобов'язання.

Згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181, на підставі якого прийнято оспорювані рішення, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Отже, судом першої інстанції правильно зазначено про право митних органів, як контролюючих органів, самостійно проводити перевірки, в тому числі на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, тобто у вантажних митних деклараціях.

Разом з тим, варто відзначити, що Львівською митницею було видано податкові повідомлення № 3 та № 4 саме від 04.02.2009 року, а не від 23.04.2009 року, як про це зазначено позивачем у прохальній частині своєї позовної заяви від 14.05.09 № 179.

Крім того, вони були видані за наслідком проведення саме документальної перевірки, а не камеральної перевірки. У звязку з цим є безпідставним посилання суду першої інстанції на норми, що визначають камеральну перевірку.

Статтею 313 МКУ передбачено, що класифікацію товарів, тобто віднесення їх до зазначених в УКТЗЕД класифікаційних групувань, покладено на митні органи, рішення яких із цього питання є обов'язковими для підприємств і громадян.

Відповідно до частин 1, 2 статті 311 МКУ УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Частиною 2 статті 3 МКУ встановлено, що у митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів.

Україна запровадила Гармонізовану систему для декларування товарів при імпорті, зокрема, відповідно до Указу Президента України "Про приєднання України до міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів" від 17.05.2002 року № 466/2002 Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1983 року.

Так, наказом Державної митної служби України від 31.01.2004 року № 68 затверджені Пояснення до УКТЗЕД, а наказом № 399 від 17.05.2005 року також розроблені пояснення та рекомендації з метою однакового тлумачення УКТЗЕД.

Код товару, зазначений у будь-яких документах, не є визначальним для класифікації при митному оформленні товарів, а носить інформативний (довідковий) характер.

Для цілей класифікації товарів митні органи використовують УКТЗЕД, яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України від 05.04.2001 року № 2371-111, а саме, із урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів (далі - ОПІ), відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації та за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

Так, згідно з Правилом 1 та 6 ОПІ класифікація проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.

Як встановлено судом першої інстанції, за ВМД: № 209030007/6/000424 від 16.01.2006 року, № 209030007/6/002371 від 01.03.2006 року, № 209030007/6/006838 від 05.06.2006 року, № 209030007/6/013833 від 13.10.2006 року, № 209030007/6/008979 від 14.07.2006 року, № 209030007/7/000316 від 15.01.2007 року, № 209030007/7/002757 від 03.03.2007 року, № 209030007/7/017447 від 28.11.2007 року, № 209030007/8/001245 від 23.05.2008 року був задекларований товар "Матеріал нетканий з трави морської з покриттям з джуту з поверхневою щільністю..." за кодом 5603941000 (мито - 4,3 %). У товаросупровідних документах до цих ВМД, зокрема повідомленнях фірми "ENKEV POLSKA", яка в межах зовнішньоекономічного Договору № 1 від 15.02.2005 року та додатків 1, 2 та 3 до договору поставляла позивачеві товар, іменований як "морська трава на підкладці".

Оскільки відомості, які були заявлені декларантом (брокером) у графі 31 ВМД, не підтвердились документально, найменування товару, визначене постачальником, суттєво відрізнялося від наведеного в декларації у графі 33 ВМД. При проведенні даної перевірки цей факт було виявлено, тому митний орган згідно з Поясненнями до УКТ ЗЕД (том 1) до товарної позиції 1402 "матеріали рослинного походження (наприклад капок, рослинні волокна, морська трава), що використовується в основному для набивання або м'якої прокладки, у тому числі у вигляді пластів з підосновою чи без неї, змінив код товару: Поясненнями до УКТ ЗЕД товар "морська трава на підкладці" відповідає коду 1402000000 (мито - 2 %).

За ВМД № 209030007/8/000424 від 16.01.2006 року, ВМД № 209030007/6/008979 від 14.07.2006 року, № 209030007/6/000316 від 15.01.2007 року, ВМД № 209030007/8/001245 від 23.05.2008 року був задекларований товар: "Матеріал нетканий з кінського волосся з покриттям з джуту..." за кодом 5603941000 (мито-4,3%).

За ВМД № 209030007/7/002757 від 03.03.2007 року, № 209030007/8/001000 від 25.01.2008 року був задекларований товар "Повсть отримана голкопробивним шляхом, просочена з покриттям, дубльована: з кінського волосся..." за кодом 5602109000 (мито - 5%). У товаросупровідних документах до цих ВМД товар поіменований як "кінський волос на джуті".

Оскільки відомості, які були заявлені декларантом (брокером) у графі 31 ВМД, не підтвердились документально, найменування товару, визначене постачальником, суттєво відрізнялося від наведеного у декларації, тому митний орган згідно з Поясненнями до УКТ ЗЕД (том 1), до товарної позиції 0503 "кінський волос та його відходи, у тому числі у вигляді полотна, з підосновою чи без неї, змінив код товару: Поясненнями до УКТ ЗЕД товар "кінський волос на джуті" відповідає коду 0503 00 00 00 (мито 20 %).

Суд першої інстанції правильно враховано, що чинним законодавством у галузі митної справи на митні органи покладено обов'язок перевірки правильності визначення коду товару за УКТЗЕД, тому в даному випадку митниця діяла в межах своїх повноважень і відповідно до вимог закону.

Крім того, відділом контролю митної вартості та номенклатури 16.09.2008 року було прийняте класифікаційне рішення № КТ-209-0611-08 на товари: "полотнище з морської трави з підосновою з тканини..." код 1402000000 (мито-2%), яке заявлялося ПП "Алмакс" за кодом 5602109000 (мито-5%); "полотно з кінського волосу з підосновою з текстильної тканини, які скріплені голкопробивним методом..." за кодом 0503000000 (мито-20%), яке заявлялося ПП "Алмакс" за кодом 5602109000 (мито-5%).

Класифікація цих товарів була проведена на підставі висновків експерта за результатами лабораторних досліджень Львівської служби з експертного забезпечення митних органів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи ДМСУ. Вказані товари, як і товари за вищенаведеними ВМД, що перевірялися в ході планової виїзної перевірки, імпортуються на митну територію України від одного відправника - фірми "ENKEV POLSKA S.A." в межах одного і того ж зовнішньоекономічного договору № 1 від 15.02.2005 року

Оцінюючи докази у справі: інвойси, надані вищезгаданою польською фірмою, в яких як "трава морська на джуті", так і "повсть з кінського волосся на джуті'' визначені за кодом 5602109000, експортні митні декларації, в яких вищезгаданий товар визначений за кодом 5602109000, та ВМД, в яких зазначений товар визначений за кодом відповідно 5603941000 та 5602109000, CMR, в яких зазначені ті ж коди, що і в експортних деклараціях, та з урахуванням УКТЗЕД, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що митним органом під час перевірки правомірно визначено коди ввезених товарів та установлено заниження позивачем податкових зобов'язань, на підставі чого прийнято оспорювані рішення в порядку підпункту «в» підпункту 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181.

Наведене свідчить про правомірність застосування штрафних санкцій згідно п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181.

Відповідно до Закону № 2181 та Наказу Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007 року "Про затвердження Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 року за № 1097/14364 позивач має право звернутися до митного органу щодо повернення надмірно сплачених коштів або взаємозаліку в розрахунок майбутніх платежів.

Оскільки перевіркою встановлено завищення податкових зобов'язань на суму 28842,56 гри., за позивачем зберігається право на повернення цієї суми.

Правильність і повнота встановлених судом першої інстанції обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального права при додержанні процесуальних правових норм є підставою для залишення постанови суду без змін.

Доводи позивача не спростовують висновків судів, а тому його скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205 ч. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Компанія "АлМакс" залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2010 року у справі № 2а-3400/09 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: В.В. Гуляк

В.В. Святецький

Повний текст рішення виготовлено 22.07.2011 року.