Постанова № 18862946, 20.10.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-206/09 Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Житомирського міського центру зайнятості на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом Житомирського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно виплачених коштів,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2009 року Житомирський МЦЗ звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 кошти в сумі 2008 грн. 51 коп., з яких 1947 грн. 70 коп. допомога по безробіттю та 60 грн. 81 коп. вартість навчання.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 01 квітня 2010 року та прияти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що під час перебування на обліку в центрі зайнятості позивач працювала у ВАТ «Експериментальний механічний завод», тобто відносилася до зайнятого населення і не мала права на виплату допомоги по безробіттю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Житомирського МЦЗ задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 у період з 30 жовтня 2006 року по 10 грудня 2007 року перебувала на обліку в Житомирському МЦЗ як безробітна та у період з 28 листопада 2006 року по 11 грудня 2006 року проходила навчання за направленням служби зайнятості на курсах підвищення кваліфікації «підприємець-початківець»згідно договору № 065006112801584 від 28 листопада 2006 року.

За вказаний період Житомирським МЦЗ відповідачу була виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 1947 грн. 70 коп. Також позивачем були понесені витрати на її навчання у розмірі 60 грн. 81 коп.

Згідно акту № 311 від 22 вересня 2008 року головним спеціалістом відділу доходів та фінансового забезпечення Житомирського МЦЗ було проведено перевірку достовірності перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах та отримання доходу. Під час проведення перевірки було встановлено, що відповідач у період з 30 жовтня 2006 року по 30 листопада 2006 року працювала на ВАТ «Експериментальний механічний завод»та отримала дохід у розмірі 180 грн. 00 коп.

На підставі зазначених обставин директором Житомирського МЦЗ були винесено наказ № 1860 від 10 жовтня 2008 року, яким запропоновано ОСОБА_2 добровільно повернути кошти у розмірі 2008 грн. 51 коп., які були витрачені позивачем на її навчання та на виплату допомоги по безробіттю.

З огляду на те, що відповідачем вказані кошти не були сплачені у встановлені строки в добровільному порядку, Житомирський МЦЗ звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Житомирського МЦЗ суд першої інстанції виходив з того, що відповідач від ВАТ «Експериментальний механічний завод»заробітної плати не отримувала.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 вказаного Закону виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Таким чином, працевлаштування безробітного є обставиною, що впливає на право відповідача на отримання допомоги по безробіттю, та про яку вона зобовязана була повідомити Житомирський МЦЗ.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 наказом Голови правління ВАТ «Експериментальний механічний завод»№ 60-К від 26 жовтня 2006 року була прийнята з 30 жовтня 2006 року по роботу за сумісництвом на посаду апаратника хімводоочищення з місячним окладом 180 грн. 00 коп. Наказом № 63/1-К від30 листопада 2006 року відповідач була звільнена з роботи.

Згідно розрахунково-платіжної відомості ВАТ «Експериментальний механічний завод»№ 0004 за листопад 2006 року ОСОБА_2 була нарахована заробітна плата у розмірі 180 грн. 00 коп.

Разом з тим, згідно платіжної відомості № 112 за листопад 2006 року заробітна плата відповідач була депонована.

З огляду на викладену обставину судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що відповідач заробітну плату від ВАТ «Експериментальний механічний завод»не отримувала, а тому у спірний період не відносилася до зайнятого населення.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим з огляду на те, що наявність у платіжній відомості запису про депонування заробітної плати ОСОБА_2 є доказом того, що вона не отримала нарахованих коштів у встановлені законом строки. Проте, депонування заробітної плати не позбавляє особу, якій вона була нарахована, отримати її у встановленому законом порядку.

Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач у період з 30 жовтня по 30 листопада 2006 року відносилася до зайнятого населення та не мала права на отримання допомоги по безробіттю.

Згідно ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За таких обставин колегія суддів вважає вимоги Житомирського МЦЗ про стягнення з ОСОБА_2 2008 грн. 51 коп. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Житомирського МЦЗ спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 01 квітня 2010 року, та є підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Житомирського МЦЗ задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Житомирського міського центру зайнятості задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року скасувати.

Адміністративний позов Житомирського міського центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Житомирського міського центру зайнятості (р\р 37179300900002, ВДК в м. Житомирі, код 13561251, МФО 811039) допомогу по безробіттю в розмірі 1947 грн. 70 коп. та вартість навчання в розмірі 60 грн. 81 коп., а всього 2008 грн. 51 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак