КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 13/368
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 жовтня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого Бєлової Л.В.,
суддів: Безименної Н.В.,
Кучми А.Ю.
при секретарі Салоїд І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу позивача Приватного підприємства «Ваш повірений»на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2011 року про закриття провадження в частині та апеляційні скарги позивача Приватного підприємства «Ваш повірений»та відповідача Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ваш повірений»до Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання нечинним акту та зобовязання врахувати всі кошти, що надійшли як частина єдиного податку, в рахунок платежів страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ,-
В С Т А Н О В И В :
У липні 2008 року позивач Приватне підприємство «Ваш повірений» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва, в якому просив:
- визнати нечинним акт Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва від 01.02.2008 року перевірки своєчасності, достовірності та повноти нарахування сплати ПП «Ваш повірений»внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування;
- скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва від 01.02.2008 року № 836 про застосування фінансових санкцій за порушення п. 4 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в розмірі 1596,23 грн.;
- скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва від 01.02.2008 року № 835 про застосування фінансових санкцій за порушення п. 4 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в розмірі 11,37 грн.;
- скасувати вимогу про сплату боргу Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва від 04.03.2008р. № Ю-187 в сумі 2511,39 грн.;
- зобовязати Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва врахувати всі кошти, що надійшли як частина єдиного податку, сплаченого ПП «Ваш повірений»в рахунок платежів страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2011 року закрито провадження в адміністративній справі №13/3687 за позовом Приватного підприємства «Ваш повірений»до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва в частині позовних вимог щодо:
- скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва від 01.02.2008 р. №836 про застосування фінансових санкцій за порушення пункту 4 частини девятої статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в розмірі 1596,23 грн.;
- скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва від 01.02.2008 р. №835 про застосування штрафу та пені за порушення пункту 2 частини девятої статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в розмірі 11,37 грн.;
- скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва про сплату боргу від 04.03.2008 р. №Ю-187 в розмірі 2511,39 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2011 року адміністративний позов задоволено частково:
-зобовязано Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва зарахувати кошти, що надійшли як частина єдиного податку, сплачену Приватним підприємством «Ваш повірений»у період з 12.09.2005 року до 31.12.2007 року у рахунок майбутніх платежів страхових внесків Приватному підприємству «Ваш повірений»;
-в решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 05 квітня 2011 року, позивачем Приватним підприємством «Ваш повірений»подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу про закриття провадження в частині та направити справу для продовження розгляду в цій частині.
Також, не погоджуючись із вказаною постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2011 року, позивачем Приватним підприємством «Ваш повірений»подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі; та відповідачем Управлінням пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а ухвалу про закриття провадження в частині від 05 квітня 2011 року та постанову від 05 квітня 2011 року суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
При постановлені оскаржуваної ухвали від 05 квітня 2011 року, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2008 року в справі №11/81 відмовлено в задоволені позову Приватного підприємства «Ваш повірений»до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва про:
- визнання нечинним акту Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва перевірки своєчасності, достовірності та повноти нарахування сплати Приватним підприємством «Ваш повірений»внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в частині донарахування своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків у сумі 1664,31 грн. та визначення суми простроченої заборгованості страхових внесків в сумі 727,58 грн.;
- скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва від 01.02.2008 р. №836 про застосування фінансових санкцій за порушення пункту 4 частини девятої статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в розмірі 1596,23 грн.;
- скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва від 01.02.2008 р. №835 про застосування штрафу та пені за порушення пункту 2 частини девятої статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»в розмірі 11,37 грн.;
- скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва про сплату боргу від 04.03.2008 р. №Ю-187 в розмірі 2511,39 грн.
Вказана постанова суду першої інстанції залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року.
Отже, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішень Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва від 01.02.2008 р. №836 та від 01.02.2008 р. №835, а також про скасування вимоги від 04.03.2008 р. №Ю-187, оскільки щодо цих позовних вимог є рішення суду, яке набрало законної сили.
При ухваленні оскаржуваної постанови від 05 квітня 2011 року , суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «Ваш повірений»зареєстроване Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 09.09.2005 р. (свідоцтво серії А00 №325617), ідентифікаційний код 33543108, у період 2005-2008 роки перебувало на спрощеній системі оподаткування, платник єдиного податку.
Управлінням пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва проведено позапланову перевірку Приватного підприємства "Ваш повірений" щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 12.09.2005 р. по 31.12.2007 р., про що складено акт від 01.02.2008 р.
Під час перевірки донараховано своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в сумі 1664,31 грн.
За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення від 01.02.2008 р. №836, №835 про застосування фінансових санкцій.
Приватне підприємство "Ваш повірений" зверталось з заявою від 14.11.2008 р. до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва про врахування коштів єдиного податку в рахунок страхових коштів. У заяві підприємство зазначило, що інспектором безпідставно не враховано 2909,08 грн. сплачених у складі єдиного податку внесків, що призвело до нарахування заборгованості.
До матеріалів справи позивачем долучено платіжні доручення про сплату єдиного податку у 2005-2008 роках. Вказана обставина відповідачем не заперечувалась.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року №1058-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між субєктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Одним з принципів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, встановленого статтею 7 Закону №1058-IV, є законодавче визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з пунктом 1 статті 11 Закону №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в обєднаннях громадян, у фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Водночас страхувальниками за Законом №1058-IV є роботодавці, в тому числі юридичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону. Зазначені особи (страхувальники) відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV є платниками страхових внесків до солідарної системи.
Пунктом 6 частини другої статті 17 встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно зі статтею 18 Закону №1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом (частина третя); страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство (частина четверта); страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом (частина пята).
Статтею 19 Закону №1058-IV установлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Разом з тим, особливості сплати податків, обовязкових платежів для субєктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування визначені в Указі Президента України від 3 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
Статтею 3 цього Указу встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, може сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Водночас відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету України 20 відсотків; до місцевого бюджету 23 відсотки; до Пенсійного фонду України 42 відсотки; на обовязкове соціальне страхування 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у звязку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.
Як уже зазначалось, позивачем сплачувались внески до пенсійного фонду в складі єдиного податку, а також у періоди, коли здійснювались витрати на оплату праці найманих працівників у відповідному відсотковому відношенні до фонду оплати праці.
Як пояснив представник відповідача, Пенсійний фонд України листом від 21.12.2005 р. №16515/03-30 розяснив якщо платник, який обрав спрощену систему оподаткування, не здійснює витрат на оплату праці найманих працівників або не здійснює нарахування страхових внесків у розмірі 32,3 % (до 31.03.2005 р. 32 %), то частина коштів від єдиного та фіксованого податків, що надходять до Пенсійного фонду, обліковується в окремих реєстрах по надходженню цих коштів і до картки особового рахунку платника в графу «зараховано внесків»не заноситься. У звязку з цим відповідні суми внесків, сплачених позивачем у складі єдиного податку, обліковувались в окремих реєстрах, тому відсутні підстави для їх врахування в рахунок майбутніх платежів чи повернення. При цьому представник не зміг пояснити яким чином використовуються кошти обліковані в окремих реєстрах.
Відповідно до частини тринадцятої статті 20 Закону №1058-IV суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються у рахунок майбутніх платежів страхових внесків.
Пунктом 11.11 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за №64/8663 (в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальникам або за їх згодою.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Ваш повірений»до Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання нечинним акту та зобовязання врахувати всі кошти, що надійшли як частина єдиного податку, в рахунок платежів страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд , -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу позивача позивача Приватного підприємства «Ваш повірений»на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2011 року про закриття провадження в частині - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу позивача Приватного підприємства «Ваш повірений»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2011 року - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу відповідача Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2011 року залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2011 року про закриття провадження в частині залишити без змін.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді А.Ю. Кучма,
Безименна Н.В.
Судове рішення № 18861068, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.10.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 13/368. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: