Ухвала суду № 18860924, 29.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-7755/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Іваненко Т.В.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" вересня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Безименної Н.В., Міщука М.С.

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Користишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2010 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брусилів-м`ясо»до Користишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТзОВ «Брусилів-м`ясо» звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Користишівської МДПІ Житомирської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000062301/0 від 17.09.2010.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2010 вищевказаний позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій ТзОВ «Брусилів-м`ясо» щодо віднесення витрат з придбання транспортних послуг, до складу валових витрат підприємства.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки ТОВ "Брусилів м'ясо" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010 Коростишіською МДПІ складений акт № 292/01-13/23/30154921 від 03.09.2010.

Під час проведеної перевірки встановлено порушення позивачем пп. 5.3.9, 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п.п. 5.4.9 п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у зв'язку із віднесенням до складу валових витрат суми транспортних послуг у розмірі 52167,00 грн., які не підтверджені відповідними документами, а саме товарно-транспортними накладними, таким чином занижено податок на прибуток за 2009 рік на вказану суму.

На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062301/0 від 17.09.2010, яким донараховано податок на прибуток в сумі 52167,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16600,00 грн.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Проте, п. 5.10 ст. 5 Закону заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

У ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Слід зазначити, що вимоги до первинного документу встановлені ст. 9, а правила ведення податкового обліку - ст. 11 зазначеного Закону.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що ст. 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції між ТОВ "Брусилів-м"ясо" та ПП ОСОБА_2 02.01.2009 укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом, на підставі якого Замовник (позивач) зобов'язувався надавати для перевезення вантажі, а перевізник (ПП ОСОБА_2.) зобов'язувався виконувати перевезення: а) доставку ВРХ та свиней живою вагою від населення і господарств двома автомобілями FAW; б) вивіз готової продукції автомобілем MAN.

ПП ОСОБА_2 виконував для позивача транспортні перевезення і отримував оплату за надані послуги, що підтверджується копіями актів здачі-прийняття робіт (перевезення вантажів) та видатковими ордерами про оплату транспортних послуг (а.с.35-54).

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Згідно ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції.

Колегія суддів вважає, що позивачем в ході проведення перевірки надані всі необхідні документи, які складалися відповідно до умов передбачених чинним законодавством. За таких обставин, оспорюване позивачем податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Користишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2010 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: М.С. Міщук

Н.В. Безименна