Ухвала суду № 18859444, 13.10.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/1222/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" жовтня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Ключковича В.Ю., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Герасимчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будспеценергоресурси»до Державної податкової інспекції в м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будспеценергоресурси»(далі Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Чернігові про скасування податкових повідомлень рішень від 03.03.2011 року №0000992320 та №0001002320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову суду з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що зявилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією в м. Чернігові була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Будспеценергоресурси» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Тодель - 17»за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №4/35-013/34853820 від 17.02.2011 року, згідно з яким встановлено порушення позивачем п.5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 10.1 ст. 10 Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток підприємства за 2008 рік на суму 29151 грн.; та п. п. 7.2.6 п.7.2, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., що призвело до завищення сум податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 23321 грн.

На підставі вказаного акта відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення від 03.03.2011 року №0000992320, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 36439,00грн., в т.ч. +29151, 00 грн. за основним платежем та 7288,00 грн. за штрафними санкціями та №0001002320, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 29151,00грн., в т.ч. +23321 грн. за основним платежем та 5830 грн. за штрафними санкціями.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем неправомірно, без достатніх для того підстав.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Будспеценергоресурси», на виконання договору підряду № 102 (укладеного з Управлінням капітального будівництва Чернігівської облдержадміністрації) було придбано у ПП «Тодель-17»будівельні матеріали, що підтверджується рахунком-фактурою №3009-5 від 30.09.09р., видатковою накладною № 3009-5 від 30.09.08р., платіжним дорученням №385 від 07.10.08р, випискою з банку по особовому рахунку, податковою накладною від 30.09.08р., що містяться в матеріалах справи.

Використання вказаних будівельних матеріалів у подальшій господарській діяльності Товариства (зокрема, у будівництві дитячого садочку) підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року та підсумковою відомістю ресурсів, в яких зазначені будівельні матеріали, які придбані у ПП «Тодель-17».

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності(п.п.5.1 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В пп. 11.2.1 п.11.2 ст.11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначається, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач на підставі договору отримував товари для подальшого використання товару у господарській діяльності, що підтверджується первинною документацією, а тому правомірно, на підставі п. 11.2 ст. 11 та п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" їх вартість була віднесена до складу валових витрат у податковому періоді, на який припадала перша подія (отримання товарів), що відповідає вимогам закону.

Стосовно правомірності формування позивачем суми податкового кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість»та до п.6.2 наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення»факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна.

Відповідно до пп. 7.2.3 та пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Як визначено пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №165 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши відповідні суми за отримані будівельні матеріали на підставі договору та актів виконаних робіт, отримав податкові накладні, висновок суду першої інстанцій про правомірність віднесення Товариством до складу валових витрат вартості отриманих таких послуг та формування податкового кредиту - правильний і ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а твердження відповідача про відсутність зв'язку між наданими послугами та господарською діяльністю позивача не відповідає дійсності.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та прийняття їх в межах повноважень, що передбачені законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку про те, що податкові - повідомлення рішення від 03.03.2011 року №0000992320 та №0001002320 прийняті без достатніх для того підстав та з порушенням норм чинного законодавства.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Чернігові залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення (ч. 5 ст.254 КАС України) та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді Ключкович В.Ю.

Губська О. А