Ухвала суду № 18859195, 13.10.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14835/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" жовтня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кохавинка»на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кохавинка»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2010 року ТОВ «ТД «Кохавинка»звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва № 0000832301/0 від 15 березня 2010 року, № 0000842301/0 від 15 березня 2010 року, № 0000832301/1 від 20 травня 2010 року, № 0000842301/1 від 20 травня 2010 року, № 0000832301/2 від 02 серпня 2010 року, № 0000842301/0 від 02 серпня 2010 року, № 0000832301/3 від 07 жовтня 2010 року та № 0000842301/3 від 07 жовтня 2010 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2011 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду від 11 березня 2011 року та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що чинним законодавством не передбачено обмежень щодо віднесення до складу валових витрат та до податкового кредиту коштів, витрачених на передпродажну підготовку товару, що не є власністю позивача.

Під час судового засідання представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника відповідача в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «ТД «Кохавинка»залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2011 року без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Деснянському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ТД «Кохавинка»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року, про що складено акт № 1042/23-2/32345451 від 26 лютого 2010 року (далі акт перевірки № 1042/23-2/32345451 від 26 лютого 2010 року).

На підставі вказаного акту № 1042/23-2/32345451 від 26 лютого 2010 року відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000832301/0 від 15 березня 2010 року, яким позивачу визначені податкові зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 57408 грн. 00 коп., з яких 42706 грн. за основним платежем та 14702 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000842301/0 від 15 березня 2010 року, яким позивачу визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 51246 грн. 00 коп., з яких 34164 грн. за основним платежем та 17082 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами їх адміністративного узгодження ДПІ у Деснянському районі м. Києва було також винесено податкові повідомлення-рішення № 0000832301/1 від 20 травня 2010 року, № 0000842301/1 від 20 травня 2010 року, № 0000832301/2 від 02 серпня 2010 року, № 0000842301/0 від 02 серпня 2010 року, № 0000832301/3 від 07 жовтня 2010 року та № 0000842301/3 від 07 жовтня 2010 року.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «ТД «Кохавинка»звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «ТД «Кохавинка»суд першої інстанції виходив з того, що позивачем завищено валові витрати та суму податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «Агентство мерчандайзингу»та ТОВ «ТД «Кохавинка»було укладено договір про надання маркетингових послуг № АДог-0498 від 01 червня 2008 року.

Згідно умов вказаного договору ТОВ «Агентство мерчандайзингу»(виконавець) зобовязувалося забезпечити комплекс заходів, спрямованих на стимулювання збуту продукції, а ТОВ «ТД «Кохавинка»(замовник) здійснити оплату наданих послуг.

На виконання даного договору позивачем було перераховано виконавцю за період з ІІ кварталу 2008 року по ІІІ квартал 2009 року грошові кошти в розмірі 170821 грн. 85 коп.

Витрати, понесені у звязку з оплатою договору № АДог-0498 від 01 червня 2008 року, позивачем були віднесені до складу валових витрат, а суми податку на додану вартість, що були сплачені у ціні придбаних послуг, до податкового кредиту.

Під час проведення перевірки та складенні акту № 1042/23-2/32345451 від 26 лютого 2010 року відповідачем було зроблено висновок про те, що такі дії позивачем були проведені неправомірно з огляду на те, що придбані ТОВ «ТД «Кохавинка»у ТОВ «Агентство мерчандайзингу»послуги не повязані із здійсненням позивачем господарської діяльності.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою законом ставкою у зв'язку, зокрема, із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

З огляду на викладене колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що обовязковою умовою віднесення витрат на оплату послуг до складу валових витрат та віднесення сум податку на додану вартість, сплачених в ціні послуги, до складу податкового кредиту є зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю позивача.

Крім того, обовязковою вимогою формування податкового кредиту та валових витрат, у відповідності до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є документальне підтвердження понесених витрат та сплачених сум податку на додану вартість в ціні товару.

На підтвердження того, що послуги, визначені у договорі № АДог-0498 від 01 червня 2008 року, були фактично отримані ТОВ «ТД «Кохавинка»позивач надав суду копії актів виконаних робіт та копії додатків до договору.

Надаючи правову оцінку вказаним письмовим доказам, які за своїм змістом є первинними документами, колегія суддів керується наступним.

У відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми), дата і місце складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем копії актів виконаних робіт та додатків до договору колегія суддів встановила, що у них не відображено зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Так, у актах виконаних робіт міститься інформація про те, що ТОВ «Агентство мерчандайзингу»було надано позивачу маркетингові послуги.

Визначення поняття маркетингових послуг наведене у пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, згідно якого такими є послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Таким чином, поняття маркетингових послуг є досить широким.

У звязку з цим колегія суддів вважає, що зазначення у актах виконаних робіт «маркетингові послуги»є неналежним способом відображенням змісту наданої послуги. За таких обставин надані ТОВ «ТД «Кохавинка»акти виконаних робіт не є належним доказом отримання від ТОВ «Агентство маркетингу»послуг, що є предметом договору № АДог-0498 від 01 червня 2008 року.

Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованими посилання суду першої інстанції як на підставу для відмови в задоволенні позову на те, що ТОВ «ТД «Кохавинка»відносило до складу валових витрат вартість послуг по підготовці до продажу у магазинах товарів, які згідно з договорами поставки вже не були власністю позивача.

Так, згідно наданих позивачем копій додатків до договору № АДог-0498 від 01 червня 2008 року маркетингові послуги ТОВ «Агентство маркетингу»надавало у магазинах, яким позивач здійснив поставку продукції.

Як вбачається із додаткової угоди № АДоп-0499 від 02 червня 2008 року предметом договору № АДог-0498 від 01 червня 2008 року є розміщення продукції замовника в місцях продажу на полках магазинів і торгових мереж, яким замовник поставляє продукцію, таким чином, щоб продукція замовника була більш привабливою для покупців у порівнянні з аналогічною продукцією інших постачальників, а також відслідковування і оперативне поповнення товарних позицій замовника, кількість яких та складі та на полицях відповідного магазину закінчується.

Надання таких послуг на замовлення ТОВ «ТД «Кохавинка»у магазинах, які є власністю чи перебувають у користуванні інших осіб, вимагає згоди цих осіб на допуск виконавців маркетингових послуг до приміщень магазинів та складів. У звязку з цим колегія суддів вважає, що повноваження позивача щодо замовлення маркетингових послуг, які надаються у магазинах контрагентів, які придбали товар ТОВ «ТД «Кохавинка»повинні бути обумовлені у цивільно-правових угодах.

Позивачем були надані суду копії договорів поставки, укладених з ТОВ «Окей Україна», ДП «Продмережа», ТОВ Ріал Істейт Ф.К.А.У.», ДП «Сеть-Маркет», ДП «Терра-Трейд», ТОВ «Метро Кеш енл Кері Україна», ТОВ «Епіцентр К», ПП «ЗЕРК», ТОВ «Квіза-Трейд», ПП «Комільфо», ПП «Войд», ДП «Мережа-Трейд», ТОВ «Караван».

Умовами договорів, укладених з ДП «Продмережа», ДП «Сеть-Маркет», ДП «Терра-Трейд», ДП «Мережа-Трейд»було передбачено, що постачальник зобовязується приймати участь у заходах по стимулюванню збуту його товарів в мережі магазинів «Фуршет», а також приймати участь у випуску рекламно-інформаційних матеріалів на умовах, передбачених договором.

У розділі «Строки та умови поставки»передбачалося, що постачальник зобовязується вжити заходів по стимулюванню збуту свого товару в магазинам лише в тому випадку, якщо встановлення Тестового терміну продажу товару не забезпечило необхідного рівня продаж у роздрібній мережі покупця вказаної категорії товару.

Таким чином, позивач зобовязаний був, за певних умов, вживати заходи по стимулюванню збуту його товарів у мережі магазинів «Фуршет».

Разом з тим, як вбачається із копій додатків до договору, що були надані позивачем, ТОВ «Агентство маркетингу»здійснювало надання маркетингових послуг за замовленням ТОВ «ТД «Кохавинка», окрім мережі магазинів «Фуршет», у магазинах Метро, Епіцентр, Караван, Велика Кишеня, Окей, Мегамаркет, Ашан.

Крім того, позивачем не було надано доказів настання обставин, у звязку з виникненням яких у ТОВ «ТД «Кохавинка», згідно договорів поставки, укладених із ДП «Продмережа», ДП «Сеть-Маркет», ДП «Терра-Трейд», ДП «Мережа-Трейд», виникає обовязок щодо здійснення заходів по стимулюванню збуту товарів.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що умовами договорів поставки, укладеними з ТОВ «Окей Україна», ТОВ Ріал Істейт Ф.К.А.У.», ТОВ «Метро Кеш енл Кері Україна», ТОВ «Епіцентр К», ПП «ЗЕРК», ТОВ «Квіза-Трейд», ПП «Комільфо», ПП «Войд», ТОВ «Караван»зобовязання позивача обмежувалися необхідністю поставити товар відповідно до специфікації.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що позивачем не було надано суду належних доказів того, що понесені ним витрати на оплату договору № АДог-0498 від 01 червня 2008 року, укладеного з ТОВ «Агентство маркетингу», повязані з господарською діяльністю ТОВ «ТД «Кохавинка». У звязку з цим правильним є висновок суду першої інстанції про те, що позивачем було сформовано валові витрати та податковий кредит без дотримання вимог пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову ТОВ «ТД «Кохавинка»та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у Деснянському районі м. Києва.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 11 березня 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Торговий дім «Кохавинка»залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2011 року без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кохавинка»залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 18 жовтня 2011 року.