Ухвала суду № 18858026, 01.09.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Грищенко Є.І.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2011 року справа №2а/0570/10845/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєва І. А.

при секретарі судового засідання Гудковій К. І.

за участю представників від:

позивача ОСОБА_2 за дов. № 03-01/1497 від 18 липня 2011 року,

відповідача ОСОБА_3 за дов. № 234/юро-53 від 15 лютого 2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального

захисту інвалідів

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 19 липня 2011 року

у справі № 2а/0570/10845/2011

за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального

захисту інвалідів

до Відкритого акціонерного товариства «Азовзагальмаш»

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИЛА:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 30 травня 2011 року звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою (арк. спр. 2-4) до Відкритого акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення на користь Державного бюджету України адміністративно-господарських санкцій в сумі 1888660 грн. 72 коп. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 31205 грн. 44 коп. В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що в порушення статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у відповідача в 2010 році не працювала визначена законодавством кількість інвалідів, в результаті чого у відповідності до ст. 20 зазначеного Закону були накладені адміністративно-господарські санкції та нарахована пеня.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року (арк. спр. 99-101) у задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю. Суд першої інстанції при прийнятті судового рішення виходив з того, що відповідачем вжито усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, а вакантні посади для інвалідів не були зайняті не з вини відповідача.

В апеляційній скарзі, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, й прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач обґрунтував скаргу тим, що з вини відповідача не виконані вимоги чинного законодавства щодо додержання встановленого нормативу та створення робочих місць для інвалідів, що обумовлює притягнення його до відповідальності за невиконання вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Відповідач Відкритого акціонерного товариства «Азовзагальмаш» є юридичною особою та включено до ЄДРПОУ за № 13504334( довідка статистики - арк. спр. 12).

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року N 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» були затверджені Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі Порядок подання звітів); Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі Порядок сплати санкцій та пені).

Згідно пункту 2 Порядку подання звітів, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. За цим же пунктом інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

16 лютого 2011 року відповідачем був поданий позивачу звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік (арк. спр. 7-9, 20), за яким середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу 6582 особи, кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність 191, кількість інвалідів, які повинні працювати відповідно до статті 19 Закону № 875 263. Сума адміністративно-господарських санкцій в звіті «графа 06» не вказана в звязку з незгодою відповідача з застосуванням такої санкції. Згідно з розрахунками позивача сума адміністративно-господарських санкцій складає 1888660 грн. 72 коп.

До справи відповідачем в якості доказів надані:

- звіти до Маріупольського міського центру зайнятості про наявність вакансій, в тому числі вільних робочих місць для інвалідів (арк. спр. 21-43) станом на 18 січня 2010 року, на 17 лютого 2010 року, на 18 березня 2010 року, на 15 квітня 2010 року, на 17 травня 2010 року, на 15 червня 2010 року, на 16 липня 2010 року, на 16 серпня 2010 року, на 21 вересня 2010 року, на 19 жовтня 2010 року, на 23 листопада 2010 року, на 21 грудня 2010 року. Отримання щомісячно на протязі 2010 року інформації про створенні відповідачем вакантні місця для інвалідів та звітів підтверджено листом Маріупольського міського центру зайнятості від 8 липня 2011 року № 1523. Крім того вказаним листом підтверджено, що протягом 2010 року відповідач брав участь в ярмарці вакансій для осіб з обмеженою працездатністю (арк. спр. 85);

- звіти помісячно за 2010 рік до Маріупольської медико-соціальної експертної комісії про наявність вакансій в тому числі вільних робочих місць для інвалідів (арк. спр. 44-71);

звіти помісячно за 2010 рік до управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району м. Маріуполь про наявність вакансій в тому числі вільних робочих місць для інвалідів (арк. спр. 71-83)

- докази звернення до ТОВ «ТРК ТВ-7» ( листи №911-41 від 12.04.2010 року та №911-124 від 12.10. 2010 року) з проханням розмістити на телебаченні оголошення про наявність вакантних осіб для осіб з обмеженою працездатністю за наступними професіями: монтажник санітарно-технічних систем, теслі та робітника виробничих лазень (арк. спр. 86-87);

Відповідно до пункту 2 Порядку сплати санкцій та пені роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

За розрахунками Фонду соціального захисту інвалідів (арк. спр. 7-8) адміністративно-господарські санкції за наявність у відповідача 72 нестворених робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів склали 1857455 грн. 28 коп. та пеня на заборгованість по сплаті санкцій в розмірі 31205 грн. 44 коп.

Колегія суддів, з приводу наведених позивачем підстав для стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 875 адміністративно-господарські санкції застосовуються за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, тобто при вирішенні питання щодо застосування санкцій Фонд соціального захисту інвалідів повинен зясувати питання щодо фактичного створення місця для інвалідів та врахувати подання субєктами господарювання інформації про створені вільні робочі місця для інвалідів до центрів зайнятості.

За пунктом 2.2 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 р. N 223, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 р. за N 552/13819, пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом, за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання. Пеня нараховується згідно частини 2 статті 20 Закону № 875 за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, але у випадку розрахунку санкцій саме Фондом соціального захисту інвалідів, вони повинні бути предявлені в досудовому порядку субєкту господарювання до сплати з встановленням термінів. При цьому, згідно пункту 3.4 наведеного Порядку нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Згідно з пунктом 2.3 Порядку нарахування пені та її сплати, адміністративно-господарська санкція - це грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону, яке сплачується у порядку і розмірах, передбачених Законом та постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Для застосування адміністративно-господарських санкцій субєкт владних повноважень повинен встановити склад порушення, встановити ступінь вини субєкта господарювання та причинно-наслідковий зв'язок між порушенням та виною. Реалізація цих положень позивачем можлива під час проведення перевірки відповідно до Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року.

Матеріали справи не містять акт перевірки відповідача, відсутні докази врахування позивачем фактів створення відповідачем робочих місць для інвалідів, звітування до центру зайнятості, управління праці та соціального захисту населення, маріупольської медико-соціальної експертної комісії, прийняття участі у ярмарку вакансій та відсутності осіб-інвалідів, які б виявили бажання працювати у відповідача.

Як вбачається з визначення адміністративно-господарської санкції, то вона є альтернативою зобовязанню субєкта господарювання створити місце для інваліда, тому при фактичному створенні місця для інваліда, підстави для застосування заходів відповідальності відсутні. За частиною 1 статті 18 Закону № 875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості, тому у разі відсутності фактів звернення інвалідів та необґрунтованої відмови підприємством в їх працевлаштуванні така складова відповідальності, як вина субєкта господарювання відсутня.

Вищезазначене свідчить про виконання відповідачем обовязку, передбаченого діючим законодавством щодо забезпечення певної кількості робочих місць для інвалідів та відсутності фактів відмови відповідачем в працевлаштуванні інвалідів.

З огляду на викладене в даній ухвалі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та залишає постанову суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/10845/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/10845/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 5 вересня 2011 року.

Головуючий суддя Е.Г. Казначеєв

Судді: В.Г. Яманко

І.А.Васильєва