Ухвала суду № 18856972, 22.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
22.08.2011
Номер справи
2а-2531/11/1270
Номер документу
18856972
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2011 року справа №2а-2531/11/1270

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Блохін А. А.

суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року по адміністративній справі № 2а-2531/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроспецмонтаж» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2010 №0030341600,-

ВСТАНОВИЛА:

29 березня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроспецмонтаж» звернулось з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську в якому просило скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 09.08.2010 №0030341600, прийнятого Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроспецмонтаж».

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач керувався приписами Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», а саме абз. 16 п. 9.8 ст. 9, відповідно до якого платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобовязаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобовязань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання. У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, повинен погасити суму податкових зобовязань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні. Проте, при анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість умовний продаж визнається лише по тих товарних залишках чи основних фондах, по яких податковий кредит був сформований у минулих податкових періодах. При заснуванні ТОВ «Електроспецмонтаж» 31 серпня 2004 року, було створено статутний капітал шляхом внесення засновником підприємства відповідного майна, яке було віднесено до основних фондів та амортизувалося. Згідно п. 3.2 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» діючого на час заснування ТОВ «Електроспецмонтаж» не є обєктом оподаткування операції з передачі основних фондів, як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права, у тому числі при ввезенні основних фондів на митну територію України (крім підакцизних товарів) або їх вивезенні за межі митної території України; поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку. Під цілісним майновим комплексом слід розуміти активи, сукупність яких забезпечує ведення окремої підприємницької діяльності на постійній і регулярній основі і термін використання яких перевищує дванадцять календарних місяців.

17 червня 2008 року - на момент прийняття учасником рішення про ліквідацію ТОВ «Електроспецмонтаж», яке подане 17.06.2008 року державному реєстратору для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення щодо припинення юридичної особи, залишилось майно - внесок до статутного капіталу, відносно якого, на дату заснування ТОВ «Електроспецмонтаж» не було нарахована сума податкового кредит.

Таким чином, позивач зазначив, що у разі, якщо товари чи основні фонди платник податку на додану вартість придбав без нарахування податкового кредиту (з метою використання в операціях, звільнених від ПДВ), то й визнавати їх умовний продаж згідно абз. 16 п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» за ним не потрібно.

Тобто, при анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість умовний продаж визнається лише по тих товарних залишках чи основних фондах, по яких податковий кредит був ним сформований у минулих податкових періодах, а при заснуванні ТОВ «Електроспецмонтаж» на визначені відповідачем основні фонди податковий кредит нараховано не було, тому що це був внесок до статутного фонду, про що свідчить Статут підприємства.

Постановою постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року по адміністративній справі № 2а-2531/11/1270 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 09.08.2010 №0030341600, яким визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «Електроспецмонтаж» суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1470,00 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят гривень).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекції у м. Луганську подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроспецмонтаж» зареєстроване юридичною особою виконавчим комітетом Луганської міської ради 31.08.2004 року за №13821050001000491 (а.с. 10).

На податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроспецмонтаж» перебуває з 30.09.2004 року за№1264.

20 квітня 2010 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську було анульовано реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість.

Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Електроспецмонтаж» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за квітень 2010 року, за результатами якої було складено акт від 30 червня 2010 року №1247/16/33112444, відповідно до висновків якого було зазначено порушення абз.16 та 17 п.9.8 ст.9 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в результаті чого донараховано суму податкових зобовязань рядку 1 декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року в сумі 1 400,40 грн. (а.с. 38-39).

На підставі акту перевірки від 30 червня 2010 року №1247/16/33112444 було винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 09 серпня 2010 року № 0030341600/0 на загальну суму 1470,00 грн. з яких за основним платежем 1400,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 70,00 грн. (а.с. 54).

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 26 серпня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір про заснування Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроспецмонтаж» (а.с. 47-48).

За умовами даного договору, для забезпечення діяльності створюється статутний капітал, який складається з вартості вкладів засновників та становить 20500,00 грн.

Частки в статутному капіталі TOB «Електроспецмонтаж» згідно умов договору розподіляються наступним чином: ОСОБА_2 - вклад на суму 10250,00 грн. - 50% статутного фонду. Даний вклад занесений ОСОБА_2 наступним майном: комп'ютер на суму 3800,00 грн., принтер Samsung на суму 1850,00 грн., телефон-факс на суму 1300,00 грн., крісло шкіряне на суму 1320,00 грн., модем на суму 780,00 грн., стіл офісний на суму 1200,00 грн.; ОСОБА_3 - вклад на суму 10250,00 грн. - 50% статутного фонду. Даний вклад знесений ОСОБА_3 наступним майном: офісні меблі на суму 5000,00 грн., копіювальний апарат на суму 3050,00 грн., телевізор на суму 1000,00 грн., кондиціонер на суму 1200,00 грн.

Вищевказане майно було передане засновниками до статутного капіталу TOB «Електроспецмонтаж» за актом передачі майна від 26.08.2004 року (а.с. 49).

Передання майна як внеску у Статутний фонд підтверджується прибутковими накладними (а.с. 51-52).

Вклади засновників TOB «Електроспецмонтаж» у вигляді вказаного майна були визначені у розділі 4 Статуту, затвердженому на загальних зборах учасників товариства (протокол від 26.08.2004 року) та зареєстрованому 31.08.2004 року Державним реєстратором Луганської міської ради (а.с. 53-66).

Пунктом 7.2 Статуту (в новій редакції) TOB «Електроспецмонтаж» також встановлено, що статутний капітал товариства складає 20500 грн., який створений шляхом внесення учасником матеріальних цінностей. До статутного капіталу внесено комп'ютер вартістю 3800,00 грн., принтер Samsung вартістю 1850,00 грн., телефон-факс вартістю 1300,00 грн., крісло шкіряне вартістю 1320,00 грн., модем вартістю 780,00 грн., стіл офісний вартістю 1200,00 грн.; офісні меблі вартістю 5000,00 грн., копіювальний апарат вартістю 3050,00 грн., телевізор вартістю 1000,00 грн., кондиціонер вартістю 1200,00 грн. Матеріальні цінності внесені як вклад до статутного капіталу Товариства є власністю Товариства (а.с. 11-13).

06.05.2010 року за №42301 ТОВ «Електроспецмонтаж» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську була подана декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року (остання звітність з податку на прибуток, що не заперечується сторонами).

Згідно даних додатку К 1/1 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, балансова вартість запасів ТОВ «Електроспецмонтаж» становить 69,00 грн., основних фондів 7002,00 грн. (а.с. 69-70).

14 травня 2010 року за №20394/16 Ленінська МДПІ у м. Луганську направила TOB «Електроспецмонтаж» лист з проханням надати документальне підтвердження включення до податкових зобов'язань у декларації за квітень 2010 року відображення умовного продажу основних засобів та залишків товарних запасів або пояснення причин такого не включення (а.с.36).

Листом від 16.07.2010 року за №16/07-01 позивачем надана відповідь з питань, порушених відповідачем, з поясненням того, що зазначені у декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року основні фонди є внесками до статутного фонду підприємства (а.с. 77).

На підтвердження направлення вказаного листа до Ленінської МДПІ у м. Луганську, позивачем наданий журнал реєстрації вихідних листів, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідачем заперечується факт отримання листа ТОВ «Електроспецмонтаж» від 16.07.2010 року за №16/07-01, на підтвердження цього наданий журнал реєстрації вхідної кореспонденції (а.с. 84-95).

Відповідно до абзаців 16 та 17 пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Тобто, основною умовою для виконання позивачем вищезазначених приписів Закону України «Про податок на додану вартість» в останньому звітному (податковому) періоді є залишки товарів та необоротних активів, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту.

Оборотно-сальдова відомість по рахунку 10 (місця зберігання, необоротні активи) за 01.01.2011 14.06.2011 роки підтверджує включення зазначених товарно-матеріальних цінностей до Статутного фонду підприємства позивача.

Товарно-матеріальні цінності, що були занесені в стр. А1 додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік є бланками суворої звітності. Сума ПДВ, сплачена при їх придбанні до податкового кредиту також не включалась (а.с. 70).

Не включення позивачем до складу податкового кредиту витрат на придбання товарних залишків (бланків суворої звітності) та необоротних активів, які були внесені до статутного фонду підприємства підтверджується податковою декларацією з ПДВ за квітень 2010 року (а.с.73-74).

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина 4 статті 71 КАС України).

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідачем не було надано суду жодних доказів щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 09.08.2010 року за №0030341600/0.

Під час судового засідання представником відповідача не доведено суду факту включення до складу податкового кредиту витрат на придбання товарів, які залишались у позивача у якості необоротних фондів на момент анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, або інших товарних залишків.

З аналізу наданих доказів, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2010 за №0030341600/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1470,00 грн. у судовому засіданні знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Встановлені статтями 105, 162 КАС України способи захисту порушеного права не є вичерпними.

Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта субєктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності).

Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта - визнання його нечинним.

Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку субєктів владних повноважень.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст.195 - 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року по адміністративній справі № 2а-2531/11/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року по адміністративній справі № 2а-2531/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроспецмонтаж» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2010 №0030341600 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Г.М. Міронова

І.В. Юрко

Попередній документ : 18856904
Наступний документ : 18857175