ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
20 жовтня 2011 року справа № 5020-1489/2011
За заявоюПриватного підприємства „Цеоліт”,
ідентифікаційний код 30825495
(99002, м. Севастополь, Мекензеві гори, „Севастопольське РТП”)
про визнання банкрутом боржника, що ліквідується власником,
Суддя Головко В.О.,
Представники учасників судового процесу:
боржник (ПП „Цеоліт”) Кирилін М.В. ліквідатор, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та паспорт серії НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі 04.05.2001.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство „Цеоліт” зареєстровано Нахімовською районною державною адміністрацією у м. Севастополі 05.06.2000 (запис № 10781200000001446). Місцезнаходження підприємства: 99002, м. Севастополь, Мекензеві гори, „Севастопольське РТП” /арк.с.9/.
Власником Приватного підприємства „Цеоліт” ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України було прийнято рішення про припинення Приватного підприємства „Цеоліт” шляхом його ліквідації (рішення №3 від 13.07.2011); ліквідатором призначено Кириліна Михайла Володимировича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) /арк. с. 11/.
При проведенні ліквідаційної процедури підприємства ліквідатором встановлено, що за даними бухгалтерського обліку Приватне підприємство „Цеоліт” має кредиторську заборгованість у сумі 2860010,46 грн /арк. с. 36/.
Також, аналіз проміжного балансу Приватного підприємства „Цеоліт” свідчить про те, що вартості майна Приватного підприємства „Цеоліт” недостатньо для задоволення вимог кредиторів, адже станом на 20.09.2011 непокритий збиток складає 2755481,07 грн /арк.с.45/.
Відповідно до частини третьої статті 110 Цивільного кодексу України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
Частиною пятою статті 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” унормовано, що боржник зобовязаний звернутися в місячний строк до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, якщо при ліквідації боржника не у звязку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
Аналогічно, згідно з частиною першою статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо вартості майна боржника юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобовязані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
20.09.2011 Приватне підприємство „Цеоліт” звернулось до господарського суду міста Севастополя із заявою про визнання себе банкрутом. Ухвалою суду від 23.09.2011 заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5020-1489/2011.
Частиною другою статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру тощо.
Таким чином, підставою для визнання боржника банкрутом в порядку статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є факт недостатності майна для задоволення вимог кредиторів, тобто перевищення пасиву над активом (принцип неоплатності).
Як убачається з матеріалів справи та підтверджується відповідними доказами, активи Приватного підприємства „Цеоліт” становлять 104529,39 грн /арк. с. 3, 22/, а саме:
1)основні засоби:
-земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 8536900000:44:001:0027, вартістю 50000,00 грн /арк. с. 23-26/;
-земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 8536900000:44:001:0034, вартістю 50000,00 грн /арк. с. 27-30/;
-касовий апарат, міні-500.02 МЕ, 2001 р. в., залишковою вартістю 128,67 грн;
-маркувальник, залишковою вартістю 816,31 грн /арк. с. 31/;
2)дебіторська заборгованість:
-борг виконавчої дирекції Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 1980,59 грн /арк. с. 32-33/;
-грошові кошти на рахунках в установах банку 1603,82 грн /арк. с. 34-35/.
Отже, судом встановлено факт недостатності майна підприємства для задоволення вимог кредиторів, у звязку з чим є наявними підстави для визнання Приватного підприємства „Цеоліт” банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури в порядку, передбаченому статтею 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Крім того, судом перевірено дотримання Приватним підприємством „Цеоліт” вимог статті 105 Цивільного кодексу України.
Так, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про те, що юридична особа [Приватне підприємство „Цеоліт”] перебуває у стані припинення підприємницької діяльності /арк. с. 14/.
Також, в Бюлетені державної реєстрації № 184 (19) від 15.07.2011 на стор. 73 надруковане відповідне оголошення (2857) про ліквідацію Приватного підприємства „Цеоліт” /арк. с. 13/.
Відповідно до підпункту 11.1.1. пункту 11.1. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 979 від 22.12.2010, юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення податкових зобовязань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід у 3-денний термін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи:
-заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП;
-оригінал довідки за формою № 4-ОПП;
-копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення;
-копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).
Згідно з Довідкою про взяття на облік платника податків (форма № 4-ОПП) Приватне підприємство „Цеоліт” узято на облік в органах державної податкової служби 13.06.2000 за № 00352 та перебуває на обліку у ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя /арк. с. 42/.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вищезазначених положень чинного законодавства ліквідатором до ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя подані відповідні документи /арк. с. 15-17, 118-119/.
Таким чином, Приватним підприємством „Цеоліт” виконані всі вимоги закону, повязані із прийнятим рішенням про ліквідацію юридичної особи, а тому відсутні підстави для відмови у задоволенні заяви боржника про визнання його банкрутом у порядку статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до частини другої статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обовязки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.
Заява про визнання боржника банкрутом містить клопотання про призначення ліквідатором Приватного підприємства „Цеоліт” арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича, який проживає за адресою: АДРЕСА_2; ліцензія на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії НОМЕР_3 від 29.03.2010 видана Державним департаментом з питань банкрутства.
Крім того, до заяви про визнання боржника банкрутом додано заяву самого арбітражного керуючого Кириліна М.В. на участь у справі про банкрутство, із відповідними документами /арк. с. 48-52/.
Водночас, із аналогічною заявою до суду звернувся арбітражний керуючий Бондар Олександр Анатолійович, який проживає за адресою: АДРЕСА_3, ліцензія на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії НОМЕР_4 від 09.02.2010 /арк. с. 67-69/.
Обговоривши обидві кандидатури, суд вважає за доцільне призначити ліквідатором Приватного підприємства „Цеоліт” арбітражного керуючого Кириліна Михайла Володимировича, який має вищу економічну освіту за спеціальністю „Фінанси”, кваліфікація „спеціаліст з фінансів”, кваліфікацію „бухгалтер” за спеціальністю „Бухгалтерський облік”, а також ліцензію Державного департаменту з питань банкрутства на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії НОМЕР_3 від 29.03.2010.
При виборі кандидатури ліквідатора судом враховано те, що арбітражний керуючий Кирилін М.В., на відміну від Бондаря О.А., виконував повноваження ліквідатора боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; при здійсненні ліквідаційної процедури проводив інвентаризацію майна боржника, збирав інформацію про кредиторів і т.ін., тобто є більш обізнаним про стан справ на підприємстві боржника, а це, на думку суду, дозволить максимально оперативно завершити ліквідаційну процедуру.
Крім того, Кирилін М.В. має невелике навантаження (19 справ, переважно за спрощеною процедурою) та належні організаційно-технічні можливості для виконання обовязків ліквідатора (компютерну та оргтехніку, телефон, автомобіль).
Також, Кирилін М.В. надав суду Договір № 76170001-7056 від 17.10.2011 добровільного страхування своєї відповідальності як арбітражного керуючого перед третіми особами, із доказами сплати страхового внеску /арк. с. 113-117/.
Отже, за інших рівних умов, Кирилін М.В. має певні переваги, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обовязки ліквідатора, а тому суд призначає ліквідатором Приватного підприємства „Цеоліт” арбітражного керуючого Кириліна М.В.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.
Оголошення повинно містити відомості, вказані в частині пятій статті 23 Закону, а також строк подачі претензій та вказівку на те, що ліквідація здійснюється за процедурою, передбаченою положеннями статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Формування реєстру вимог кредиторів та його затвердження здійснюється судом відповідно до загальних положень, передбачених статтями 14-15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 22-24, 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Приватне підприємство „Цеоліт” (ідентифікаційний код 30825495; 99002, м.Севастополь, Мекензеві гори, „Севастопольське РТП”) визнати банкрутом.
2.Відкрити ліквідаційну процедуру строком на 6 (шість) місяців.
3.Призначити ліквідатором Приватного підприємства „Цеоліт” Кириліна Михайла Володимировича (ліцензія серії НОМЕР_3 від 29.03.2010; адреса для листування: АДРЕСА_2).
4.Зобовязати ліквідатора у 10-денний строк із дня винесення даної постанови подати до офіційних друкованих органів (газети „Голос України” або „Урядовий курєр”) оголошення про визнання Приватного підприємства „Цеоліт” (ідентифікаційний код 30825495; 99002, м. Севастополь, Мекензеві гори, „Севастопольське РТП”) банкрутом.
5.Зобовязати ліквідатора здійснити заходи, передбачені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, після завершення ліквідаційної процедури надати суду по готовності на затвердження звіт та ліквідаційний баланс.
До завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених статтями 25-32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, письмово повідомити всіх відомих кредиторів про введення відносно Приватного підприємства „Цеоліт” ліквідаційної процедури.
6.Завершити підприємницьку діяльність Приватного підприємства „Цеоліт”.
7.Припинити повноваження власника майна банкрута та органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.
8.Строк виконання всіх грошових зобовязань Приватного підприємства „Цеоліт” вважати таким, що настав.
9.Нарахування неустойки (штрафу, пені), відсотків та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості Приватного підприємства „Цеоліт” припинити.
10.Вважати не конфіденційними та такими, що не містять комерційну таємницю, звіти про фінансовий стан Приватного підприємства „Цеоліт” (ідентифікаційний код 30825495; 99002, м.Севастополь, Мекензеві гори, „Севастопольське РТП”).
11.Копії даної постанови направити банкруту, ліквідатору, Управлінню з питань банкрутства в АР Крим та м. Севастополі, Державному реєстратору Нахімовської районної державної адміністрації у місті Севастополі (до відома).
Суддя підпис В.О. Головко
Судове рішення № 18854162, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 20.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-1489/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: