Постанова № 18852775, 21.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2011 року 10:26 № 2а-655/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Київського міського центру зайнятості

до Київського державного підприємства «Ізумруд»

про стягнення коштів в розмірі 95364, 45 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Захарченко А.С.

від відповідача не зявився

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київський міський центр зайнятості (далі по тексту - позивач, КМЦЗ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського державного підприємства «Ізумруд»(далі по тексту відповідач, ДП «Ізумруд») про стягнення страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в розмірі 95364, 45 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено норми чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»в частині несвоєчасної сплати страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 3 лютого 2011 року.

У судове засідання, призначене на 3 лютого 2011 року, зявився представник позивача. Відповідач або його уповноважені представники у судове засідання не зявились, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. В звязку з зазначеним та враховуючи приписи статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд даної справи на 21 лютого 2011 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У звязку з незявленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ (далі по тексту Закон України від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ).

Пунктом 2 частини 2 статті 35 Закону України від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ передбачено обовязок роботодавця подавати виконавчій дирекції Фонду в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про: прийняття на роботу працівників; розмір заробітної плати, використання робочого часу працівників, у тому числі прийнятих за направленням державної служби зайнятості з наданням роботодавцю дотації за рахунок коштів Фонду на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю; використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами.

Статтею 38 Закону України від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ встановлено, що роботодавець несе відповідальність за: порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення; несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом; подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду. За порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду накладається штраф у розмірі наданої Фондом суми, використаної з порушенням. Строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", не застосовується. Право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду - центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості та їх заступники.

Згідно зі статтею 39 Закону України від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розробленою відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року №339 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2001 року за №30/5221 (далі по тексту - Інструкція).

Відповідно до пункту 9.11 Інструкції всі спірні питання, що виникають між платниками страхових внесків та органами Фонду з приводу нарахування страхових внесків, пені, стягнення недоїмки, штрафів та адміністративних стягнень, вирішуються в судовому порядку. Подавати позовні заяви та представляти інтереси Фонду щодо стягнення страхових внесків, пені і штрафів у судах мають право Державний центр зайнятості, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Таким чином, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є Київський міський центр зайнятості.

Київське державне підприємство «Ізумруд»зареєстровано в Святошинському районному центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з 21 серпня 1991 року.

Судом на підставі самостійно поданої відповідачем розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2010 року встановлено, що заборгованість зі сплати страхових внесків Київського державного підприємства «Ізумруд»становить 95364,45 грн.

17 грудня 2010 року Святошинським районним центром зайнятості направлено керівнику Київського державного підприємства «Ізумруд»повідомлення № 06-31/8242 з проханням перерахувати заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2010 року у розмірі 95364,45 грн.

Вказана повідомлення отримано відповідачем 28 грудня 2010 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

На час розгляду даного спору заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2010 року у розмірі 95364,45 грн. не сплачено.

З урахуванням зазначеного, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов Київського міського центру зайнятості обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 34 Закону України від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ Фонд зобов'язаний: виплачувати забезпечення та надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом; вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду; контролювати правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю; щорічно складати звіт про результати своєї діяльності та подавати його Кабінету Міністрів України;інформувати застрахованих осіб про результати своєї роботи через засоби масової інформації.

Абзацом 1 пункту 7.2 Інструкції (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контроль на підприємствах, в установах, організаціях, військових формуваннях та у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, грошове забезпечення, повноти нарахування страхових внесків, платіжних документів про перерахування сум страхових внесків на рахунок Фонду, розрахункових та касових документів.

Відповідно до пункту 6.7 Інструкції (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один екземпляр якої подається до центру зайнятості за місцем реєстрації платника.

Усі примірники розрахункової відомості підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства або організації, виконавцем та завіряються печаткою. Другий примірник звіту, завірений центром зайнятості, залишається в бухгалтерії платника страхових внесків.

Відповідно до підпункту 8.1 пункту 8 Інструкції роботодавці зобовязані, зокрема, своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Пунктом 9.7 Інструкції встановлено, що не сплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в дохід Фонду із страхувальника у судовому порядку відповідно до законодавства.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів сплати зазначеної вище суми відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

. ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити.

2. Стягнути з Київського державного підприємства «Ізумруд» (03680, м. Київ, вул. Сімї Сосніних, 11, код ЄДРПОУ 05792885) на користь Київського міського центру зайнятості (м. Київ, вул. Жилянська, 47-б, р/р 37179301900001 в Головному управлінні Державного казначейства України у м. Києві, МФО 820019, код 03491091) грошові кошти в розмірі 95364 (девяносто пять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 45 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.