Постанова № 18852765, 14.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 лютого 2011 року 11:21 № 2а-13167/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 6886, 53 грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2

від відповідача ОСОБА_1

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва (далі по тексту позивач, ДПІ у Дарницькому районі міста Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач, СПД ОСОБА_1.) та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути заборгованість у розмірі 7357,94 грн., з яких 2527,93 грн. заборгованість по податку з доходів найманих працівників та 4358,60 грн. - заборгованість по податку з доходів фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2010 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та зобовязано позивача до 15 жовтня 2010 року подати додаткові докази по справі, а відповідача, протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі подати заперечення проти позову або заяву про визнання позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 31 січня 2011 року.

У судове засідання, призначене на 31 січня 2011 року, зявився представник позивача. Відповідач або його уповноважені представники в судове засідання не зявились, в звязку чим та враховуючи приписи пункту 3 частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд даної справи на 14 лютого 2011 року.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги. Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти наявності вказаної вище заборгованості, у вирішенні питання поклався на розсуд суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 23 березня 2006 року (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дарницькому районі міста Києва проведено виїзну планову перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.03.2006р. по 31.12.2008р., за результатами якої складено Акт від 15.04.2009р. №1764/17/4/НОМЕР_1 (далі по тексту Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем встановлені наступні порушення: статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992р. № 13-92, пункту 19.1 «а»статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р. № 889-IV, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, а саме, у 2007 році відповідачем занижено суму загального річного оподатковуваного доходу на 30955,00 грн., у тому числі: встановлені розбіжності між даними податкових декларацій, поданих відповідачем до органу податкової служби, та даними Книги обліку доходів та витрат № 715/06 від 28.03.2006 року, довідки по формі №1 ДФ на суму 17265,00 грн., а також у 2007 році відповідач відніс до складу валових витрат суму 13690,00 грн., що є перевищенням норми витрат у розмірі 25% від суми валового доходу за 2007 рік, які дозволено віднести до таких за умови відсутності їх документального підтвердження. Вказане стало підставою для нарахування позивачем податкового зобовязання з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності у сумі 4643,25 грн., у тому числі за основним платежем: 4643,25 грн.

Окрім того, за підсумками проведеної перевірки позивачем встановлено порушення відповідачем підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р. № 889-IV, що зумовлено не перерахуванням до бюджету податку з доходів найманих працівників у розмірі 954 грн. за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р., протягом якого відповідач використовував працю одного найманого працівника без утримання податку з доходів фізичних осіб при виплаті на користь останнього заробітної плати.

З урахуванням наведеного позивачем прийняті податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2009 року №0007521704/0/13268, яким визначено податкове зобовязання з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності громадян у розмірі основного платежу 4643,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2009 року №0007531704/0/13196, яким визначено податкове зобовязання з прибуткового податку у розмірі 2862,00 грн., у тому числі за основним платежем 954,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1908,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 23 липня 2009 року, що підтверджується його підписом.

Згідно зі статтею 13 Декрету «Про прибутковий податок з громадян»від 26 грудня 1992 р. оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

У відповідності до пункту 13 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції Українивід 21 квітня 1993 р. N 12, із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 18 травня 1993 р. N 17, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 р. за N 64, загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку N 6 до цієї Інструкції.

При здійсненні інших видів діяльності, включаючи торговельну, така норма не повинна перевищувати 25% від валового річного доходу.

Підпунктом 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»передбачений обовязок платника податку вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

За таких підстав, суд доходить висновку про правомірність визначення відповідачу податкового зобовязання з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності громадян у сумі 4643,00 грн.

Щодо нарахування податку з доходів фізичних осіб суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

Підпунктом 20.3.1 пункту 20.3. статті 20 вказаного Закону встановлено, що особа, на яку покладається відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету згідно з нормами цього Закону є податковим агентом.

Згідно з пунктом 19.2 статті 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” податкові агенти, зокрема, зобовязані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Відповідно до підпункту 17.1.9 пункту 17.1. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обовязкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обовязковою передумовою такої виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобовязання з такого податку, збору (обовязкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких коштів відповідно до закону.

Таким чином, позивач правомірно визначив до сплати відповідачу податкове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі у розмірі 2862,00 грн., у тому числі за основним платежем 954,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1908,00 грн.

На виконання вимог п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачем на адресу відповідача надіслані податкові вимоги: перша податкова вимога від 13.05.2009р. № 1/3093 та друга податкова вимога від 29.06.2009року № 2/4119.

У звязку з неможливістю вручення відповідачу податкових вимог через відсутність за місцезнаходженням платника податника податків (згідно з актами ДПІ в Дарницькому районі м. Києва від 13 травня 2009 року №3093 та від 29 червня 2009 року №2/4119), першу та другу податкові вимоги розміщено на дошці податкових оголошень 28 травня 2009 року та 29 червня 2009 року відповідно.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем часткового сплачено вищенаведений податковий борг у загальному розмірі 471,41 грн.

На час розгляду справи, заборгованість перед бюджетом відповідачем не сплачена у повному обсязі, що підтверджується витягом з облікової картки від 28.01.2011р., та складає 6886, 53 грн.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до часини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1):

- податок з доходів найманих працівників в сумі 2527 (дві тисячі пятсот двадцять сім) грн. 93 коп. на р/р 33214800700003 до Дарницького УДК м. Києва, код 26077885 ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, кодова строка 11010101;

- податок з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності в сумі 4358 (чотири тисячі триста пятдесят вісім) грн. 60 коп. на р/р 33213801700003 до Дарницького УДК м. Києва, код 26077885 у банку ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, кодова строка 11010200.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко