Постанова № 18852637, 12.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 жовтня 2011 року 15:24 № 2а-10097/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Савченко А.І., при секретарі судового засідання Литовці Ю. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

до Відкритого акціонерного товариства «АК Київреконструкція»

про надання дозволу на реалізацію описаних активів платника податків,

за участю представників сторін:

від позивача Косякевич Ю.С.

від відповідача не зявився

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва (далі по тексту позивач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «АК Київреконструкція»(далі по тексту відповідач, ВАТ «АК Київреконструкція») та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд надати дозвіл на реалізацію описаних активів ВАТ «АК Київреконструкція»на суму податкового боргу у розмірі 3753537, 52 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2011 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справи та зобовязано позивача подати до 10 серпня 2011 року додаткові документи по справі.

17 серпня 2011 року представником позивача через канцелярію суду на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2011 року подано додаткові документи до матеріалів справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 вересня 2011 року відкрито провадження у в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 22 вересня 2011 року.

Судове засідання, призначене на 22 вересня 2011 року, відкладалось на 12 жовтня 2011 року, у звязку з неявкою представника відповідача.

У судове засідання, призначене на 12 жовтня 2011 року, зявився представник позивача. Відповідач або його уповноважені представники в судове засідання не зявились. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Враховуючи приписи статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відклав розгляд справи на 12 жовтня 2011 року.

В судовому засіданні 12 жовтня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «АК Київреконструкція»є юридичною особою, зареєстроване Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією 10.04.1995р. та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Оболонському районі м. Києва.

Станом на момент розгляду справи у суді заборгованість відповідача з орендної плати з юридичних осіб складає 3753537, 52 грн. в тому числі пеня у розмірі 3058, 27 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про заборгованість від 11.07.2011р.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі по тексту Закон України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни, допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи повязані з утриманням обєктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ встановлено, що податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Так, відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 6.2.4. пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, позивачем на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу №1/3643 від 04.11.2008р. на суму 94255, 20 грн. та другу податкову вимогу №2/1 від 08.01.2009р. на суму 312248, 74 грн., які були отримані відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач визначеного у податкових вимогах зобовязання не погасив.

Отже, позивачем вчинені усі дії у межах своїх повноважень щодо стягнення боргу у добровільному порядку.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Так, на підставі зазначеної вище норми Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, заступником начальника ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято рішення № 61 від 17.04.2009р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Відповідно до підпункту 8.2.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, право податкової застави виникає у разі: неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації; несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

З урахуванням положень вказаної статті, право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Як вбачається з листа ВАТ «АК Київреконструкція», зареєстрованого в ДПІ у Оболонському районі м. Києва 13.11.2009р. за №20548/10, в звязку з виникненням заборгованості по податку на землю і в наслідок несплати у встановлені строки суми податкових зобовязань до державного бюджету загальною сумою 1500300, 00 грн., запропонувало у податкову заставу активи підприємства, а саме будівлю за адресою: вул. Молодогвардійська, 11-Е.

Оскільки заходи податкового органу спрямовані на погашення суми податкового боргу відповідача не призвели до позитивного результату, податковим керуючим 16.11.2009р. складено Акт опису активів ВАТ «АК Київреконструкція», на які поширюється право податкової застави №748 (склад з підвалом загальною площею 522, 80 кв.м, який належить підприємству на праві власності на підставі реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна за реєстровим номером № 3178 П від 05.01.2004р.) і які знаходяться за адресою м. Київ, вул. Молодогардійська, 11, про що зроблено запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 17.11.2009р. № 25350410).

З зазначеним актом відповідач був ознайомлений, про що свідчить підпис службової особи платника податків.

Згідно з підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Оскільки податковий борг відповідача з орендної плати з юридичних осіб у сумі 3753537, 52 грн. рахувався за відповідачем ще за дії Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ і залишився не погашеним на момент набрання чинності Податковим кодексом України, податковий орган, відповідно до статті 20 Податкового кодексу України, звернувся до суду з вимогою надати дозвіл на реалізацію описаних активів ВАТ «АК Київреконструкція».

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Враховуючи вищезазначене та відсутність доказів сплати відповідачем усієї суми податкового боргу, а також з метою погашення усієї суми податкового боргу, суд вважає за доцільне надати дозвіл податковому органу на реалізацію описаних активів ВАТ «АК Київреконструкція».

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Надати дозвіл на реалізацію описаних активів Відкритого акціонерного товариства «АК Київреконструкція»(01044, м. Київ, вул. Горького, 5, код ЄДРПОУ 03335623) на суму податкового боргу у розмірі 3753537, 52 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко