Постанова № 18852639, 11.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 жовтня 2011 року № 2а-12472/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "ЯН"

до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

про визнання протиправними та скасування рішень № 0000142330 та 0000152330 від 25.02.2011 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Ян»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень №№0000142330, №0000152330 від 25.02.2011р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та зазначив, що оскаржувані податкової повідомлення рішення підлягають скасуванню, оскільки в Акті перевірки №35/23-304/20036365 від 11.02.2011р. зроблений невірний висновок щодо неправомірності віднесення позивачем до складу валових витрат витрати на маркетингові послуги по пошуку покупців та недоведеності підприємством витрат, що були понесені за договором з компанією Continental Limited»(Великобританія) на загальну суму 240065 гривень.

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що перевіркою зроблено висновок, що ПП "ЯН" в порушення вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4, ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" занижено податок на додану вартість (з урахуванням від'ємного значення попереднього періоду) на загальну суму 48013 грн. та в порушення вимог пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено податок на прибуток підприємства за 2008 рік на загальну суму 60016 грн., внаслідок чого винесені оскаржувані податкові повідомлення рішення №0000142330, №0000152330 від 25.02.2011р.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (далі-Відповідач) проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Ян»(код за ЄДРПОУ 20036365) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р.

За результатами даної перевірки Відповідачем був складений Акт 11.02.2011 року № 35/23-304/20036365, у висновках даного акту було зазначено порушення:

1) пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за 2008 рік на загальну суму 60016 грн., в т.ч. наростаючим підсумком по періодах:

-за 3 квартали 2008р. на суму 60016 грн. (в т.ч. 3 квартал 2008р. в сумі 60016 грн.);

-за 11 місяців 2008р. на суму 60016 грн. (в т.ч. 3 кв. 2008р. в сумі 60016 грн., жовтень-листопад 2008р. 0 грн.);

-за 2008 рік на суму 60016 грн. (в т.ч. 3 кв.- 2008р. в сумі 60016 грн., 4 кв.- 2008р. 0 грн.).

2)пп.7.4.1. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97- ВР від 03.04.1997р. із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість(з урахуванням від'ємного значення попереднього періоду) на загальну суму 48013 грн. в т.ч. по періодах: -серпень 2008 року в сумі 2962 грн.,

-вересень 2008 року в сумі 34698 грн.,

-листопад 2008 року в сумі 10353 грн.

В акті перевірки зазначено, що понесення платником податків витрат на маркетингові послуги не обумовило отримання ним економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність, оскільки господарські операції між СП ООО FARMA»та ПП «Ян»не є наслідком маркетингових досліджень вищезазначених підприємств, а є наслідком виконання підприємствами взаємних зобов'язань при купівлі-продажу товарів по договору №15 від 26.09.2007р.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що ПП «ЯН»завищено валові витрати внаслідок безпідставного включення до їх складу сум вартості послуг по пошуку покупців в сумі 240065 грн. Дані порушення вплинули на формування податкового кредиту з ПДВ, в результаті чого встановлено його завищення (з урахуванням від'ємного значення попереднього періоду) в загальній сумі 48013,00 грн., в т.ч. по періодах: серпень 2008 р. в сумі 2962 грн.. вересень 2008р.- 34698 грн., листопад 2008 р. - 10353 грн.

На підставі висновків даного акту Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва та згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, винесені оскаржувані податкові повідомлення рішення:

- №0000152330 від 25.02.2011р., яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 60017,00 грн., в т.ч. 48013 грн. основного платежу, 12004 грн. штрафних санкцій.

- №0000142330 від 25.02.2011р., яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 75020,00 грн., в т.ч. 60016 грн. основного платежу, 15004 грн. штрафних санкцій.

За наслідками процедури адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення - рішення залишені без змін, скарги без задоволення.

Правомірність вказаних повідомлень рішень є предметом даного спору.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про відсутність в даному випадку правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Як свідчать обставини справи, між ПП «ЯН»(Замовник) та Компанією Continental Limited»(Виконавець, Великобританія) було укладено договір про надання маркетингових послуг №1 від 05.10.2006р.

Згідно з умов Договору Замовник доручає і оплачує. Виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги по пошуку покупців лікарських засобів та виробів медичного призначення. Загальна вартість послуг по даному Договору визначається згідно з актами виконаних робіт.

На виконання умов договору №1 від 05.10.2006р, компанією ord Continental Limited»(Великобританія), було надано:

1.Звіт від 05.09.2007р. про виконання умов договору №1 від 05.10.2006р., згідно з яким в результаті пошуку покупців рекомендовано для практичного використання наступний покупець - СП ООО «SHARQ FARMA». ПП «ЯН»було укладено з СП ООО FARMA»Договір №55 від 21.11.2006р. на поставку медикаментів (лікарських засобів) та виробів медичного призначення, тобто Звіт від 05.09.2007р. складено після укладання договору №55 від 21.11.2006р. на поставку медикаментів з СП ООО HARQ FARMA».

2. Звіт від 25.06.2008р., згідно з яким в результаті пошуку покупців рекомендовано для практичного використання наступний покупець СП ООО FARMA».

Проте, ПП «ЯН»фактично було укладено з СП ООО FARMA»Договір №15 від 26.09.2007р. на поставку медикаментів (лікарських засобів) та виробів медичного призначення, тобто звіт від 25.06.2008р. складено після укладання договору №15 від 26.09.2007р. на поставку медикаментів з СП ООО FARMA».

Згідно п 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. №283/97-ВР визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» неодмінною характерного рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

У відповідності до пп.5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті».

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених, нарахованих протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, встановлених підпунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь (прибуток, дохід) від придбаних послуг. За відсутності останнього, немає підстав для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій . Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми): дату і місце складання: назву підприємства, від імені . якого складено документ: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено в акті перевірки, в актах здачі-прийому послуг №2 від 28.09.2007р.. №03 від 02.07.2008р. не зазначено місце складання вищезазначених актів. Також згідно табелів обліку робочого часу за відповідний період посадові особи підприємства не перебували у відрядженні.

Таким чином, понесення платником податків витрат на маркетингові послуги не обумовило отримання ним економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність, оскільки господарські операції між СП ООО « SHARQ FARMA »та ПП «ЯН», не є наслідком маркетингових досліджень вищезазначених підприємств, а є наслідком виконання підприємствами взаємних зобов'язань при купівлі-продажу товарів по договору №15 від 26.09.2007р. Крім того, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що Договір №15 від 26.09.2007 року в графі предмет договору є загальним і деталізується лише в специфікаціях до договору, ідентично до раніш укладеного договору з СП ООО « SHARQ FARMA»№55 від 21.11.2006 року.

З огляду на викладене вище, суд погоджується з висновком акту перевірки позивача про те, що задекларований позивачем розмір валових витрат на послуги з пошуку покупців по акту № 03 від 02.07.2008р. є економічно невиправданим.

Суд погоджується також з висновками акту перевірки, щодо завищення ПП «Ян»валових витрат внаслідок безпідставного включення до їх складу сум вартості послуг по пошуку покупців в сумі 240065,00 грн.

Дані порушення вплинули на формування податкового кредиту з ПДВ, оскільки відповідно до пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»підприємство має право на податковий кредит в разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначайтеся для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку х таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, позивачем в порушення вимог пп. 7.4.1, п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість занижено податок на додану вартість (з урахуванням, від'ємного значення попереднього періоду) на загальну суму 48 013 грн., в т.ч. по періодах: серпень 2008 р. в сумі 2962,00 грн.. вересень 2008р.-34698.00 грн., листопад 2008 р - 10353.00 грн.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1. 54.3.2, 54.3.5. 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача та правомірність збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість та податку на прибутку та винесення ДПІ у Подільському районі м. Києва податкових повідомлень рішень від 25.02.2011р. №0000152330, №0000142330.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва в даному випадку не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову ПП «Ян».

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович