Постанова № 18852234, 01.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 липня 2011 року № 2а-3909/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., суддів Баранова Д.О., Кузьменка В.А., при секретарі судового засідання Шмігелю Т.В., розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі міста Києві №0005602303/0 від 30.07.2010 та №0005602303/1 від 04.11.2010.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01.07.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 05.07.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

19.07.2010 за результатами планової виїзної документальної перевірки ТОВ«Господарник»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.01.2008 по 31.03.2010 ДПІ у Шевченківському районі міста Києві було складено Акт № 1792/2303/30971302 (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та, як наслідок, завищення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2008 ріку сумі 2931607,00 грн., заниження податку на прибуток за 2009 рік у розмірі 717132,00 грн.

В подальшому, на підставі Акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Києва винесені податкові повідомлення-рішення №0005602303/0 від 30.07.2010 та №0005602303/1 від 04.11.2010, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1442149,00грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 725017,00 грн.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як видно з Акту перевірки підставою для висновку ДПІ у Шевченківському районі м.Києва про порушення ТОВ «Господарник»пп. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та, відповідно, про завищення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2008 рік у сумі 2931607,00 грн. і заниження податку на прибуток за 2009 рік у розмірі 717132,00 грн. стало неприйняття до розгляду під час перевірки уточнюючих розрахунків податкових зобовязань у звязку із виправленням самостійно виправлених помилок за 2009 рік №208703 від 25.05.2010 та відповідно за 1 квартал 2010 року № 208702 від 25.05.2010.

Судом встановлено, що 06.02.2008 ТОВ «Господарник»подано до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва Декларацію з податку на прибуток підприємства за 2007 рік (далі - Декларація за 2007 рік), в якій ТОВ «Господарник»задекларувало загальну суму валових витрат за 2007 рік у розмірі 94 515 948, 00 грн.

У звязку з виявлення у травні 2008 року помилок у вказаній Декларації за 2007 рік, 07.05.2008 позивачем подано до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2007 рік (далі Уточнюючий розрахунок за 2007 рік), в якому ТОВ «Господарник»вказав невраховані ним в обчисленні валових витрат за 2007 рік витрати у розмірі 2931607,00грн., код рядка Декларації за 2007 рік : 04.13.

Як видно з матеріалів справи, витрати, відображені в уточнюючому розрахунку за 2007 рік у розмірі 2 931 607, 00 грн., стосуються витрат по сплаті процентів за користування кредитними коштами отриманими від банків України (надалі - боргові зобов'язання), з яких: 124871,42 грн. витрати, пов'язані з виплатою процентів за борговими зобов'язаннями в III кварталі 2007 року, 2806735,58 грн. витрати, пов'язані з виплатою процентів за борговими зобов'язаннями в IV кварталі 2007 року.

Твердження відповідача про непідтвердженість витрат ТОВ «Господарник»у розмірі 2 931 607, 00 грн. відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не відповідає дійним обставинам справи та спростовується відповідними кредитними договорами, картками рахунків, банківськими виписками та платіжними дорученнями, копії яких залучені до матеріалів справи.

12.05.2008 року ТОВ «Господарник»подано до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва звітну Декларацію з податку на прибуток підприємства за І кв. 2008 року (далі Декларація за І квартал 2008 року), в якій в рядку 04.9 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»ТОВ «Господарник»до складу валових витрат віднесло витрати у розмірі 2 931 607, 00 грн., які виникли в попередньому звітному періоді.

В подальшому, ТОВ «Господарник»подано до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва:

уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2009 рік (вх. №208703 від 25.05.2010), в якому ТОВ«Господарник» вказав невраховані ним в обчисленні валових витрат за 2009 рік витрати у розмірі 127 184 404,00 грн., з яких витрати І кв. 2009р. 27 233 910,00 грн., витрати II кв. 2009р. 24 826 530,00 грн., витрати III кв. 2009 р. 47 987 947,00 грн., витрати IV кв. 2009р. 27 136 017, 00 грн.;

уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за І кв. 2010р. (вх. №208702 від 25.05.2010), в якому ТОВ«Господарник»вказав невраховані ним в обчисленні валових витрат І кв. 2010 р. витрати у розмірі 118063838,00грн., з яких витрати І кв. 2010р. 297160,00 грн., витрати у розмірі 117766678,00 грн., які виникли в попередньому податковому році.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до абз. 1-3 п. 17.2. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Враховуючи, що Уточнюючі розрахунки за 2007 рік, 2009 рік та І квартал 2010 року були подані ТОВ «Господарник»до початку його перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, а доказів невизнання вказаних податкових розрахунків як податкової звітності не надано, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача належних правових підстав для неврахування даних вказаних уточнюючих розрахунків при обчисленні валових витрат за відповідні податкові періоди, а відтак і для висновку про завищення позивачем відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2008 ріку сумі 2931607,00 грн. та про заниження податку на прибуток за 2009 рік у розмірі 717132,00 грн.

Судом не приймається посилання ДПІ у Шевченківському районі м.Києва на подання позивачем Уточнюючих розрахунків не за відповідні звітні податкові періоди, а за 2007 та 2009 роки в цілому, як на підставу для відмову у задоволенні позову, оскільки за змістом п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»податкова декларація про прибуток за звітний період розраховується наростаючим підсумком, а відтак допущення платником податків помилки у розрахунку податкового зобовязання з податку на прибуток в одному звітному періоді зумовлює помилки у всіх наступних податкових періодах та, відповідно, обумовлює подання уточнюючих розрахунків за відповідний рік в цілому.

Крім того, судом не приймається посилання відповідача на відсутність зауважень зі сторони ТОВ «Господарник»до Акту № 1951/2304/30971302 від 21.07.2008р. про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Господарник», код ЄДРПОУ 30971302 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2007, оскільки невідображення податковим органом у акті перевірки факту заниження платником податків валових витрат не може бути підставою для позбавлення субєкта господарювання права на виправлення самостійно виявлених помилок у попередніх податкових періодах, передбаченого п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, зазначений в Акті перевірки висновок ДПІ у Шевченківському районі міста Києві про порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та, як наслідок, завищення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2008 ріку сумі 2931607,00 грн., заниження податку на прибуток за 2009 рік у розмірі 717132,00 грн., є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення безпідставними та неправомірними.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним податкових повідомлень-рішень №0005602303/0 від 30.07.2010 та №0005602303/1 від 04.11.2010.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Водночас, з аналізу п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України видно, що вимога про визнання нечинним рішення може стосуватися лише нормативно-правового акта, а вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) індивідуального акта (рішення) виключає вимогу про скасування цього ж акта, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають. Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом скасування спірних податкових повідомлень-рішень №№0005602303/0 від 30.07.2010 та №0005602303/1 від 04.11.2010, прийнятих ДПІ у Шевченківському районі міста Києва.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник»задовольнити повністю.

2.Скасувати податкові повідомлення-рішення №0005602303/0 від 30.07.2010 та №0005602303/1 від 04.11.2010, прийняті Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя К.С. Пащенко

Судді Д.О. Баранов

В.А. Кузьменко