Постанова № 18851235, 19.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 жовтня 2011 р. № 2-а- 11522/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого Судді Архіпової С.В.

при секретарі Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача Доля О.В., Чіжевська О.В.,

представника відповідача Іванов О.А., Кудріна Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Комунальне підприємство "Чугуїввода"

до Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області

про визнання дій протиправними ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Комунальне підприємство «Чугуїввода» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до відповідача, Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області та просив визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірок по деклараціям з ПДВ № 3710 від 19.02.2010р., № 5178 від 22.03.2010р., № 9001166558 від 19.04.2010р., № 9001855495 від 20.05.2010р.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що подає податкову декларацію з податку на додану вартість щомісячно. Позивачем подано декларації з ПДВ № 3710 від 19.02.2010 р., № 5178 від 22.03.2010 р., № 9001166558 від 19.04.2010 р., № 9001855495 від 20.05.2010 р.

Позивач зазначає, що відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», який мав чинність на момент подання декларації з ПДВ, податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

Однак відповідач, всупереч вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», наказу ДПА України від 18.04.2008 N 266 не провів камеральну перевірку, чим порушив порядок (процедуру) узгодження (перевірки) повноти податкового зобов'язання. Крім того, якщо за результатами камеральної перевірки виявлені порушення (помилки), працівник підрозділу оподаткування юридичних (фізичних) осіб запрошує платника ПДВ для складання акта камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість та направляє повідомлення-рішення. Але зазначені дії податкового органу не були здійснені, що є протиправним.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем проведено дві невиїзні документальні перевірки позивача, за результатами проведення яких складено акт № 1525/1522/36555336 від 03.12.2010 року та акт № 11522/36555336 від 23.12.2010 р., проте документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом. Також право на проведення документальної перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної перевірки, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Проте позивач зазначає, що відповідачем наказ керівника податкового органу про проведення документальних невиїзних перевірок та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення таких перевірок позивачу не вручалися, в звязку з чим позивач вважає, що у податкового органу в даному випадку не було законних підстав для проведення зазначених перевірок.

Таким чином дії відповідача щодо проведення перевірок за деклараціями з ПДВ позивач вважає протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність в їх задоволенні відмовити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що позивач - Комунальне підприємство «Чугуїввода» зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Чугуївської міської ради Харківської області 01.09.2009 р. та взятий на облік як платник податків Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області, є платником податку на додану вартість.

23.12.2010р. фахівцями Чугуївської ОДПІ в Харківській області проведено документальну невиїзну перевірку з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання, за результатами якої складено акт від 23.12.2010р. № 11522/36555336. Згідно висновків зазначеного акту перевірки встановлено порушення абз. 1 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягає у несвоєчасній сплаті узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість, нарахованих згідно податкової декларації № 9001855495 від 20.05.2010р. по строку сплати 31.05.2010р. на суму 13571,00 грн.

Раніше, 03.12.2010р. фахівцями Чугуївської ОДПІ в Харківській області проведено документальну невиїзну перевірку з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання, за результатами якої складено акт від 03.12.2010р. № № 1525/1522/36555336. Згідно висновків зазначеного акту перевірки встановлено порушення абз. 1 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягає у несвоєчасній сплаті узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість, нарахованих згідно податкової декларації № 3710 від 19.02.2010р. по строку сплати 02.03.2010р. на суму 41225,00 грн., податкової декларації № 5178 від 22.03.2009р. по строку сплати 30.03.2009р. на суму 38466,00 грн. та податкової декларації № 9001166558 від 19.04.2009р. по строку сплати 30.04.2009р. на суму 547457,00 грн.

Як встановлено судом позиція позивача щодо неправомірності дій відповідача по проведенню зазначеної перевірки полягає в тому, що податковий орган всупереч вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», що був чинним на час здійснення перевірки, наказу ДПА України від 18.04.2008 N 266 не провів камеральну перевірку, чим порушив процедуру узгодження (перевірки) повноти податкового зобов'язання. Крім того, якщо за результатами камеральної перевірки виявлені порушення (помилки), працівник підрозділу оподаткування юридичних осіб запрошує платника ПДВ для складання акта камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість та направляє повідомлення-рішення. Але зазначені дії податкового органу не були здійснені, що, на думку позивача, є протиправним.

Крім того позивач вказує, що відповідачем проведено дві невиїзні документальні перевірки, а відповідно до чинного законодавства України документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом. Право на проведення документальної перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної перевірки. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Однак, позивач зазначає, що відповідачем йому не був вручений наказ керівника податкового органу про проведення документальних невиїзних перевірок та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення таких перевірок. Отже, на його думку, у податкового органу в даному випадку не було законних підстав для проведення зазначених перевірок.

Позивач посилається на норми п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно яких податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Законом, - календарний квартал з урахуванням, зокрема, того, що в разі реєстрації особи платником податку з дня, іншого ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця. Таким чином, перевірка податкової декларації суб'єкта господарювання має бути проведена не пізніше тридцятого дня з дати подання декларації.

Беручи до уваги строк проведення перевірки (03.12.2010 р. та 23.10.2010 р.) по податковим деклараціям з ПДВ № 3710 від 19.02.2010 р., № 5178 від 22.03.2010 р., № 9001166558 від 19.04.2010 р., № 9001855495 від 20.05.2010 р. та враховуючи податкові періоди, визначені п.п.7.8.1. п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач зазначає про порушення відповідачем строків проведення перевірки за податковими деклараціями за лютий-квітень, травень.

Проте з такою позицією погодитися не можна з огляду на те, що згідно з п.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 р. N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за N 925/11205, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

До проведення невиїзних документальних перевірок, на підставі статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", позивача було запрошено листами, копії яких та докази про їх вручення долучено до матеріалів справи. Для проведення перевірок позивач не з'явився, про що складено акти неявки посадових осіб для проведення невиїзної документальної перевірки, які надіслано поштою відповідно до п.4.9 зазначеного Порядку. Копії зазначених актів та докази щодо їх вручення наявні в матеріалах справи.

При проведенні невиїзних документальних перевірок з ПДВ за період з 02.03.2010р. по 29.10.2010р. та з 31.05.2010р. по 24.11.2010р. встановлено, що актом перевірки від 03.12.2010 №1525/1522/3655536 та від 23.12.2010р. №1645/1522/3655536 встановлено порушення абз. 1 п.ц.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями, що мав чинність до 01.01.2011р., згідно якого передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону, відповідно якого, податкові декларації за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно п.5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Судом встановлено, що позивачем несвоєчасно здійснено сплату узгоджених податкових зобов'язань по деклараціях з ПДВ: декларація № 3710 від 19.02.2010р. строк сплати 30.03.2010р. в сумі 43142,00 грн., переплата на дату граничного терміну сплати 1917,00 грн., внаслідок чого виник податковий борг у сумі 41225,00 грн.; декларація,№ 5178 від 22.03.2010р. строк сплати 30.03.2010р. в сумі 38466,00 грн., переплата на дату граничного терміну сплати 0,00 грн., внаслідок чого виник податковий борг у сумі 38466,00 грн.; декларація № 9001166558 від 19.04.2010р. строк сплати 30.04.2010р. в сумі 57457,00 грн., переплата на дату граничного терміну сплати 0,00 грн., внаслідок чого виник податковий борг у сумі 57457,00 грн.; декларація № 9001855495 від 20.05.2010р. строк сплати 31.05.2010р. в сумі 13571,00 грн., переплата на дату граничного терміну сплати 0,00 грн.„ внаслідок чого виник податковий борг у сумі 13571,00 грн.

Відповідальність за несвоєчасну сплату узгоджених сум передбачена п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в звязку з чим за результатами акту невиїзної документальної перевірки від 03.12.2010 №1525/1522/3655536 прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2011р. №0002031522/0 на суму штрафних санкції 68574,2 грн. На підставі розгляду акту невиїзної документальної 23.12.2010 №1645/1522/3655536 прийнято повідомлення-рішення від 31.12.2011р. №0002101522/0 на суму штрафних санкції 6785,52 грн.

Твердження позивача про те, що він не отримував податкові повідомлення-рішення, які прийняті за результатами розгляду актів перевірок суд не враховує, оскільки відповідачем надано поштові відправлення, що засвідчують факт отримання вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Суд враховує, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції, чинній на момент здійснення перевірок, передбачено право податкового органу здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі). Як встановлено з актів перевірок в даній справі, при їх проведенні відповідач керувався п. 1 ст. 11 зазначеного Закону, вимоги якої ним дотримано, перевірки проведено в звязку з наданими податковими деклараціями.

Доводи позовної заяви висновків суду не спростовують, при розгляді справи доказів, які б вказували на незаконне та необґрунтоване проведення перевірки судом не виявлено.

Суд зауважує, що будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення субєкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіривши оскаржувані в даній справі дії відповідача щодо проведення перевірок, суд дійшов висновку, що відповідачем, як субєктом владних повноважень, суду в повній мірі доведено їх законність та обґрунтованість, в звязку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 21 жовтня 2011 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова