Постанова № 18850390, 18.10.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/2512/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до фермерського господарства «ОСОБА_1»про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 2599,26 грн. та надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулась Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області до фермерського господарства «ОСОБА_1»про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 2599,26 грн. та надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно облікових карток та довідки про суми податкового боргу станом на 16.03.2011р. відповідач має податковий борг в загальній сумі 2599,26 грн. Позивач обґрунтовує свої вимоги, зіславшись на обставини, які зазначені у позовній заяві (а.с.3-6).

На адресу суду 18.10.2011 року від представника Роздільнянської МДПІ Одеської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника та просили розглянути справу у порядку письмового провадження (а.с.50).

Відповідач в судові засідання 16.09.2011 року та 18.10.2011 року не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи (а.с.45,50), а тому на підставі положень ст.128 КАС України справа слухалась за його відсутності за наявними в справі доказами.

Дослідивши наявні в справі письмові докази суд доходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Позивач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та відповідно до ст.ст. 7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій у тому числі й в судовому порядку, а тому справи за позовами щодо стягнення податкової заборгованості на підставі п.5 ч.2 ст.17, п.5 ч.4 ст.50 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 року регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Згідно п.п. 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПКУ, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Фермерське господарство «ОСОБА_1»зареєстровано Роздільнянською районною державною адміністрацією 02.06.2009 року, що підтверджується копією Витягу з ЄДР (а.с.9) та взято на облік платника податків до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області за №6811 від 03.06.2009 року (а.с.10).

Згідно з п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.36.5 ст.36 цього ж Кодексу відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з облікових карток (а.с.18-19) та довідки №3977/24 від 16.03.2011 року (а.с.16), відповідач має податковий борг в сумі 2599,26 грн., який виник в результаті несплати узгоджених сум грошових зобовязань, нарахованих згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №16029 від 25.08.2010 року (а.с.14-15).

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Роздільнянською МДПІ Одеської області було надіслано відповідачу податкову вимогу №4 від 12.01.2011 року на суму 1902,60 грн., яка була отримана головою ФГ «ОСОБА_1» (а.с.13).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Підпунктом 14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Тобто, здійснення передбачених ст. 95 Податкового кодексу України заходів щодо стягнення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків можливе за умови якщо на це майно поширена податкова застава на підставах та умовах визначених саме Податковим кодексом України.

У відповідності до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України.

Згідно п. 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Із наведеного вбачається, що податковий орган може поширити податкову заставу на будь-яке майно платника податків, крім передбачених випадків, а також на майно, яке платник податків набуде у майбутньому.

При цьому встановлено обмеження, згідно якого податкова застава поширюється на майно, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Пунктом п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Порядок складання та форма акту опису майна визначені “Порядком застосування податкової застави органами державної податкової служби”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 N 1043 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1438/18733.

Згідно з п. 2.1 вказаного Порядку встановлено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу державної податкової служби і надається платнику податків, що має податковий борг.

Пунктом 2.2 вказаного Порядку передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за відповідною формою (додаток 2). Акти опису реєструються у відповідному журналі (додаток 3). Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутній наказ начальника Роздільнянської МДПІ Одеської області про призначення податкових керуючих та акт опису активів, на які поширюється право податкової застави; позивачем не надано рішення органу державної податкової служби про опис майна у податкову заставу та акт опису майна, що є додатком 2 до “Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби”. Крім того, згідно п. 89.8 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Позивачем наданий витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №30035756 від 19.01.2011 року, з якого вбачається відсутність зареєстрованого обтяження позивачем майна відповідача.

Таким чином, із наведеного вбачається, що право податкової застави поширене без дотримання вимог Податкового кодексу України та “Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби”.

З огляду на вищенаведене та погоджуючись із наявністю у відповідача податкового боргу у сумі 2599,26 грн., суд вважає, що позивачем не здійснені належним чином всі необхідні заходи, що передують зверненню податкового органу до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав Позивача є задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 2599,26 грн., у звязку із чим позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 94, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до фермерського господарства «ОСОБА_1»- задовольнити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства «ОСОБА_1»(код ЄДРПОУ 36527670, індекс 67430, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Степанівка, р/р 26008032000001, ПАТ «Імексбанк») на користь Держави до бюджету заборгованість у сумі 2599 (дві тисячі пятсот девяносто девять) гривень 26 коп. на рахунок 33217812700391 в ГУДКУ в Одеській області, код платежу 13050200, одержувач платежу УДК у Роздільнянському районі Одеської області, МФО 828011

.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Бутенко А.В.

18 жовтня 2011 року