Ухвала суду № 18849119, 20.10.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

20.10.2011 р.№ 2а-4871/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Русенко І.Я.,

представника позивача Петролюка А.М.,

представника відповідача Карпина Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом Приватного підприємства «Електросвіт-Ю»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Електросвіт-Ю»звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача по проведенню документальної невиїзної перевірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно з додатком № 5 до декларації з ПДВ за грудень 2010 року, які викладені в акті від 07.04.2011 року № 803/15-2/36738644 «Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Електросвіт-Ю (код ЄДРПОУ - 36738644)»щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно з додатком № 5 до декларації з ПДВ за грудень 2010 року», а також визнання протиправними дій відповідача при визнанні нікчемними та фіктивними правочинів між позивачем та підприємствами-постачальниками, підприємствами-покупцями та відсутності у позивача обєкту оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками в розумінні ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Електросвіт-Ю»щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно з додатком № 5 до декларації з ПДВ за грудень 2010 року складено акт від 07.04.2011 року № 803/15-2/36738644, в якому, на думку позивача, відповідачем викладено неправомірні висновки.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що висновки викладені в акті перевірки не є рішенням субєкта владних повноважень, не породжує будь-яких прав і обовязків осіб, а тому не можуть бути предметом спору.

Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечив з тих підстав, що предметом позову є оскарження дій та бездіяльності відповідача при відображенні в акті перевірки протиправних висновків.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що клопотання відповідача підлягає задоволенню, а провадження у справі закриттю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ПП «Електросвіт-Ю»підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно з додатком № 5 до декларації з ПДВ за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 07.04.2011 року № 803/15-2/36738644.

Під час проведення вказаної перевірки відповідач дійшов висновку, що позивачем порушено ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг. Товари та послуги за вказаними правочинами не були придбані в порушення ст.ст. 662, 655, 656 Цивільного кодексу України. Перевіркою також встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», про що викладено в акті від 07.04.2011 року № 803/15-2/36738644.

З матеріалів справи вбачається, що позивач обґрунтовує позовні вимоги неправомірністю дій відповідача щодо викладення в акті перевірки від 07.04.2011 року №803/15-2/36738644 висновків про нікчемність, фіктивність правочинів та відповідні висновки про відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість». Таким чином, суд встановив, що спір між сторонами виник з приводу правомірності висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

Суд зазначає, що адміністративне судочинство, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України спрямоване на захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень зі сторони субєктів владних повноважень.

З положень ч.ч. 1, 2 ст. 17 КАС України вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у звязку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у звязку з публічним формуванням субєкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У контексті положень ч. 2 ст. 17 КАС України, рішеннями субєкта владних повноважень є нормативно-правові акти та правові акти індивідуальної дії. Під нормативно-правовим актом слід розуміти офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це субєктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер та розрахований на неодноразове застосування. Правовим актом індивідуальної дії є виданий субєктом владних повноважень офіційний письмовий документ, прийнятий на виконання нормативно-правового акта, дію якого поширено на конкретних осіб, та/або, які стосуються конкретної ситуації і є актом одноразового застосування норм права.

При цьому, в розумінні ст. 17 КАС України, акт перевірки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії і не тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обовязків у позивачів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що акт перевірки не є рішенням субєкта владних повноважень (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії), а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Дії відповідача щодо викладення в акті перевірки висновків стосуються фіксування результатів перевірки, а також формування самого акту, не створює для позивача прав та обовязків. Такі дії є процедурними, не носять правового характеру та не мають самостійного юридичного значення, а тому не є діями в розумінні ст. 17 КАС України, які можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.

В судовому засіданні судом встановлено, що за результатами проведення перевірки та складення акту перевірки жодних рішень відповідачем щодо донарахування позивачу податкових зобовязань не приймалось.

Отже, вимоги позивача стосовно визнання протиправними дій відповідача по викладенню висновків в акті перевірки не можуть бути самостійним предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки безпосередньо випливають з акту перевірки, є його частиною, та за своєю правовою природою нерозривно повязані з останнім.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен розяснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Суд звертає увагу, що цей спір не підлягає розгляду в судовому порядку, незалежно від виду судочинства, а тому при закритті провадження у справі, підстави для зазначення компетентного суду відсутні.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задовольнити.

2. Закрити провадження у справі № 2а-4871/11/1370 за позовом Приватного підприємства «Електросвіт-Ю»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова про визнання протиправними дій.

3. Розяснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Гулик А.Г.

З оригіналом згідно

Суддя Гулик А.Г.