Постанова № 18847445, 19.10.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2011 року 10:50 Справа № 2а-0870/6681/11

Запорізький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Малиш Н.І.,

при секретарі Рожик О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 травня 2011 №0000321720,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 11.04.2011;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №1/10/10-010 від 17.05.2011;

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернувся фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі Позивач або ФОП ОСОБА_1) з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області (далі Відповідач або ДПІ у Запорізькому районі) про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення від 27 травня 2011 року №0000321720.

Свої вимоги Позивач виклав в позовній заяві, зокрема зазначив, що причиною нарахування податкового зобов'язання податковим повідомленням - рішенням, яке оскаржується, послугували висновки, викладені в п. 1.15 (арк. 14 - 39 акту перевірки) та в п 2.5.2 «Податковий кредит» акту перевірки (арк. 52 - 57). Суть порушень на думку ДПІ у Запорізькому районі полягає у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту січня та лютого 2010 року сум ПДВ по податковим накладним, в яких невірно заповнений реквізит порядковий номер, а також жовтня 2009 року - березня 2010 року сум ПДВ згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ «ЗНТК», ТОВ «Жестен», ТОВ «НМП 2009», ТОВ «Олді Трейд», які не пов'язані з веденням фінансово - господарської діяльності. А також в звязку з фіктивністю та нікчемністю угод між Позивачем та його зазначеними контрагентами. З даними висновками акту перевірки від 02.03.2011 за №4/172/1781703336 (на підставі якого було винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення) Позивач не згоден виходячи з наступного.

Фактичні обставини свідчать, що протягом січня - лютого 2010 року Позивач придбавав у ПП «Продмаркет Груп» та ЗАТ «Ю.Ф.Сі» товар на загальну суму 132280 грн.33 коп., в тому числі ПДВ 22046 грн.73 коп. ПП «Продмаркет Груп» та ЗАТ «Ю.Ф.Сі» були видані ФОП Кандрашов податкові накладні. Вищевказані юридичні особи - контрагенти Позивача на момент вчинення господарських операцій були зареєстрованими суб'єктами господарювання та платниками податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника ПДВ. Акт перевірки не містить інформації про зворотне.

Неправильність заповнення спірних накладних, яке полягає на думку Відповідача у невірному заповненні реквізиту порядкового номеру, є незначним недоліком. Вказаний недолік не перешкоджає можливості ідентифікувати осіб, які видали спірні податкові накладні. Також всі спірні накладні мають відомості про придбані товари, їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість.

Протягом перевіряємого періоду ФОП ОСОБА_1 придбавав у ТОВ «ЗНТК», ТОВ «Жестен», ТОВ «НМП 2009» та ТОВ «Олді Трейд» товари (продукти харчування в асортименті). За отримані товари Позивач здійснив розрахунок грошовими коштами у безготівковій формі згідно платіжних доручень, які наведені в акті перевірки. Вищевказані господарські операції з придбання товарів були належним чином оформлені, всі документи за ними були складені в момент проведення кожної господарської операції на бланках типової форми, мали обов'язкові реквізити, скріплені підписами відповідальних осіб і печаткою підприємства відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вказане не заперечується і матеріалами перевірки.

В акті перевірки ДПІ у Запорізькому районі вчинено запис про встановлення податковим органом укладання та виконання цивільно правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Однак, при цьому, поза увагою податкового органу залишилося те, що відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відтак, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник, а не особа, яка вступила з ним у договірні правовідносини і не порушила при цьому норми діючого законодавства України. Таким чином, Позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обовязків його контрагентами.

ДПІ у Запорізькому районі не доведена обставина нікчемності спірних правочині. Для ФОП ОСОБА_1 спірні угоди є дійсними, наслідки нікчемності правочинів не застосовувалися, тому у підприємця немає правових підстав не включати сплачений податок на додану вартість до податкового кредиту.

З огляду на вказане вище, нарахування Державною податковою інспекцією у Запорізькому районі Запорізької області грошового зобов'язання по податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 в розмірі 131838 грн.21 коп. здійснено незаконно. Оскільки податкові зобов'язання з податку на додану вартість були нараховані незаконно, то відсутні нормативно обґрунтовані підстави для нарахування штрафних санкцій в розмірі 32959 грн.56 коп. відповідно до пп. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник Позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надала суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 травня 2011 №0000321720.

Представник Відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив, вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення винесено законно та обґрунтовано виходячи зі слідуючих обставин.

Відповідно до відомостей акту перевірки від 02.03.2011 за №4/172/1781703336, Позивачем неправомірно віднесенні до складу податкового кредиту січня та лютого 2010 року суми ПДВ по податковим накладним, в яких невірно заповнений реквізит порядковий номер, а також жовтня 2009 року - березня 2010 року суми ПДВ згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ «ЗНТК», ТОВ «Жестен», ТОВ «НМП 2009», ТОВ «Олді Трейд».

Також перевіркою було встановлено, укладання та виконання цивільно правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, а саме - ТОВ «ЗНТК», ТОВ «Жестен», ТОВ «НМП 2009» та ТОВ «Олді Трейд». Відповідно до висновків актів перевірок ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя по ТОВ «НМП 2009» від 21.08.2010 за № 149/23-2/36408567; ТОВ «Жестен» від 21.08.2010 за № 150/23-02/36408530; ТОВ «ЗНТК» від 11.06.2010 за № 93/23-02/35802928; ТОВ «Олді Трейд» від 11.06.2010 р. № 97/23-1/36358800 було встановлено, що фінансово - господарська діяльність вказаних юридичних осіб здійснюється поза межами правового поля, фінансово - господарські взаємовідносини між ними та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинені без наміру без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

Також, Позивачем до перевірки не надано документів по транспортуванню товарів від постачальників.

На підставі викладеного в запереченнях на адміністративний позов, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу, а саме звукозаписуючого пристрою «Камертон».

У судовому засіданні 19.10.2011р., на підставі ст. 160 КАС України, судом проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Оголошено про термін виготовлення постанови суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

Як встановлено матеріалами по справі та підтверджено в судових засіданнях в період з 03.02.2011 року по 16.02.2011 року ДПІ у Запорізькому районі була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р. За підсумками перевірки було складено акт від 02 березня 2011 року № 4/172/1781703336.

Згідно п.п. 1-3 Розділу III «Висновок» якого, перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1:

- пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 22046 грн.73 коп.;

-пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 138246 грн.37 коп.;

-пп. 7.4.5, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5967 грн.74 коп.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки 17 березня 2011 року ДПІ у Запорізькому районі було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000121720, яким ФОП ОСОБА_1 було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 207826 грн.05 коп., в тому числі 166260 грн.84 коп. за основним платежем, 41562 грн.21 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України, Позивач здійснив оскарження вищевказаного податкового повідомлення - рішення в адміністративному порядку. Рішенням про результати розгляду скарг від 20.05.2011 року вих. № 330/14/25-020 ДПА у Запорізькій області скасувала податкове повідомлення - рішення ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області від 17.03.3011 року № 0000121720 в частині зайво донарахованого податку на додану вартість в сумі 34422 грн.63 коп. та зайво застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8605 грн.65 коп.

Згідно п. 60.1.3 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення - рішення вважається відкликаним якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення - рішення.

27 травня 2011 року ДПІ у Запорізькому районі було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000321720, яким ФОП ОСОБА_1 було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 164797 грн. 77 коп., в тому числі 131838 грн.21 коп. за основним платежем, 32959 грн.56 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач оскаржив зазначене рішення до ДПА України.

Рішенням ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 02.08.2011 за вих.№6608//К/25-0315 у задоволенні скарги Позивача було відмовлено, рішення ДПІ у Запорізькому районі від 27 травня 2011 за №0000321720 залишено без змін.

Як свідчать відомості зазначені в акті перевірки, причиною нарахування податкового зобов'язання податковим повідомленням - рішенням, яке оскаржується, послугували висновки, викладені в п. 1.15 (арк. 14 - 39 акту перевірки) та в п 2.5.2 «Податковий кредит» акту перевірки (арк. 52 - 57). Суть порушень на думку ДПІ у Запорізькому районі полягає у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту січня та лютого 2010 року сум ПДВ по податковим накладним, в яких невірно заповнений реквізит порядковий номер, а також жовтня 2009 року - березня 2010 року сум ПДВ згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ «ЗНТК», ТОВ «Жестен», ТОВ «НМП 2009», ТОВ «Олді Трейд», які не пов'язані з веденням фінансово - господарської діяльності (порушення пп.7.2.1, пп.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість).

Однак, суд не погоджується з даним висновком виходячи з наступних обставин.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь - яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», порушення якого встановлено актом перевірки, визначені реквізити податкової накладної, серед яких порядковий номер податкової накладної, а пп. 7.2.3 передбачено складення податкової накладної у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. При цьому, пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

З вищевказаного випливає, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» забороняється включати до складу податкового кредиту витрати по сплаті ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, складеними зареєстрованими як платники податку особами. При цьому, відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а на продавця товарів.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначає як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.

Частиною 8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Документальні докази, долучені до матеріалів справи, свідчать, що протягом січня - лютого 2010 року Позивач придбавав у ПП «Продмаркет Груп» та ЗАТ «Ю.Ф.Сі» товар (мандарин, банан) на загальну суму 132280 грн.33 коп., в тому числі ПДВ 22046 грн.73 коп. ПП «Продмаркет Груп» та ЗАТ «Ю.Ф.Сі» були видані ФОП Кандрашов податкові накладні, описані на арк. 54 - 55 акту перевірки. Вищевказані юридичні особи - контрагенти Позивача на момент вчинення господарських операцій були зареєстрованими суб'єктами господарювання та платниками податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника ПДВ. Акт перевірки не містить інформації про зворотне.

Позивач правомірно, відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість», включав до податкового кредиту суми ПДВ січня - лютого 2010 року.

Неправильність заповнення спірних накладних, яке полягає на думку Відповідача у невірному заповненні реквізиту порядкового номеру, є незначним недоліком. Вказаний недолік не перешкоджає можливості ідентифікувати осіб, які видали спірні податкові накладні, що є суттєвою умовою для первинного документа у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також всі спірні накладні мають відомості про придбані товари, їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість.

Таким чином, невірне заповнення реквізиту порядкового номеру у податковій накладній № НН - ПГ00113 від 11.01.2010 p., виданій ПП «Продмаркет Груп», та податкових накладних № Д-7 від 11.02.2010, № Д-14 від 15.02.2010, № Д-20 від 17.02.2010, № Д-26 від 18.02.2010, № Д-29 від 19.02.2010, № Д-37 від 22.02.2010, № Д-43 від 24.02.2010, виданих ЗАТ «Ю.Ф.Сі», не роблять накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів правомірності формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 у січні - лютому 2010 року.

Вищевказана правова позиція у спірному питанні також висвітлена в частині І Довідки про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість» Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 року.

За встановленим перевіркою порушенням пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ФОП ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Як вказувалося вище, з аналізу норм пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вбачається, що нормами зазначеного Закону забороняється включати до складу податкового кредиту витрати по сплаті ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, складеними зареєстрованими як платники податку особами.

Протягом перевіряємого періоду ФОП ОСОБА_1 придбавав у ТОВ «ЗНТК», ТОВ «Жестен», ТОВ «НМП 2009» та ТОВ «Олді Трейд» товари (продукти харчування в асортименті), які детально описані в п. 1.14.1 розділу 1 акту перевірки (арк. 8-13 акту перевірки). За отримані товари Позивач здійснив розрахунок грошовими коштами у безготівковій формі згідно платіжних доручень, які також наведені в акті перевірки. Вищевказані господарські операції з придбання товарів були належним чином оформлені, всі документи за ними були складені в момент проведення кожної господарської операції на бланках типової форми, мали обов'язкові реквізити, скріплені підписами відповідальних осіб і печаткою підприємства відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вказане не заперечується і матеріалами перевірки.

Також на момент вчинення вказаних господарських операцій всі вищевказані юридичні особи були зареєстрованими суб'єктами господарювання та платниками податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника ПДВ.

Акт перевірки не містить інформації про скасування дії свідоцтв платника ПДВ ТОВ «ЗНТК» в тому числі в судовому порядку. Згідно інформації офіційного сайту ДПА України анулювання свідоцтв платника податку на додану вартість вказаної юридичної особи відбулося 26.11.2009 року. Позивач включав суму податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «ЗНТК», у жовтні 2009 року та до 13 листопада 2009 року, тобто до анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість вказаного суб'єкта господарювання.

ТОВ «Жестен» свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 04.01.2011 року. Позивач включав суму податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Жестен», з грудня 2009 року по березень 2010 року, тобто також до анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість вказаного суб'єкта господарювання.

ТОВ «НМП 2009» свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 22.06.2011 року. Позивач включав суму податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «НМП 2009» з грудня 2009 року по березень 2010 року, тобто також до анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість вказаного суб'єкта господарювання.

Також, згідно інформації офіційного сайту ДПА України анулювання свідоцтв платника податку на додану вартість ТОВ «Олді Трейд» відбулося 10.06.2011 року. Позивач включав суму податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Олді Трейд», з жовтня 2009 року по березень 2010 року, тобто до анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість вказаного суб'єкта господарювання.

Тобто, на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарчих операцій зазначені контрагенти у встановленому порядку були зареєстровані уповноваженим органом як суб'єкти господарювання, взяті податковим органом на облік як платники податків, в тому числі ПДВ, а ФОП ОСОБА_1 мав належним чином оформлені податкові накладні, одержані від його контрагентів та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарчих відносин між підприємствами (субєктами господарювання). Акт перевірки зазначені факти не спростовує.

Відповідно до п.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що реєстрація особи платником ПДВ діє до дати її анулювання. Відтак до дати здійснення такого анулювання особи, зареєстровані платниками податку на додану вартість, зобов'язані керуватися нормами законодавства, яким в Україні регламентується порядок оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків у зв'язку з надмірною сплатою податку до бюджету у випадках, зазначених цим Законом.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару (вартості послуги), є податковим зобов'язанням продавця товару (надавача послуги), і саме надавець послуги товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Відтак, ТОВ «ЗНТК» в податкові періоди жовтень - листопад 2009 року, ТОВ «Жестен» в податкові періоди грудень 2009 року - березень 2010 року, ТОВ «НМП 2009» в податкові періоди грудень 2009 року - березень 2010 року, ТОВ «Олді Трейд» в податкові періоди жовтень 2009 року - березень 2010 року мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні, суму податку на додану вартість за якими в загальному розмірі 109791 грн. 48 коп. ФОП ОСОБА_1 відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість» включав до податкового кредиту означених вище податкових періодів. Вищевказані податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, що не заперечується матеріалами перевірки.

Відповідно до абзацу першого пп. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками оплати послуг (товарів) - таких як обов'язкова сплата контрагентами сум податку на додану вартість до бюджету в Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачено.

Аналогічні норми містяться в Податковому кодексі України.

В акті перевірки ДПІ у Запорізькому районі зроблено запис про встановлення податковим органом укладання та виконання цивільно правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, а саме - ТОВ «ЗНТК», ТОВ «Жестен», ТОВ «НМП 2009» та ТОВ «Олді Трейд». Відповідач в п. 1.15 розділу 1 акту перевірки посилається на висновки актів перевірок ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя по ТОВ «НМП 2009» від 21.08.2010 за № 149/23- 2/36408567; ТОВ «Жестен» від 21.08.2010 за № 150/23-02/36408530; ТОВ «ЗНТК» від 11.06.2010 за № 93/23-02/35802928; ТОВ «Олді Трейд» від 11.06.2010 за № 97/23-1/36358800, в яких встановлено, що фінансово - господарська діяльність вказаних юридичних осіб здійснюється поза межами правового поля, фінансово - господарські взаємовідносини між ними та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинені без наміру без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами (ст. 234 ЦК України), як на підставу донарахування Позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Окрім того, відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі у разі ухилення від сплати чи декларування), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Тобто, ФОП ОСОБА_1 не може і не повинен нести відповідальність за діяння інших юридичних та фізичних осіб, в тому числі ТОВ «ЗНТК», ТОВ «Жестен», ТОВ «НМП 2009», ТОВ «Олді Трейд». Жодним діючим законодавчим або нормативним актом України не передбачається обов'язок покупця, а також не надано йому права перевіряти правомірність діяльності підприємств - контрагентів за господарськими договорами, мету діяльності їх посадових осіб, достовірність даних, вказаних постачальником в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності іншого платника податку. Згідно статті 19 Конституції України, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Крім того, твердження Відповідача про недійсність угод Позивача з ТОВ «ЗНТК», ТОВ «Жестен», ТОВ «НМП 2009» та ТОВ «Олді Трейд» спростовується рішеннями господарського суду Запорізької області по справах №30/5009/4321/11, №2/5009/2643/11-4/5009/2643/11, №18/5009/2644/11 та №22/5009/2468/11 (завірені копії рішень долучені до матеріалів справи: т.1 а/с 242-245, т.2 а/с 1-5). Зазначеними рішеннями угоди Позивача з вказаними контрагентами визнані дійсними та такими, що відповідають вимогам законодавства.

Рішення господарського суду Запорізької області по справах №30/5009/4321/11, №2/5009/2643/11-4/5009/2643/11, №18/5009/2644/11 та №22/5009/2468/11 набрали законної сили і відповідно до вимог ст.72 КАС України, обставини, які встановлені цими рішеннями не потребують доказування.

Щодо не надання Позивачем до перевірки документів по транспортуванню товарів від постачальників, то вказана обставина зумовлена фактом здійснення самовивозу придбаних товарів на власному автомобільному транспорті ФОП ОСОБА_1 Позивач має у власності вантажний фургон RENAULT KANGOO, який використовується ним у підприємницькій діяльності. Послуги перевезення сторонніх організацій Позивачем не використовувались, тому товарно-транспортні накладні не складалися. Факт наявності у ФОП ОСОБА_1 вантажного фургона підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу у Запорізькому ВРЕР №2 УДАІ УМВС України в Запорізькій області (т.2 а/с 6).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність винесення ним оспорюваного податкового повідомлення-рішення №0000321720 від 27.05.2011.

Таким чином, сума податку на додану вартість в розмірі 109791 грн. 48 коп., сплачена Позивачем ТОВ «ЗНТК», ТОВ «Жестен», ТОВ «НМП 2009», ТОВ «Олді Трейд» в складі вартості отриманих товарів, правомірно включена ним до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів і порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» з боку ФОП ОСОБА_1.

З огляду на вказане вище, нарахування ДПІ у Запорізькому районі грошового зобов'язання по податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 в розмірі 131838 грн.21коп. здійснено незаконно. Оскільки податкові зобов'язання з податку на додану вартість були нараховані незаконно, то відсутні нормативно обґрунтовані підстави для нарахування штрафних санкцій в розмірі 32959 грн.56 коп. відповідно до пп. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області від 27 травня 2011 року №0000321720.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ід.н НОМЕР_1) 3(три)грн. 40 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови було виготовлено 24 жовтня 2011 року.

Суддя(підпис)Н.І. Малиш