Постанова № 18845434, 20.06.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2011 р. Справа №2а-3459/11/0170/24

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря СеменкоО.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя

до Кримського Інституту Курортної Індустрії "Лігма"

про стягнення,

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 1 від 04.01.11

від відповідача - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Желєзнодорожним РВ Сімферопольського МУГУМВС України в АРКрим.

ВСТАНОВИВ:

УПФУ в Залізничному районі м. Сімферополя АРК звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат, які складають різницю між сумою пенсії, призначеною за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, за січень, лютий 2011р. в сумі 8665,67грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем не відшкодовані витрати Пенсійного фонду на виплату різниці між сумою пенсій, призначених науковим робітникам відповідно до Закону України «Про наукову та науково технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АРКрим від 23.03.2011року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує, посилаючись на те, що він є платником єдиного податку та звільнений від сплати зборів на загальнообовязкове державне пенсійне страхування Указом Президента України від03.07.1998 року №727/98. Крім того, відповідач зазначає, що загальна сума заборгованості за січень, лютий 2011року складає 321,65грн., тоді як позивач у позовній заяві зазначає заборгованість за січень, лютий 2011року в сумі 8665,67грн. Період стягнення спірної заборгованості у позовній заяві зазначений січень лютий 2011 року, тоді як спірна заборгованість розрахована за період з 03.05.2007року по 28.02.2011 року, тобто за 3 роки 10 місяців.

Також у запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначає, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України №372 від24.03.2004року розрахунок суми витрат на відшкодування наукової пенсії повинен направлятися органом Пенсійного фонду України протягом 10 днів після призначення наукової пенсії та щорічно до 20 числа кожного місяця позивач повинен був направляти розрахунки відповідачу, однак спірний розрахунок суми витрат на відшкодування наукової пенсії в сумі 8344,02грн. позивач направив відповідачу тільки 05.01.2011 року. Щорічні розрахунки не надавалися ані у 2008 році, ані у 2009році, ані у 2010році. Таким чином відповідач не знав і не міг знати про спірний розрахунок з відшкодування витрат наукової пенсії за період з 2007 -2010роки.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат, які складають різницю між сумою пенсії, призначеною за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, розрахованої у відповідності до інших законодавчих актів, на яку має право особа, за період з 03.05.2007року по 31.12.2010 року та за січень, лютий 2011р. в сумі 8665,67грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, а також забезпечує збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 частини З статті 106 Закону №1058 орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України Залізничному районі АРКрим, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктом 5 частини 2 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичним, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі стосовно відшкодування витрат, які складають різницю між сумою пенсії, призначеною за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, є публічно правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Кримський інститут курортної індустрії «Лігма» зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРКрим 07.09.1999року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію серіїА00 №434468.

Згідно з свідоцтвами про право сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва юридичною особою №С/2700426, від01.01.2007року, №О/2700893 від01.01.2008року, №О/27001485 від01.01.2009року, №128/01 від01.01.2010 року, №63/01 від01.01.2011року Кримський інститут курортної індустрії «Лігма» є платником єдиного податку.

Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя АРКрим від05.10.2007 року №946 Кримський інститут курортної індустрії «Лігма» зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Залізничному районі АР Крим.

Відповідно до довідки №23/5-1182 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України основними видами діяльності Кримського інституту курортної індустрії «Лігма» є:

- наукові заклади галузевого профілю;

- підготовка та підвищення кваліфікації робочих та інших робітників;

- дослідження та розробка у галузі технічних та природничих наук;

- навчання дорослих і інші види освіти.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон №1058) із відповідними змінами та доповненнями.

Відповідно до абзацу 2 пункту 13 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Аналогічне правило передбачене статтею 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», відповідно до якої дія цієї статті поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із цим Законом, недержавних вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, що діють відповідно до Закону України «Про вищу освіту», міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР.

На час розгляду справи в суді механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів визначається Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року (надалі - Порядок №372).

Так, відповідно до п.9 Порядку №372 різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3 - 8 цього Порядку.

Пунктами 3-8 Порядку №372 фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.

Наприклад:

особі для призначення пенсії як науковому (науково-педагогічному) працівнику необхідно мати стаж наукової роботи не менше ніж 20 років. Фактично вона має стаж наукової роботи 30 років 14 днів, з яких:

у державній бюджетній установі - 5 років 5 місяців 14 днів,

на іншому державному підприємстві - 9 років 11 місяців 20 днів,

у недержавній науковій установі - 14 років 7 місяців 10 днів.

Для визначення частки та джерел фінансування різниці у розмірі пенсії враховується стаж роботи на зазначених підприємствах та в установах:

у державній бюджетній установі - 18,06 відсотка за рахунок коштів державного бюджету;

на іншому державному підприємстві - 33,33 відсотка, з яких 50 відсотків фінансується за рахунок коштів цього підприємства, 50 відсотків - за рахунок коштів державного бюджету;

у недержавній науковій установі - 48,61 відсотка за рахунок коштів цієї установи.

При визначенні частини та джерел фінансування різниці у розмірі пенсії період роботи до 14 днів включно не враховується, а понад 15 днів враховується як повний місяць.

Якщо працівникові до стажу наукової (науково-педагогічної) роботи включено стаж роботи на державній службі, на посадах, зазначених у статті 118 Кодексу законів про працю України, час навчання в аспірантурі чи ад'юнктурі, відповідна частина різниці у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів державного бюджету (п.3 Порядку №372).

У разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника (п.4 Порядку №372).

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається .

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках (п.5 Порядку №372).

У разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин (п.6 Порядку №372).

У разі виявлення факту надміру сплачених сум, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, відповідні кошти за бажанням підприємства, установи, організації або закладу повертаються їм у 10-денний строк з дня виявлення переплати або зараховуються в рахунок фінансування різниці у розмірі пенсії у наступних періодах (п.7 Порядку №372).

У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством (п.8 Порядку №372).

Таким чином, законодавчо визначено обовязок відшкодування різниці між сумою призначеної пенсії за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник у порядку, що діяв на той час.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя АРКрим відповідно до вимог Порядку №372 вручено відповідачу повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з 03.05.2007 року по 31.12.2010 року ОСОБА_2, який отриманий відповідачем 21.01.2011року, про що свідчить підпис на супровідному листі №92/0205 від05.01.2011року; 28.01.2011року позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів на 2011рік (з 01.01.2011року по 31.12.2011 року) ОСОБА_2, який отриманий відповідачем 31.01.2011року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення; 18.02.2011року позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів на 2011рік (з 01.02.2011року по 31.12.2010року) ОСОБА_2, який отриманий відповідачем 21.02.2011року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Судом встановлено, що відповідно до повідомлень про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про науково - технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів відповідача зобовязано відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду в Залізничному районі м.Сімферополя АРКрим різницю між сумами пенсій, призначеними ОСОБА_2 за січень, лютий 2011 року в розмірі 321,65грн.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати понесені позивачем витрати на виплату наукових пенсій за період з 03.05.2007 року по 31.12.2010 року та за січень лютий 2011року в загальній сумі 8665,67грн.

Відповідно до п. 8 Порядку № 372 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Суд враховує, що суми фактичних витрат на виплату та доставку наукових пенсій на момент розгляду справи не погашені в повному обсязі, тому позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачено порядок, згідно якого відповідач фінансує різницю призначених пенсій і не передбачає підстав звільнення від вказаного обов'язку, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд вважає неспроможним посилання відповідача на той факт, що Кримський інститут курортної індустрії «Лігма» є платником єдиного податку, тому звільнений від сплати зборів на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, зважаючи на наступне.

Запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва регулюється Указом Президента України від03.07.1998року №727/98.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”від 3 липня 1998 р. №727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Згідно ст. 3 названого Указу суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість"; 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:до Державного бюджету України - 20 відсотків; до місцевого бюджету - 23 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Платники єдиного податку - юридичні особи ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є згідно з цим Указом.

Ст.6 названого Указу передбачає, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Закон України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якій діє з 01.01.2004 р. (далі - Закон №1058-IV) регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (стаття 5). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим нормативно-правовим актом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, на яких поширюється його дія; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

Пунктом 1 статті 11 Закону №1058-IV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований чи єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 зазначеного вище Закону страхувальниками зазначених осіб є їхні роботодавці, які відповідно до частини першої статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 цього ж нормативно-правового акта нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

Згідно з пунктом 1 статті 14 зазначеного вище Закону страхувальниками зазначених осіб є їхні роботодавці, які відповідно до частини першої статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 цього ж нормативно-правового акта нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

У статті 18 Закону №1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, з яких складається система оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлено Законом України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», де, як і в Законі №1058-IV, не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб'єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування осіб, які працюють у суб'єктів підприємницької діяльності - платників єдиного податку, не залежить від статусу платника податку.

Згідно з вимогами ст. 15 Прикінцевих положень Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. За таких обставин стає зрозумілим, що положення ст. 6 Указу Президента України № 727, який регулює питання оподаткування субєктів малого підприємництва, про їх звільнення у разі сплати єдиного податок від внесення податків, зборів (обовязкових платежів), суперечать Закону та не підлягають застосуванню.

Слід також зазначити, що відповідна правова позиція узгоджується с позицією Вищого адміністративного суду України викладеної в інформаційному листі від20.07.2010 р. №1112/11/13-10 та підтверджується рішенням Верховного суду України від 21.11.2006 р. по справі за позовом Дочірнього підприємства «Будгідроремонт» Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Кварц» (далі ДП«Будгідроремонт» НВТОВ «Кварц») до Управління Пенсійного фонду України в м.Авдіївці (далі УПФ України в м. Авдіївці) про визнання недійсними рішень.

Що стосується посилання відповідача на те, що позивачем пропущений строк звернення з позовною заявою до адміністративного суду,суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в результаті ревізії Головним Управлінням Пенсійного фонду України в АР Крим в Управлінні Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя АРКрим була виявлена помилка з відшкодування пенсії науковому працівнику ОСОБА_2 і даний період був виставлений на відшкодування лише у січні 2011 року.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 99 КАС України (у редакції, щ діяла на момент виявлення заборгованості) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи той факт, що Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя АРКрим звернулося до Окружного адміністративного суду АРКрим з адміністративним позовом про стягнення з Кримського інституту курортної індустрії «Лігма» заборгованості по відшкодуванню витрат, які складають різницю між сумою пенсії, призначеною за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, за період з 03.05.2007 року по 31.12.2010 року та за січень, лютий 2011року в сумі 8665,67грн., 22.03.2011року, про що свідчить штамп на адміністративному позові, позивачем не пропущений строк звернення з позовною заявою до адміністративного суду

Таким чином, суд вважає, що уточнені позовні вимоги позивача про стягнення з Кримського інституту курортної індустрії «Лігма» заборгованість по відшкодуванню витрат, які складають різницю між сумою пенсії, призначеною за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, розрахованої у відповідності до інших законодавчих актів, на яку має право особа, за період з 03.05.007 року по 31.12.2010 року та за січень, лютий 2011р. в сумі 8665,67грн. доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Кримського інституту курортної індустрії «Лігма» (95018, АРКрим, м.Сімферополь, вул.Ларіонова, б.42, кв.13; ідентифікаційний код 30541710, р/р26003440110670 у КРФАКБ«Укрсоцбанк», МФО324010, або іншого рахунку) на користь Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя АРКрим (95026, АРКрим, м.Сімферополь, вул.Гагаріна, 14а, ЄДРПОУ20727038, р/р256060100445501 в КРУ ВАТ«Державний ощадний банк України» м.Сімферополь, МФО324805) 8665,67грн. заборгованості по відшкодуванню витрат, які складають різницю між сумою пенсії, призначеною за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, розрахованої у відповідності до інших законодавчих актів, на яку має право особа, за період з 03.05.007 року по 31.12.2010 року та за січень, лютий 2011р.

3.Після набрання постановою законної сили, за заявою позивача видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Кримського інституту курортної індустрії «Лігма» (95018, АРКрим, м.Сімферополь, вул.Ларіонова, б.42, кв.13; ідентифікаційний код 30541710, р/р26003440110670 у КРФАКБ«Укрсоцбанк», МФО324010, або іншого рахунку) на користь Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя АРКрим (95026, АРКрим, м.Сімферополь, вул.Гагаріна, 14а, ЄДРПОУ20727038, р/р256060100445501 в КРУ ВАТ«Державний ощадний банк України» м.Сімферополь, МФО324805) 8665,67грн. заборгованості по відшкодуванню витрат, які складають різницю між сумою пенсії, призначеною за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, розрахованої у відповідності до інших законодавчих актів, на яку має право особа, за період з 03.05.007 року по 31.12.2010 року та за січень, лютий 2011р.

3.Після набрання постановою законної сили, за заявою позивача видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.