Рішення № 18831537, 13.10.2011, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«13 »жовтня 2011 року Справа №5028/17/96/2011

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю „Рехау”

юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17, кв. 3-4

поштова адреса: 08162, Київська область, Києво-Святошинський район,

смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 1

До ВІДПОВІДАЧА: Малого приватного підприємства „ВІТРАЖ”

юридична адреса: 14038, м. Чернігів, вул. Молодчого, 44/1

поштова адреса: 14021, м. Чернігів, провул. Старобілоуський, 2

Про стягнення 42699,30 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність б/н від 04.01.2011р.

Від Відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Рехау” заявлено позов до Малого приватного підприємства „ВІТРАЖ” про стягнення 42699,30 грн., в тому числі 29464,00грн. основного боргу, 1554,55 грн. інфляційних, 3043,66 грн. пені, 8637,09 грн. відсотків за користування коштами.

У судовому засіданні 13.10.11р. представником Позивача надане клопотання про уточнення позовних вимог, у якому у зв'язку технічною помилкою, допущеною при розрахунку пені, Позивач просить стягнути 3032,54 грн. пені. Даним клопотанням фактично зменшено розмір пені.

Крім того, представником Позивача надане клопотання про уточнення позовних вимог щодо відсотків користування коштами, у якому у зв'язку технічною помилкою, допущеною при розрахунку відсотків, Позивач просить стягнути 8602,69 грн. відсотків за користування коштами. Даним клопотанням фактично зменшено розмір відсотків за користування коштами.

Позовні вимоги в іншій частині Позивачем залишені без змін.

Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказані уточнення до позовної заяви.

Відповідач відзив на позов не надав, явки представника в судові засідання не забезпечив.

Ухвала про порушення провадження у справі, надіслана Відповідачу за адресою: 14038, м. Чернігів, вул. Молодчого, 44/1, повернулася без вручення адресату з відміткою: “за зазначеною адресою вибули”.

Ухвала про порушення провадження у справі надіслана Відповідачу за адресою: 14021, м. Чернігів, провул. Старобілоуський, 2, була отримана Відповідачем 23.09.11р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення №1400014820487, наявне в матеріалах справи.

Ухвала про відкладення провадження у справі надіслана Відповідачу за тією ж адресою: 14021, м. Чернігів, провул. Старобілоуський, 2, повернулася без вручення адресату з відміткою: “за закінченням терміну зберігання”.

З викладеного вбачається, що судом вжиті всі належні заходи по повідомленню Відповідача про дату час та місце розгляду справи.

Враховуючи, що Відповідач не скористався своїм правом як отримувати документи за місцем державної реєстрації або фактичного місцезнаходження, так і брати участь у судових засіданнях, заяв та клопотань Відповідачем суду не надано, суд приходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника Відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

17.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Рехау” (Позивач) та Малим приватним підприємством „ВІТРАЖ” (Відповідач) укладений договір поставки №30-03/08 (далі Договір).

Згідно п.1.1. Договору, Постачальник (Позивач) зобовязується поставити Покупцеві у зумовлені строки товар згідно Специфікації, що є додатком до договору, а Покупець (Відповідач) зобовязується прийняти й оплатити товар на умовах цього договору.

Відповідно до п.п.2.1.-.2.2. Договору поставка товарів здійснюється на умовах EXW (EX WORKS), ФРАНКО-склад, місце поставки склад Постачальника, згідно ІНКОТЕРМС 2000. Сторони вправі на протязі дії цього Договору змінювати базис поставки конкретної партії товару, що постачається Постачальником за цим Договором. Покупець у Замовленні на поставку партії товару на умовах, відмінних від базису поставки, визначеного п.2.1., вказує інший базис поставки відповідно до ІНКОТЕРМС 2000, та назву місця призначення поставки. В разі згоди Постачальника поставити товар на умовах базису поставки вказаного Покупцем, останній надає підтвердження Замовлення Покупця. В такому разі поставка партії товару, базис поставки якої вказаний у Замовленні Покупця і відрізняється від базису, вказаного у п.2.1. Договору, буде здійснюватися за правилами базису, домовленого між сторонами та зазначеного в Специфікації або Рахунку.

Згідно п.п.3.1.-3.2. Договору ціни за одиницю товару, одиниці виміру, кількість, асортимент і загальна вартість товару визначаються в Специфікації або Замовленні Покупця та Рахунку, що виставляється Постачальником як підтвердження прийняття Замовлення Покупця. Замовлення та Рахунок мають бути підписані уповноваженими особами сторін та скріплені їх печатками. Сторони погодили, що Замовлення Покупця, здійснене через електронний клієнтський портал ТОВ ”Рехау” прирівнюється до належним чином оформленого та підписаного письмового Замовлення. Приймання Покупцем товару від Постачальника на умовах, вказаних у Рахунку чи видатковій накладній, а також повна чи часткова оплата Рахунку - свідчить про повне прийняття Покупцем даних умов. Рахунок за товар за даним Договором виставляється в українських гривнях, виходячи з вартості в Євро за курсом Національного Банку України на день виставлення Рахунка.

Відповідно до п.4.1. Договору якщо інше не зазначено в Специфікаціях або Замовленнях/Рахунках оплата товару здійснюється на умовах 100% передплати.

За умовами п.п.5.1.-5.2. Договору місцем поставки (прийому-передачі) Товару, якщо інше не погоджено між сторонами та не зазначено в Специфікаціях до Договору або в Замовленні/Рахунку є склад Постачальника. Постачальник здійснює продаж товару в місці, визначеному в п.5.1. даного Договору, а Покупець приймає товар самостійно або уповноважує належним чином для цього іншу особу.

Згідно п.п.8.1., 8.3. Договору, він набуває чинності з моменту його підписання належним чином уповноваженими на це представниками сторін, і діє протягом одного року, а щодо розрахунків до повного виконання Покупцем своїх зобовязань. Якщо за один місяць до моменту закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не одержить письмового повідомлення про намір іншої сторони розірвати Договір, то термін дії даного Договору буде вважатися продовженим на кожен наступний календарний рік.

Між сторонами були підписані умови поставок та розрахунків, як Додаток №1 до Договору поставки №03-03/08 від 17.03.08р.

17 березня 2008 року між сторонами була підписана додаткова угода №1 до договору №30-03/08 від 17 березня 2008 року, відповідно до якої сторони домовились, що оплата поставленого товару здійснюється на наступних умовах: відстрочка платежу 30 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Позивачем відповідно до умов Договору було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 70619,84 грн., що підтверджуються видатковими накладними:

-№ РН 810/57145 від 03.11.10р. на суму 44455,50 грн.;

-№ РН 810/57165 від 03.11.10р. на суму 8,51 грн.;

-№ РН 810/59275 від 14.12.10р. на суму 4087,22 грн.;

-№ РН 810/59282 від 14.12.10р. на суму 1101,31 грн.;

-№ РН 810/59748 від 28.12.10р. на суму 20967,30 грн.

та відповідними довіреностями на отримання матеріальних цінностей.

Позивачем були виставлені Відповідачу наступні рахунки-фактури:

-№ СФ 810/05808 від 29.10.10р. на суму 44464,01 грн.

-№ СФ 810/10314 від 13.12.10р на суму 5188,54 грн.

-№ СФ 810/11193 від 27.12.10р. на суму 20967,30 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, а саме згідно рахунку-фактури № СФ 810/05808 від 29.10.10р. Відповідачем було сплачено 41155,84 грн., в тому числі 10000,00 грн. - 01.11.10р., 5000,00 грн. 03.11.10р., 5188,54 грн. - 14.12.10р., 20967,30 грн. 27.12.10р.

Заборгованість Відповідача складає 29464,00 грн.

Позивачем був переданий Відповідачу лист вих. №158-В від 14.06.11р. з вимогою сплатити заборгованість у сумі 29464,00 грн., який був прийнятий Відповідачем 17.06.11р., про що свідчить підпис представника Відповідача та відбиток печатки підприємства.

Відповідач суми заборгованості не сплатив.

Станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача становить 29464,00грн.

Згідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України:

„За договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.”

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України:

«Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).»

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.»

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

«Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.»

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.»

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.»

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.»

Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п.3.4. Додатку №1 до Договору, у випадку несвоєчасної оплати товару Постачальник має право вимагати, а Покупець зобовязаний при першій вимозі Постачальника сплатити Постачальникові пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення та за весь період затримки оплати, починаючи з дня, наступного за останнім днем належного платежу згідно договору та закінчуючи днем фактичного погашення суми боргу в повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи порушення Відповідачем строків оплати, передбачених умовами Договору, Позивачем обгрунтовано нарахована Відповідачу пеня у розмірі 3032,54 грн. за період з 04.12.10 р. по 29.08.11 р.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7.4. Договору у разі прострочення Покупцем оплати товару до 14 календарних днів Постачальник має право вимагати, а Покупець зобовязаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3% річних, а в разі прострочення оплати більше 14 днів 15% річних, а більше 90 днів 48% річних, які нараховуються на суму заборгованості Покупця за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати Постачальнику.

Оскільки Відповідач прострочив виконання своїх зобовязань по Договору більше, ніж на 90 днів, то Позивач, враховуючи вищевикладене, обґрунтовано просить стягнути відсотки за користування коштами у розмірі 8602,69 грн. за період з 04.12.10 р. по 29.08.11 р. згідно наданого розрахунку.

Також Позивач просить стягнути інфляційні у розмірі 1554,55грн. за період з 03.12.10 р. по 29.08.11 р.

При цьому, розрахунок інфляційного збільшення заборгованості, наведений у позовній заяві, Позивачем здійснений шляхом множення суми боргу на середній індекс інфляції за конкретно визначений період та на кількість фактичних днів прострочення із зазначенням відповідних дат початку та закінчення нарахування інфляційних.

Таким чином, розрахунок інфляційних Позивачем виконаний поденно.

Як вбачається з листа Верховного суду України від 03.04.1997 р. N 62-97р. "Про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених у різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно потрібно вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, розрахунок інфляційних має робитися не поденно, а помісячно, з врахуванням вищенаведених правил.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення інфляційних підлягає задоволенню частково в розмірі 1414,93 грн. за грудень 2010 року серпень 2011 року.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати товару, як і належних та достатніх письмових доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 29464,00 грн. основного боргу, 1414,93 грн. інфляційних, 3032,54 грн. пені, 8602,69 грн. відсотків за користування коштами.

В стягненні решти інфляційних має бути відмовлено.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати мають бути покладені в повному обсязі на Відповідача.

Керуючись ст.ст.525,526,530,599,610,612,625,631,655,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216-218,230,265 Господарського кодексу України ст.ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства „ВІТРАЖ” (юридична адреса: 14038, м.Чернігів, вул. Молодчого, 44/1, поштова адреса: 14021, м. Чернігів, провул. Старобілоуський, 2, код ЄДРПОУ 21394747, р/р 26002136897300 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рехау” (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул.Ковпака, 17, кв. 3-4, поштова адреса: 08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 1, код ЄДРПОУ 32108814, р/р 26005010008180 в банку ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 300023) 29464 грн. основного боргу, 3032 грн. 54 коп. пені, 1414 грн. 93 коп. інфляційних, 8602 грн. 69 коп. - відсотків за користування коштами, 426 грн. 99 коп. на відшкодування державного мита та 236 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя І.В. Кушнір

13.10.11