Рішення № 18829253, 05.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/40105.10.11 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс тур»

простягнення 138 085,50 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Небатов А.Є.

від відповідача:не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі «Підприємець») звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс тур»(надалі «Товариство») про стягнення 151362,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем п.3.5Договору оренди нежитлового приміщення №1 від 09.05.2010 р. у звязку з чим виникла заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 151352,75 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.09.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2011 р. розгляд справи відкладено до 05.10.2011 р. у звязку із неявкою відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

В судове засідання 05.10.2011 р. представник позивача з'явився, надав заяву про зменшення позовних вимог до 138085,50 грн.

Відповідач, повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду, своїх повноважних представників у судове засідання не направив, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: АДРЕСА_1, група нежилих приміщень №53, оф. 1, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11262208 від 28.09.2011 р. та вказано в позові.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.05.2010 р. між Підприємець (орендодавець) та Товариством (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №1 (надалі «Договір»).

Згідно п.1.1 Договору орендодавець зобовязується передати орендарю у тимчасове користування нежитлове приміщення, розташоване на першому та другому поверхах будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, приміщення №50, загальною площею 343 кв.м. (надалі «Приміщення»), які є невідємною частиною цього договору, а орендар зобовязується сплачувати орендодавцю плату за користування.

Відповідно до п. 1.4 Договору строк оренди (термін орендного користування) встановлюється з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення по 12 січня 2013 року включно.

Пунктом 1.5 Договору встановлено, що за домовленістю сторін вартість приміщення становить 900000,00 грн.

Згідно п. 3.1 Договору за користування приміщенням орендар сплачує орендну плату з розрахунку 120,00 грн., без ПДВ, за один квадратний метр загальної площі приміщення на місяць. Загальний розмір орендної плати на місяць становить 41160,00 грн., без ПДВ. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку.

За змістом п. 3.2 Договору орендар зобовязується у строк не пізніше 5 банківських днів з моменту виписки відповідного рахунку сплатити орендодавцю орендну плату за перший та останній місяці оренди.

Відповідно п. 3.5 Договору у випадку не повернення приміщення орендарем орендодавцеві протягом 10 календарних днів з моменту закінчення терміну орендного користування або припинення дії цього договору (у тому числі і дострокового розірвання цього Договору) орендна плата за період починаючи із 11 (одинадцятого) календарного дня з моменту закінчення терміну орендного користування або припинення дії цього Договору (у тому числі дострокового розірвання цього Договору) до повернення приміщення орендодавцеві сплачується орендарем у подвійному розмірі від орендної плати за попередній місяць.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що дія даного договору припиняється внаслідок допущення орендарем заборгованості по орендній платі та/або компенсаційним платежам (незалежно за який період). В цьому випадку договір вважається розірваним з моменту отримання орендарем повідомлення орендодавця про розірвання договору.

Договір припинений з 30.09.2010 р. у звязку з відмовою орендодавця, що встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.2011 р. у справі №9/487 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс тур»про стягнення заборгованості по орендній платі за договором та спонукання до виконання умов договору, а тому згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягає повторному доведенню.

21.03.2011 р. Товариство повернуло приміщення Підприємцю про що був складений Акт прийому-передачі нежитлового приміщення, але не підписаний сторонами, у звязку з відмовою орендодавця приймати в орендаря нежитлове приміщення без зазначення в акті недоліків, на які вказує орендодавець.

Спір у справі виник у звязку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобовязання по сплаті платежів за період після припинення дії Договору до фактичного повернення майна (з 01.12.2010р. по 21.03.2011 р.), у звязку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 138 085,50 грн.

Договір є договором найму (оренди), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 3 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Договір припинено 30.09.2010 р., що встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.2011 р. у справі №9/487 та не підлягає повторному доказуванню.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 4 ст. 291 Господарського кодексу України передбачено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Статтями 627, 628 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 3.5 Договору на відповідача покладається обовязок сплати платежів в подвійному розмірі орендної плати в разі не повернення нежитлового приміщення на протязі 10 календарних днів.

Таким чином, положення п. 3.5 Договору кореспондуються з приписами ст.ст. 762, 785 Цивільного кодексу України, а за згодою сторін встановлено зобовязання Товариства сплатити Підприємцю орендну плату у подвійному розмірі у випадку неповернення приміщення через 10 днів після припинення Договору до моменту фактичного повернення орендованого майна.

До 21.03.2011 р. нежитлове приміщення не було повернуто, а тому позивачем згідно ст.785 Цивільного кодексу України та п. 3.5 Договору правомірно нарахована плата за користування нежитловим приміщенням за період користування майном з 01.12.2010 р. по 21.03.2011 р. у розмірі подвійної орендної плати, що становить 302 725,16 грн. (41 160,00 грн.*2 + 41160,00 грн.*2 + 41 160,00 грн.*2 + 41 160,00 грн.* 2/31* 21).

З пояснень представника позивача та наявних банківських виписок, вбачається що відповідач сплатив грошові кошти у розмірі 123480,00 грн. (41160,00 грн. * 3 місяці). Тобто, відповідач сплачував кошти у розмірі місячної орендної плати, в той час як повинен був сплачувати у розмірі подвійної орендної плати.

На виконання п. 3.2 Договору відповідач сплатив гарантійний платіж, а тому позивач зменшив суму заборгованості на 41160,00 грн., яка є гарантійним платежем. Таким чином розмір заборгованості у період з 01.12.2010р. по 21.03.2011 р. становить 138085,16 грн., тобто сума подвійної орендної плати за період з 01.12.2010 р. по 21.03.2011 р. сума сплачених коштів гарантійний платіж (302 725,16 грн. 123 480,00 грн. 41160,00 грн.).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Товариство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємця про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 138085,16 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

В задоволенні позову в частині стягнення 0,34 грн. необхідно відмовити, оскільки позивачем невірно обраховано розмір плати за користування приміщенням за 21 день березня (невірні арифметичні розрахунки).

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс тур»(01121, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 201-201 /Літера 2А/, група нежилих приміщень №53, оф. 1; ідентифікаційний код 34191244) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 138 085 (сто тридцять вісім тисяч вісімдесят пять)грн.16коп., державне мито у розмірі 1 380 (одна тисяча вісімдесят) грн. 86коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В задоволенні позову в частині стягнення 0,34 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 10.10.2011 р.