Рішення № 18829230, 18.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/34318.10.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн"

до1) Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

2) Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна"

провизнання права власності

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_2 (Дов.), ОСОБА_3 (Дов.)

Від відповідача-1:ОСОБА_4 (Дов.)

Від відповідача-2:ОСОБА_5 (Дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до 1) Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та 2) Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", в якій просив визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" на нежилий будинок адмінкорпусу (літ. Г), загальною площею 7787,80 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що відповідачами порушується право власності позивача на нежилий будинок адмінкорпусу (літ. Г), загальною площею 7787,80 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21, оскільки відповідачами протиправно позбавлено позивача права власності на спірний обєкт нерухомості на підставі неіснуючого (підробленого) судового рішення та з порушенням порядку проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2011р. порушено провадження у справі № 57/343 та призначено справу до розгляду на 04.10.2011р.

26.09.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - ТОВ "Офіс Лайн" надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 57/343 від 27.09.2011р. вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на нежилий будинок адмінкорпусу (літ. Г), загальною площею 7787,80 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2011р., в звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача-1 та невиконанням відповідачами вимог суду, розгляд справи № 57/343 відкладено на 11.10.2011р.

11.10.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" надійшло клопотання про припинення провадження у справі.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач-1 - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" посилається на ті обставини, що Банк не оспорював права власності ТОВ "Офіс Лайн", позивач не втрачав правовстановлюючих документів. Нерухомість буда предметом іпотеки. Натомість, право власності на нежилий будинок адмінкорпусу (літ. Г), загальною площею 7787,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21, було зареєстровано за відповідачем-1 на підставі ст. 37 Закону України "Про іпотеку" в зв'язку з невиконанням боржником-іпотекодавцем ТОВ "Офіс Лайн" своїх зобов'язань за Кредитним договором № 155 від 02.11.2004р. В свою чергу, п. 7.6.1 Іпотечного договору від 02.11.2004р., укладеного між ТОВ "Офіс Лайн" та ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", передбачено, що за рішенням Іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватись в позасудовому порядку шляхом переходу до Іпотекодержателя права власності в рахунок виконання основного зобов'язання згідно з цим застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя. Саме на підставі застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя було зареєстровано право власності на спірне приміщення за Банком.

Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" рішення про реєстрацію права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено Іпотекодавцем у суді. Тобто, єдиним належним способом захисту у даному випадку, на думку відповідача, є оскарження реєстрації, а не визнання права власності. При цьому, оскарження реєстрації в даному випадку, згідно норм чинного процесуального законодавства, підлягає розгляду адміністративним судом, а не в порядку господарського судочинства. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує саме реєстрацію права власності, а отже провадження у даній господарській справі № 57/343 підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Клопотання залишено судом без задоволення, оскільки проаналізувавши зміст та юридичну сутність спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах в межах даної справи відсутні відносини влади і підпорядкування, що є обовязковим для адміністративних правовідносин, а кожна сторона виступає як рівна одна до одної, а між сторонами існує спір про право, а тому суд вважає, що дана справа підвідомча господарському суду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України і підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Стаття 1 ГПК України надає право усім субєктам господарювання звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. З огляду на це суд вважає, що позовну заяву позивачем подано з дотриманням вимог статті 1 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ГПК України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Крім того, суд звертає увагу відповідача-1, що право на вибір способу захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів є виключною прерогативою позивача, а тому необґрунтованими є твердження відповідача-1 про те, який спосіб захисту належить обрати позивачу в межах даної справи.

11.10.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 - Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" надійшла заява про відвід судді Гулевець О.В.

В судовому засіданні 11.10.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 14.10.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2011 р. відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про відвід судді Гулевець О.В.

14.10.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 - Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" надійшло клопотання про витребування доказів, в якому останній просить суд витребувати від Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" реєстраційну справу щодо реєстрації права власності на нежилий будинок адмінкорпусу (літ. Г), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2011р. зобовязано Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна" (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В) в строк до 18.10.2011р. надати суду оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких здійснювалась державна реєстрація права власності Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на нежилий будинок адмінкорпусу (літ. Г), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21.

Крім того, 14.10.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 - Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" надійшло клопотання про витребування від ТОВ "Офіс Лайн" документів і пояснень щодо розрахунків між позичальником та кредитною установою за Кредитним договором № 155 від 02.11.2004р., а також документів і пояснень щодо проведених будівельних робіт у нежилому будинку адмінкорпусу (літ. Г), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.21.

Клопотання обґрунтовано тим, що оскільки боржник ТОВ "Офіс Лайн" своїх зобов'язань за Кредитним договором № 155 від 02.11.2004р. не виконав і його заборгованість перед Банком перевищила 10164740,48 грн. та 6593342 доларів США, то Банк скористався правом на звернення стягнення на майно. За даних обставин обов'язковому з'ясуванню по справі підлягає причина звернення стягнення, а зокрема заборгованість позивача перед відповідачем.

Клопотання залишено судом без задоволення, оскільки відповідачем не зазначено суду обставин, яким чином дані докази можуть підтвердити або спростувати заявлені позовні вимоги, враховуючи, що підставою для даного позову стало порушення відповідачем процедури звернення стягнення та визнання права власності на майно. До того ж, враховуючи положення ст.ст. 32-34, 36 Господарського процесуального кодексу України зазначене питання відноситься до правового і оцінки доказів, що є прерогативою суду.

Згідно відзиву від 17.10.2011р. відповідач-1 - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" проти позову заперечує з тих підстав, що станом на день розгляду справи право власності на будинок адмінкорпусу (літера Г), загальною площею 7787,8 кв. м, за адресою: вул. Дегтярівська, 21, місто Київ зареєстровано за ПАТ "ВіЕйБі Банк". Позивач - ТОВ "Офіс Лайн" не є власником будинку адмінкорпусу (літера Г), загальною площею 7787,8 кв.м, за адресою: вул. Дегтярівська, 21, місто Київ. Тому, за позивачем не може бути визнано право власності на вказаний будинок на підставі статті 392 ЦК України, оскільки на підставі цієї норми право власності на майно може бути визнано лише за власником майна у випадках, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності. ПАТ "ВіЕйБі Банк" проведено аналіз практики застосування Верховним Судом України та Вищим господарським судом України статті 392 ЦК України щодо визнання права власності на майно. Проведений аналіз судової практики підтверджує правильність викладеної вище правової позиції ПАТ "ВіЕйБі Банк" щодо неможливості визнання права власності на майно на підставі статті 392 ЦК України за особами, які на час вирішення спору не є власниками такого майна.

В судовому засіданні 18.10.2011р. представник відповідача-2 - Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" надав суду копії витребуваних судом згідно ухвали суду від 14.10.2011р. матеріалів реєстраційної справи, на підставі яких здійснювалась державна реєстрація права власності Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на нежилий будинок адмінкорпусу (літ. Г), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21 та пояснив, що оригінали зазначених документів відсутні у відповідача-2, оскільки вони були вилучені слідчими органами в рамках порушеної кримінальної справи № 60-4379 за фактом вчинення невстановленими службовими особами ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" злочину, передбаченого ст.ст. 366 ч. 1, 15, ч. 2, 191 ч. 5 КК України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі поданих до справи документів, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва про право власності серії НБ № 010007616, виданим 02.09.2003 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва позивач - ТОВ "Офіс Лайн" є власником нежилого будинку адмінкорпусу (літ. Г), загальною площею 7787,80 кв.м, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 21.

24 червня 2011 року Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" проведена державна перереєстрація права власності за Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на нерухоме майно, а саме нежилий будинок адмінкорпусу (літ. Г), загальною площею 7787,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення державної перереєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомості стали нотаріально засвідчені копії наступних документів:

- іпотечного договору від 02.11.2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за №7551, та

- рішення Господарського суду міста Києва від 01 грудня 2010 року по справі № 7/357 (суддя Усатенко І.В.), згідно якого задоволений повністю позов ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ТОВ "Офіс Лайн", зобов'язано Київське міське БТІ перереєструвати право власності з ТОВ "Офіс Лайн" на предмет іпотеки (а саме: нежилий будинок адмінкорпусу (літ. Г), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 21) на ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк". Повний текст рішення підписаний 10 грудня 2010 року. Наказ про примусове виконання рішення виданий Господарським судом міста Києва (суддя Усатенко І.В.) 10 грудня 2010 року.

В звязку з незгодою з зазначеними діями відповідачів позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і обєктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний звязок, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, станом на день розгляду справи право власності на нерухоме майно зареєстровано за відповідачем-1 - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту України від 7 лютого 2002 року № 7/5.

Відповідно до пунктів 1, 10 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно (додаток 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Мінюсту № 7/5 від 07.02.2002 р. - далі Тимчасове положення) договір іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, та рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна є одними із таких документів.

У відповідності із п. 2.2. Тимчасового положення до заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням. Відповідальність за достовірність та повноту інформації у заяві про державну реєстрацію прав та доданих документах несе(уть) заявник (заявники), визначені Положенням додаються до заяви про державну реєстрацію прав.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно п. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Зі змісту п. 7.6.1. іпотечного договору 02.11.2004 р. вбачається, що він містить застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, тобто звернення стягнення на предмет іпотеки можливе в позасудовому порядку.

Водночас, Тимчасовим положенням передбачений спеціальний порядок проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Так, відповідно до п. 2.7. Тимчасового положення для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, реєстратору БТІ, крім документів, передбачених Положенням, необхідно, зокрема, надати:

- завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, у якій має бути зазначено стислий зміст порушених зобов'язань, вимогу про виконання порушеного зобов'язання у не менше ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги;

- документ, який підтверджує сплив тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі;

- звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, вказаного у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі;

- витяг з Державного реєстру іпотек, виданий після спливу строку, вказаного у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі;

- витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про наявність відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна, виданий після спливу строку, вказаного у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі.

Статтею 35 Закону України "Про іпотеку" також передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він с відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Як встановлено судом, станом на день розгляду справи позивач не отримував від відповідача-1 - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" жодних письмових вимог про негайне виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання та попереджень про звернення стягнення на предмет іпотеки, а відповідачем-1, в свою чергу, не надано суду відповідних доказів, які б підтверджували виконання ним вимог п. 2.7. Тимчасового положення та Статті 35 Закону України "Про іпотеку".

Надані відповідачем-1 - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" копії вимоги вих. № 31/2-10213 від 13.10.2010р. та поштових документів про її відправку не приймаються судом до уваги, оскільки вони належним чином не оформлені. Крім того, в повідомленні про вручення поштового відправлення, яке подане відповідачем-1 в якості доказів надсилання ТОВ "Офіс Лайн" вимоги вих. № 31/2-10213 від 13.10.2010р., зазначено іншого одержувача - ТОВ "Класик-Ход", а не ТОВ "Офіс Лайн".

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач-1 - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" не надав усі необхідні документи відповідачу-2 для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Якщо іпотекодержатель не реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки (у випадку, що розглядається, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до вимог статті 37 Закону України "Про іпотеку"), він має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень статі 39 цього Закону.

За статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд встановлює спосіб реалізації предмета іпотеки, зокрема, шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону. Тобто, визнання та реалізація права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, на підставі рішення суду Законом України "Про іпотеку" не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Вищого господарського суду України від 21.07.2011р. по справі № 13/178-10.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії реєстраційної справи № 33989864, підставою для проведення державної перереєстрації права власності на нежилий будинок адмінкорпусу (літ. Г), загальною площею 7787,80 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21 стали нотаріально засвідчені копії іпотечного договору від 02.11.2004 року та рішення Господарського суду міста Києва від 01 грудня 2010 року по справі № 7/357.

Дізнавшись про наявність судового рішення Господарського суду міста Києва від 01 грудня 2010 року по справі № 7/357, позивач звернувся до Голови Господарського суду міста Києва із клопотанням надати інформацію стосовно того чи дійсно у жовтні - грудні 2010 року суддею Господарського суду міста Києва Усатенко І.В розглядалася справа № 7/357 за позовом ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ТОВ "Офіс Лайн" про звернення стягнення па предмет іпотеки. Чи було прийнято 01 грудня 2010 року рішення за результатами розгляду відповідного спору. Чи видався 10 грудня 2010 року наказ про примусове виконання рішення по справі № 7/357 від 01.12.2010 року, яке набрало законної сили 10.12.2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до листа Голови Господарського суду міста Києва від 20.09.2011р. № 01-18/611 встановлено, що згідно із відомостями комп'ютерної програми "Документообіг господарських судів" справа № 7/357 за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" м. Київ про звернення стягнення на предмет іпотеки, і в провадженні Господарського суду міста Києва відсутня. Під вказаним номером в провадженні суду знаходиться справа з іншими сторонами та в провадженні іншого судді. Рішення та наказ по справі № 7/537 суддею Усатенко І.В. не виносились та не підписувались, приймаючи до уваги її перебування у відпустці по догляду за дитиною з 01.04.2009р. по сьогоднішній день.

Крім того, з наданих представником відповідача-2 - КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" пояснень вбачається, що реєстрація права власності на спірне майно за відповідачем-1 - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" відбулась на підставі підробленого рішення Господарського суду міста Києва від 01 грудня 2010 року по справі № 7/357 (суддя Усатенко І.В.), про що свідчать надані відповідачем-2 копії матеріалів перевірки прокуратури Шевченківського району міста Києва, постанови про визнання речовим доказом, накладення арешту на майно та заборону проведення реєстраційних дій від 03.10.2011р. по справі № 60-4379 та протоколу виїмки від 10.10.2011р.

Відповідно до п. 3.5.4 Тимчасового положення реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

З урахуванням викладеного, набуття права власності ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на нежилий будинок адмінкорпусу (літ. Г), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, на підставі Рішення Господарського суду міста Києва від 01 грудня 2010 року по справі № 7/357 (суддя Усатенко І.В.), яке судом не приймалось та на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя з підстав, зазначених судом вище, є незаконним та таким, що грубо порушує право власності позивача.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав судом визначені в ст. 16 ЦК України. Згідно вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 20 ГК України передбачено, що кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності права.

Особа має право звертатися до суду із позовом про визнання права, в тому випадку, коли належне особі право не визнається іншою особою.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до cт.ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи той факт, що незаконне перебування спірного майна у власності відповідача-1 - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" порушує права та охоронювані законом інтереси позивача - ТОВ "Офіс Лайн" позовні вимоги до відповідача-1 підлягають задоволенню повністю.

Заперечення відповідача-1 - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", викладені у відзиві на позовну заяву, судом не приймаються до уваги, оскільки суперечать положенням ст. 392 ЦК України, яка передбачає право будь-якої особи предявити позов про визнання її права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Оцінка таким вимогам особи може бути надана лише в судовому порядку.

В той же час, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог до відповідача-2 - Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 84 ГПК України резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог; висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення). За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог до відповідача-2 - Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна".

В даному випадку позивачем не надано суду доказів оспорювання відповідачем-2 - КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна"права власності позивача на нежилий будинок адмінкорпусу (літ. Г), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 21. Позивач, на момент розгляду справи до відповідача-2 з вимогами не звертався.

До того ж, норми процесуального закону не передбачають вирішення спору на майбутнє, і зазначене прямо визначено у п. 4 ч. 1 ст. 84 ГПК України, де вказується, що резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог; висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем-1 належних доказів, які б спростовували зазначені вище обставини суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю до відповідача-1 - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк".

Що стосується позовних вимог до відповідача-2 - Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", вони задоволенню не підлягають з підстав викладених вище.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на відповідача-1.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" задовольнити повністю.

2.Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21; код ЄДРПОУ 32560054) на нежилий будинок адмінкорпусу (літера Г), загальною площею 7787,80 кв.м., що знаходиться за адресою місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 21.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 5; ідентифікаційний код 19017842; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21; код ЄДРПОУ 32560054) 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.В частині позовних вимог до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 19.10.2011р.