Рішення № 18829223, 05.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/39905.10.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Атон-ХХІ»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «ХІК»

простягнення 156089,95 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Зіненко С.І.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атон-ХХІ»(надалі ТОВ «Атон-ХХІ») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІК»(надалі ТОВ «ХІК») про стягнення 156320,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оперативного лізингу (оренди) №456 від 29.04.2009 р. позивач передав у лізинг листову офсетну машину Heidelberg MOV-P (надалі "Об'єкт лізингу"), а відповідач належним чином взяте на себе грошове зобовязання по внесенню лізингових платежів не виконав, в звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 154473,15 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 1847,53 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2011 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.09.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2011 р. у звязку із клопотанням відповідача розгляд справи відкладено до 05.10.2011 р.

05.10.2011 р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив зробити перерахунок заборгованості по лізинговим платежам та зменшити суму витрат на адвоката.

В судове засідання 05.10.2011 р. представник позивача з'явився, подав уточнення до позовної заяви про зменшення позовних вимог, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 154373,95 грн., 3% річних у розмірі 1716,00 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01030, м. Київ, вул. Пушкінська, 24-Б, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується копією довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві №21-10/4067-1 від 02.09.2011 р. та вказано в позові.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2009 р. між ТОВ «Атон ХХІ»(лізингодавець) та ТОВ «ХІК» (лізингоодержувач) було укладено договір оперативного лізингу (оренди) №456 (надалі «Договір»).

Відповідно до п 1.1 Договору предметом даного Договору є надання лізингодавцем в користування лізингоодержувачу об'єкта лізингу (майна) з метою здійснення останнім підприємницької діяльності на визначений строк, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів (Додаток №2). Операція, що здійснюється за даним Договором, визначається сторонами, як оперативний лізинг (оренда) у відповідності до п.п.1.18.2 п.1.18 ст.1Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно із п. 1.2 Договору об'єктом оперативного лізингу за даним Договором є Листова офсетна машина Heidelberg MOV-P (надалі за текстом «об'єкт лізингу»), найменування, строки та умови передачі якого, вартість, кількість, тип, марка, модель, індивідуальні ознаки, експлуатаційні характеристики визначені, погоджені сторонами і наведені в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного Договору.

Додатком №1 до Договору сторонами погоджено найменування, кількість, вартість та строк лізингу обєкту лізингу.

Пунктом 1.5 Договору визначено, що об'єкт лізингу є власністю лізингодавця протягом усього строку дії даного Договору і після його закінчення підлягає поверненню лізингодавцю.

Із змісту пункту 2.1 Договору вбачається, що строк лізингу становить 23 (двадцять три) місяці з дня підписання акту приймання-передачі обєкта лізингу.

Положеннями пунктів 3.2, 3.3 Договору погоджено, що загальна сума лізингової плати, строки та порядок сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцеві встановлюється в «Графіку сплати лізингових платежів»(додаток №2), який є його невід'ємною частиною договору. Сплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем шляхом перерахування належної суми на розрахунковий рахунок лізингодавця. Лізинговий платіж перерахований несвоєчасно або не в повному обсязі тягне за собою накладання штрафних санкцій, передбачених в пункті 11.2 Договору. Лізингові платежі сплачуються лізингоодержувачем на підставі рахунків, виставлених лізингодавцем, на поточний рахунок лізингодавця визначений в розділі 18 цього Договору, в безготівковій формі.

Відповідно до п. 3.10 Договору лізингоодержувач зобов'язується сплатити в повному обсязінакористьлізингодавцяплатежі згідно Додатку №1 даного Договору та дотримуватись порядку їх сплати в обсязі та строки, передбачені Додатком №2 Договору.

Згідно із п. 4.1, 4.4 Договору лізингодавець зобов'язаний виконати свої обов'язки з передачі об'єкта лізингу лізингоодержувачу до 15 травня 2009 р. Остаточне приймання об'єкта лізингу оформляється Актом приймання-передачі («Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів»Додаток № 3), що підтверджує комплектність і його відповідність техніко-економічним показникам, передбаченим контрактом поставки об'єкта лізингу. Акт підписується комісією у складі представників двох сторін - лізингодавця та лізингоодержувача.

02.06.2009 р. на підставі договору №456 від 29.04.2009 р. лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у користування обєкт лізингу, що підтверджується актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів.

Додатковими угодами №4 від 01.09.2010 р. та №5 від 26.05.2011 р. сторони внесли зміни до Додатку №1 та Додатку №2 до Договору №456 від 29.04.2009 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково сплатив лізингові платежі на суму 475830,43 грн.

Листами №06/04/10-19 від 06.04.2010 р., №27/05/10-06 від 27.05.2010 р., №29/06/10-01 від 29.06.2010р., №01/09/10-03 від 01.09.2010 р., №10/11/10-02 від 10.11.2010 р., №17/01/11-01 від 17.01.2010 р., №22/06/11-04 від 22.06.2011 р., №09/08/11-02 від 09.08.2011 р. позивач просив сплатити суму заборгованості.

Спір у справі виник у звязку неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобовязання по внесенню лізингових платежів згідно Договору, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 154373,95 грн.

Договір є договором лізингу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 59 Цивільного кодексу України та § 5 Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем свого обовязку по передачі об'єкту лізингу (актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 02.06.2009 р.).

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно графіку сплати лізингових платежів з урахуванням Додаткових угод №4, №5, відповідач був зобовязаний у період з 29.05.2009р. по 25.09.2012 р. сплатити на користь позивача лізингові платежі на загальну суму 1214 850,00 грн., з яких станом на 25.09.2011 р. має бути сплачено 608150,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на 25.09.2011 р. було частково сплачено суму лізингових платежів у розмірі 475830,43 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті лізингових платежів станом на 25.09.2011р. становить 154373,95грн., а з урахуванням положень ч.1 ст. 530, ст. 762 Цивільного кодексу України та Графіку сплати лізингових платежів зобовязання по її сплаті на момент розгляду справи настало.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача заборгованості у розмірі 154373,95 грн. на підставі Договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «ХІК»обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Атон-ХХІ»про стягнення з ТОВ «ХІК»заборгованості у розмірі 154373,95 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1716,00 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання у період з 12.02.2011 р. по 10.08.2011 р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задоволення вимог позивача про стягнення інфляційних 3% річних у розмірі 1716,00 грн. за період з 12.02.2011 р. по 10.08.2011 р.

За таких обставин, суд приходить до висновку про повне задоволення позовних вимог, стягнення з ТОВ «ХІК»на користь ТОВ «Атон-ХХІ»суми основної заборгованості у розмірі 154737,95 грн. та 3% річних у розмірі 1716,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" від 14.07.2004 р. № 01-8/1270 судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

01.08.2011 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №НОМЕР_1 від 22.03.2007 р.) та ТОВ«Атон-ХХІ»укладено договір про адвокатських послуг №01/08/11-01, предметом якого є надання юридичної допомоги для захисту прав, свобод та законних інтересів ТОВ «Атон-ХХІ», передбачених діючим законодавством та представництво його в судовому процесі проти ТОВ«ХІК».

З матеріалів справи вбачається, що докази сплати коштів за послуги адвоката (відповідний фінансовий документ) відсутні, а тому такі витрати не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Атон-ХХІ»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІК»(01030, м. Київ, вул. Пушкінська, 24-Б; ідентифікаційний код 16475024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атон-ХХІ" (03010, м. Київ, вул.Соломянська, 5, оф. 508; ідентифікаційний код 32957866) суму основної заборгованості у розмірі 154373 (сто пятдесят чотири тисячі триста сімдесят три) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн., державне мито у розмірі 1 560 (одна тисяча пятсот шістдесят)грн. 90коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 10.10.2011 р.